Язвочка• 06 сентября 2021
Як Ви ставитесь до лікарів?
Вже досить довго не працюю за спеціальністю. Працювала анестезіологом-реаніматологом в невеличкій районній лікарні. Потім декрет, чоловік не міг забезпечити сім´ю. Мусила вийти туди, де платять гроші. Зараз маю досить високий дохід, але часто думаю про повернення в медецину. Розумію, що могла би бути хорошим лікарем. Ось у роздумах, чи варто вертатись. Один зі стримуючих факторів - негативне ставлення суспільства до лікарів. Коли працюю, то викладаюсь на 100%. Боюсь швидкого емоційного вигорання через негативне ставлення. Коротше і хочеться і колеться 🙃. Тим більше, що встигла побудувати кар´єру в іншій сфері.
45
0
На моем опыте, а мне 38, были разные.
Есть те, кого часто вспоминаю и благодарю каждый мысленно, а были и такие, что задумываюсь, зачем они вообще в медицину пошли.?
Есть те, кого часто вспоминаю и благодарю каждый мысленно, а были и такие, что задумываюсь, зачем они вообще в медицину пошли.?
Вибачте, але МедИцина. Ріже око.
Варто спробувати реалізувати ваш потяг до медичної справи, повернутися до другої професії зможете потім.
Варто спробувати реалізувати ваш потяг до медичної справи, повернутися до другої професії зможете потім.
Я б проголосувала, проте опитування не відображає моє ставлегня. Але в 2х словах: моя мама лікар, не побудувала кар´єру, бо у батька було відрядженнгя в ГДР. Розповідала, що коли працювала в інституті, то рятувала життя тим пацієнтам, яких дуже досвідчені спеціалісти лікували по шаблону, без уважності. Тому душевний принциповий спеціалість - на вагу золота! Повірье, слава про вашу добропоряжність допоможе вам надолужити втрачене. Звісно вертайтесь! Тим паче, що не меркантильний інтерес стоїть на перодовій позиції у Вас.
ПС: мама лікар, сама боїться лікарів і знає не з чуток про їх халатність. Тому опитування в принципі не повинно Вас до чогось схиляти. Лише внутрішні мотиви.
Врачи же не все одинаковые. Есть Пабло,которое лечит вместо микроинсульта перелом антибиотиком. А есть такие , которым я готова ноги целовать за спасённые жизни.
А вам, моё мнение,не стоит возвращаться. Время прошло, у вас есть работа. Зачем?
А вам, моё мнение,не стоит возвращаться. Время прошло, у вас есть работа. Зачем?
Пока не заплатишь - ничего не вылечишь (мой опыт). Это относится как к детским врачам, так и взрослым (есть инвалидность, делала не одну операцию как себе, так и детям). Хожу, в основном, в частную, тогда есть хоть какой-то толк. От больниц ужасно устала.
Зараз прибіжать ображені і зіпсують Ваші благі наміри😃
Я от шкодую, що не пішла в лікарі. Мама лякала важкущим навчанням, що це не для мене непосиди. Але по душі я лікар. Ну не в цьому вже житті))
Я от шкодую, що не пішла в лікарі. Мама лякала важкущим навчанням, що це не для мене непосиди. Але по душі я лікар. Ну не в цьому вже житті))
Ви праві 😁. Не маю вродженої грамотності. Маю перечитувати, що написала. Не перечитала цього разу
Я ушла из профессии. Ни грамулечки не жалею! Уже не работаю 11 лет, а старые пациенты до сих пор иногда звонят проконсультироваться. Диагнозы заочно не ставлю, но всегда стараюсь помочь в рамках своих знаний. Возвращаться не планирую. Не в этой стране с её недоделанными реформами.
А я закінчила медичний з червоним дипломом. Мала хороші відгуки від пацієнтів і колег, коли йшла в дикрет
У нас почему-то уважения требуют учителя и врачи, не задумываясь, что зачастую их уважать не за что.
Безграмотный хороший доктор, который изучал медицину, но так и не выучил, как пишется слово ’медицина’
Я работаю врачом. В жизни не чувствую к себе пренебрежения. Читаю советчицу, про их ненависть к медикам, очень не приятно, но уже иммунитет выработался к таким темам. Знаю отношение к врачам - в лицо улыбаются, консультируются, поздравляют с праздниками. А за глаза поливают грязью. Просто делаю своё дело. Без эмоций.
Ответ дляЯ в дамках
А ведь еще латынь и английский
Англійську медичну літературу читаю легко :). Пишу з помилками. Але працюю над собою. Ось ви мені тут допомагаєте виправляти помилки 😉
я жена врача...сегодня я увидела мужа дома первый раз с прошлого черверга... каждый вечер привозила ему сменную одежду и еду, у него три пациента с рецедивом, четыре девочки в стойкой ремиссии и тут он доволен как слон... из реанимации не выходил. Сейчас ругалась, купила специальный станок для правильного одевания компрессионных колгот... у него проблемы в венами, а завтра у него четыре операции, а он не хочет одевать спец. колготы... вот воюю с врачом!! засранец он!!
Это не только Ваш,к сожалению.Сколько случаев было,что даже обесболивающее не колят, пока родственники не приедут(
Автор, отношения к врпчам скотское, как пациентов, так и руководства, зарплата- комейки, у меня на ставку в стационаре, высшая категория, 6000 на руки, никаких конвертов особо, так, ерунда, так что сто раз подумайте, нет смысла
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу