Як я вирішила розпочати свій бізнес

Буде довго і нудно, обіцяю.
Отже, я мама двох малих дітей (таки дуже малих - 2,7 та 7 міс.) На даний час в декреті, інколи просто вию від рутини. Часу нема взагалі ні на що. І що я вирішила? Правильно, добавити собі головного болю і клопотів. А що? Я ж зможу!
Вирішили ми з подругою розпочати свій бізнес. Що саме легше? Сток і бу речі виставляти на продаж (нам так здавалось). Вибір впав на дитячий одяг і взуття. Знайшли оптового постачальника секонду, поїхали туди і взяли ящик дитячого взуття і, здуру, спортивного одягу (зверху в тому кульку було кілька гарних спортивних флісок і кенгуру). Це було 07.07.
А вже 08.07 почалась клопітка робота: приводити взуття до порядку (ми мили кожну пару), фотографувати, виставляти всюди, де можна.
Я думала, що мити і фотографувати - це важко. Ніфіга. Виставляти, шукати, заохочувати - це жесть!
Тактика була придумана така: фейсбук, інстаграм і спільнота у вайбері.
Реально лягали спати о 1-2й ночі, вставали о 6-7й (у мене 2є дітей і у подруги 2є: 6 і 8 років, хатню роботу і догляд за дітьми ніхто не відміняв).
Коротше, за ці 2 тижні: 20(!) підписників у вайбері, 30+ в Інста, трохи більше 10ти у ФБ. Продали одні велосипедки на шафі. Поки все.
Ага, а ще мій профіль у ФБ, створений спеціально для цього діла, заблоковано, по ходу за спам(((
Дорогі продавці!!! У вас капєц важка робота! Можете розказати, як ви починали.

П.С.
#автор, нудно пишете
#хтось ще дочитав цю простинь?
#що там, але коротко
#ну давайте вже карточку, ми вам скинемось
#я вас баню! -за що?! - бо я вмію банити!
#ви не знаєте української мови! Нема слова "капєц"!