АКДС, чому смерть 9-місячної дитини не попаде в статистику смертей від щеплень

При смерти не равно умер. А теперь я вам дам цитату, а вы скажите - кто ’дурак’ в этой ситуации, хорошо? ’дитина віком 7 років 9 місяців отримала відкриту травму шиї гілкою дерева 08.05.2012 р. Матір провела первинну обробку рани шляхом промивання поранення перекисом водню. До медичного закладу пацієнт звернувся на 3тю добу після травми (11.05.2012 р.) з приводу нагноєння рани. Хірург провів обробку рани та її
дренування, призначив місцеву та системну антибактеріальну терапію (мірамістин, амоксиклав). Екстрена профілактика правця не була проведена через наявність задокументованого отримання дитиною повного комплексу
вакцинації згідно з календарем щеплень. 13.05.2012 р. (5та доба після травми) у хлопчика виник біль у спині, шиї, утруднилося ковтання, виникла анорексія, 14.05.2012 р.
(6та доба після травми) спостерігалася сонливість, закидання голови назад. 15.05.2012 р. (7та доба після травми) хлопчик не міг відкрити рот, перестав ковтати і після повторного звернення по лікарську допомогу до центральної
районної лікарні (ЦРЛ) та огляду місцевим хірургом із діагнозом «Забійна рана шиї. Правець?» був направлений на третій етап надання медичної допомоги. При госпіталізації до відділення інтенсивної терапії (ВІТ) загальний
стан дитини був тяжким, зумовленим неврологічною симптоматикою: положення тіла вимушене із закинутою назад головою, тонічне напруження м´язів спини,передньої черевної стінки, рук та ніг, виражений тризм, самовільна слинотеча, ригідність м´язів потилиці, у ділянці шиї справа нагноєна рана 1,5х0,5 см, множинні подряпини та садна на руках і ногах у стадії загоєння, дихання самостійне. Пальпація та перкусія провокували збудження, наростання гіпертонусу м´язів, тахікардії. Перистальтика активна (аускультативно). Протягом 2 подальших годин після госпіталізації проведено інкубацію трахеї та введено 80 тис. ОД ППС і анатоксин, під час хірургічної
обробки рани виділено 2 мл гною та фрагмент гілки 2 см. З 18 травня (10та доба після травми) розвивалися ускладнення гнійні ускладнення: 18 травня — гнійний
вміст з інкубаційної трубки; 19 травня (11та доба після травми) діагностувалася клінічно та інструментально двобічна пневмонія; 20 травня (12#та доба після травми) —пролежні слизової оболонки носових раковин
(через відсутність самостійного ковтання годування проводилось через назогастральний зонд); з 22 травня (14та доба після травми) через ригідність м´язів грудної
клітки та передньої черевної стінки припинялися рухи діафрагми, проводилася трахеотомія; 23 травня (15#та доба після травми) наростала гепатомегалія (печінка виступала зпід реберної дуги на 4 см по середньоключичній лінії) виникли серцевосудинні розлади, на ЕхоКС
у перикарді до 6 мм вільної рідини, фракція викиду 73%, ЕКГ — синусова тахікардія, порушення внутрішньошлуночкової провідності; токсичне подразнення нирок (креа
тинін сироватки крові 0,12 ммоль/л, сечовина7,7 ммоль/л, підвищення ехогенності паренхіми нирок
і розширення пірамідки справа до 16 мм при ультразвуковому дослідженні нирок). Клінічний діагноз — «Правець, типова форма, генералізований перебіг, важкого ступеня, ускладнений гострою двобічною вогнищевою пневмонією
з кардіоваскулярним синдромом важкого ступеня, ДН ІІ ст., НК І ст. Забійна інфікована рана шиї. Пролеж
ні. Згинальні контрактури гомілковоступневих суглобів».

