Коренная киевлянка• 27 октября 2021
Утром жду, когда день закончится
Встаю, кормлю детей и жду, когда закончится день. С трудом заставляю себя выйти с ними и купить продукты. Готовлю по необходимости, кормлю на автомате, мою посуду через силу и тихо радуюсь, что день Закончился.....
И так каждый день.
Сил нет. Тупо нет.
И так каждый день.
Сил нет. Тупо нет.
23
0
Автор, ви не одна. Сама не розумію чому я так перестала любити життя. В мене тупо немає від дітей ніколи відпочинку. Як почалося зимою 2019 з першим карантином і по сьогодні. Весь час хворіють просто жесть, і до карантинів хворіли, але тоді я ще не так втомилася)).
В садочок шкодувала водити, щоб менше хворіли, але мене то мало рятувало. Тому я з ними 24/7.
Поки старший пів дня був в школі, то хоч тихіше було вдома. А тепер нас надто багато один одному і вже місяуь безпробудно хворіють по третьому колу.
Вранці встаю і розумію, що день свій напам´ять знаю і жду його кінця. Безкінечний срач і пил, який вже на наст день після ретельного прибирання просто клубнями в кутках, а будинок якби 150 кв м і мені попотіти треба знатно. Їдять понано і кожен своє,то я кухарем задєлалась на кухні, щоб ніхто голодний небув. Прогулянки на вулиці давно ненавиджу і рахую хвилини до кінця.
Просто декрет затягнув і виговорилася тут
В садочок шкодувала водити, щоб менше хворіли, але мене то мало рятувало. Тому я з ними 24/7.
Поки старший пів дня був в школі, то хоч тихіше було вдома. А тепер нас надто багато один одному і вже місяуь безпробудно хворіють по третьому колу.
Вранці встаю і розумію, що день свій напам´ять знаю і жду його кінця. Безкінечний срач і пил, який вже на наст день після ретельного прибирання просто клубнями в кутках, а будинок якби 150 кв м і мені попотіти треба знатно. Їдять понано і кожен своє,то я кухарем задєлалась на кухні, щоб ніхто голодний небув. Прогулянки на вулиці давно ненавиджу і рахую хвилини до кінця.
Просто декрет затягнув і виговорилася тут
Хреново совсем. Муж есть. Он зарабатывает, старается. Но живёт со своей дочкой отдельно, я с нашими детьми отдельно. Так сложилось, я так решила по ряду причин.
Депрессия( у меня так же как у вас все начиналось, потом еще хуже стало, а надо было что-то решать, лечиться.. существую, а не живу
от отчаянья, неврозов, апатии до постоянной тревожности, навязчивых мыслей, депрессии, потери смысла, сна, суицидальных мыслей и тд
Что именно вас гнетёт? Здоровье, рутина с детьми, может проблемы с деньгами или семейные неурядицы? Или в целом просто все вместе?
В каждой сфере свои проблемы: беспросветное будущее с мужем, конец карьеры, наюнсы с отцом, сестрой, финансово скованная ситуация.
Здоровье тоже так себе.
Здоровье тоже так себе.
Даже не знаю что сказать. Держитесь ради детей! Может это неправильно звучит, но вы им необходимы. А все жизненные трудности решаемы. Поверьте! Какая у вас специальность? Почему конец карьеры? Может это начало чего-то нового?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу