Коронавірус або як не збожеволіти...

І не пересваритись з родичами. Це я про свою маму. Ще з 12 березня в неї ідея фікс поїхати до сестри, провідати її. Мамі 62, сестрі 72 роки. В тітки поруч живе син, він її повністю забезпечує, тобто вона нічого не потребує. Але ж ні, треба їхати, бо "хто ж коли не я". Причому їхати хотіла не прямим рейсом, а спочатку їхати в обласний центр до куми, переночувати в неї, а потім дізелем 6 годин до райцентру, а потім пішки йти 10 км до хати сестри. Не хоче, щоб її зустріли автомобілем, щоб часом нікого не заразити. Брєєєд. І пояснювала, і просила, і сварила, не доходить. Але не поїхала, то одне, то інше, врешті, заспокоїлась, сидить дома. Потім причепилась, ви ж там сидите самі, їсти не купуєте, з чого вона взяла, не знаю. Треба вам передати сиру, молока, ще чогось там. Мамооооо, не треба нам нічого, захочемо сиру, піду і куплю. Ні, не доходить, давай вона складати плани, як же його краще передати. Їй я заборонила до нас їхати, ми самоізолювались. Сьогодні остання крапля, телефонує і починає, а мені сказали, що якийсь почаївський батюшка не благословляє виміряти температуру безконтактним термометром, бо таким чином ставиться печать антихриста. А щоб не померти від недостачі кисню в організмі при коронавірусі, треба пити перекис водню. Посварилась. Вже не витримую цього, в мене мати токсична людина, мені важко з нею завжди було, а тепер, взагалі, з катушок з´їхала.

Тема просто виговоритись.