При смерти не равно умер. А теперь я вам дам цитату, а вы скажите - кто ’дурак’ в этой ситуации, хорошо? ’дитина віком 7 років 9 місяців отримала відкриту травму шиї гілкою дерева 08.05.2012 р. Матір провела первинну обробку рани шляхом промивання поранення перекисом водню. До медичного закладу пацієнт звернувся на 3тю добу після травми (11.05.2012 р.) з приводу нагноєння рани. Хірург провів обробку рани та її
дренування, призначив місцеву та системну антибактеріальну терапію (мірамістин, амоксиклав). Екстрена профілактика правця не була проведена через наявність задокументованого отримання дитиною повного комплексу
вакцинації згідно з календарем щеплень. 13.05.2012 р. (5та доба після травми) у хлопчика виник біль у спині, шиї, утруднилося ковтання, виникла анорексія, 14.05.2012 р.
(6та доба після травми) спостерігалася сонливість, закидання голови назад. 15.05.2012 р. (7та доба після травми) хлопчик не міг відкрити рот, перестав ковтати і після повторного звернення по лікарську допомогу до центральної
районної лікарні (ЦРЛ) та огляду місцевим хірургом із діагнозом «Забійна рана шиї. Правець?» був направлений на третій етап надання медичної допомоги. При госпіталізації до відділення інтенсивної терапії (ВІТ) загальний
стан дитини був тяжким, зумовленим неврологічною симптоматикою: положення тіла вимушене із закинутою назад головою, тонічне напруження м´язів спини,передньої черевної стінки, рук та ніг, виражений тризм, самовільна слинотеча, ригідність м´язів потилиці, у ділянці шиї справа нагноєна рана 1,5х0,5 см, множинні подряпини та садна на руках і ногах у стадії загоєння, дихання самостійне. Пальпація та перкусія провокували збудження, наростання гіпертонусу м´язів, тахікардії. Перистальтика активна (аускультативно). Протягом 2 подальших годин після госпіталізації проведено інкубацію трахеї та введено 80 тис. ОД ППС і анатоксин, під час хірургічної
обробки рани виділено 2 мл гною та фрагмент гілки 2 см. З 18 травня (10та доба після травми) розвивалися ускладнення гнійні ускладнення: 18 травня — гнійний
вміст з інкубаційної трубки; 19 травня (11та доба після травми) діагностувалася клінічно та інструментально двобічна пневмонія; 20 травня (12#та доба після травми) —пролежні слизової оболонки носових раковин
(через відсутність самостійного ковтання годування проводилось через назогастральний зонд); з 22 травня (14та доба після травми) через ригідність м´язів грудної
клітки та передньої черевної стінки припинялися рухи діафрагми, проводилася трахеотомія; 23 травня (15#та доба після травми) наростала гепатомегалія (печінка виступала зпід реберної дуги на 4 см по середньоключичній лінії) виникли серцевосудинні розлади, на ЕхоКС
у перикарді до 6 мм вільної рідини, фракція викиду 73%, ЕКГ — синусова тахікардія, порушення внутрішньошлуночкової провідності; токсичне подразнення нирок (креа
тинін сироватки крові 0,12 ммоль/л, сечовина7,7 ммоль/л, підвищення ехогенності паренхіми нирок
і розширення пірамідки справа до 16 мм при ультразвуковому дослідженні нирок). Клінічний діагноз — «Правець, типова форма, генералізований перебіг, важкого ступеня, ускладнений гострою двобічною вогнищевою пневмонією
з кардіоваскулярним синдромом важкого ступеня, ДН ІІ ст., НК І ст. Забійна інфікована рана шиї. Пролеж
ні. Згинальні контрактури гомілковоступневих суглобів».

При смерти не равно умер. А теперь я вам дам цитату, а вы скажите - кто ’дурак’ в этой ситуации, хорошо? ’дитина віком 7 років 9 місяців отримала відкриту травму шиї гілкою дерева 08.05.2012 р. Матір провела первинну обробку рани шляхом промивання поранення перекисом водню. До медичного закладу пацієнт звернувся на 3тю добу після травми (11.05.2012 р.) з приводу нагноєння рани. Хірург провів обробку рани та її
дренування, призначив місцеву та системну антибактеріальну терапію (мірамістин, амоксиклав). Екстрена профілактика правця не була проведена через наявність задокументованого отримання дитиною повного комплексу
вакцинації згідно з календарем щеплень. 13.05.2012 р. (5та доба після травми) у хлопчика виник біль у спині, шиї, утруднилося ковтання, виникла анорексія, 14.05.2012 р.
(6та доба після травми) спостерігалася сонливість, закидання голови назад. 15.05.2012 р. (7та доба після травми) хлопчик не міг відкрити рот, перестав ковтати і після повторного звернення по лікарську допомогу до центральної
районної лікарні (ЦРЛ) та огляду місцевим хірургом із діагнозом «Забійна рана шиї. Правець?» був направлений на третій етап надання медичної допомоги. При госпіталізації до відділення інтенсивної терапії (ВІТ) загальний
стан дитини був тяжким, зумовленим неврологічною симптоматикою: положення тіла вимушене із закинутою назад головою, тонічне напруження м´язів спини,передньої черевної стінки, рук та ніг, виражений тризм, самовільна слинотеча, ригідність м´язів потилиці, у ділянці шиї справа нагноєна рана 1,5х0,5 см, множинні подряпини та садна на руках і ногах у стадії загоєння, дихання самостійне. Пальпація та перкусія провокували збудження, наростання гіпертонусу м´язів, тахікардії. Перистальтика активна (аускультативно). Протягом 2 подальших годин після госпіталізації проведено інкубацію трахеї та введено 80 тис. ОД ППС і анатоксин, під час хірургічної
обробки рани виділено 2 мл гною та фрагмент гілки 2 см. З 18 травня (10та доба після травми) розвивалися ускладнення гнійні ускладнення: 18 травня — гнійний
вміст з інкубаційної трубки; 19 травня (11та доба після травми) діагностувалася клінічно та інструментально двобічна пневмонія; 20 травня (12#та доба після травми) —пролежні слизової оболонки носових раковин
(через відсутність самостійного ковтання годування проводилось через назогастральний зонд); з 22 травня (14та доба після травми) через ригідність м´язів грудної
клітки та передньої черевної стінки припинялися рухи діафрагми, проводилася трахеотомія; 23 травня (15#та доба після травми) наростала гепатомегалія (печінка виступала зпід реберної дуги на 4 см по середньоключичній лінії) виникли серцевосудинні розлади, на ЕхоКС
у перикарді до 6 мм вільної рідини, фракція викиду 73%, ЕКГ — синусова тахікардія, порушення внутрішньошлуночкової провідності; токсичне подразнення нирок (креа
тинін сироватки крові 0,12 ммоль/л, сечовина7,7 ммоль/л, підвищення ехогенності паренхіми нирок
і розширення пірамідки справа до 16 мм при ультразвуковому дослідженні нирок). Клінічний діагноз — «Правець, типова форма, генералізований перебіг, важкого ступеня, ускладнений гострою двобічною вогнищевою пневмонією
з кардіоваскулярним синдромом важкого ступеня, ДН ІІ ст., НК І ст. Забійна інфікована рана шиї. Пролеж
ні. Згинальні контрактури гомілковоступневих суглобів».