Чесно, я зараз це не розумію. Коли стільки міст в облозі, коли зруйновані будинки, коли люди помирають... Знайшла в фейсбуці пост, дівчина питає де наростити вії. Висловила своє обурення в голос, і почула іншу думку. Мовляв, а що тут такого. Кожен знімає стрес як може. Блін, я одна цього не можу зрозуміти?
показать весь текст
Я уже писала в похожих темах. Я в Николаеве. В последние недели мой мир сильно сузился. Не настолько, как, например, у жителей Харькова и Мариуполя, но сильнее, чем, например, у жителей других более отдаленных от войны городов. Я посильно помогаю людям. И рядом с тем я каждый день делаю укладку, по возможности маникюр (дома) и макияж, пользуюсь духами. Не хочу лишаться этих атрибутов ’нормальной жизни’. Я не знаю, что будет завтра, но если у меня сегодня есть возможность жить максимально полно в этих рамках, я живу. В том числе и с лаком на ногтях. И опять же, я вот подумала. Я написала, что я из Николаева. А вот будь я из Одессы или со Львова, это все было бы не ок? Или все же хорошо, если у кого-то есть возможность жить полнее?
Масюсяничка• 12 марта 2022
Нужно по возможности делать все как и раньше где это возможно. Вот она пойдёт сделает маникюр, заплатит деньги, мастер потом пойдет купит продукты для семьи, эти деньги пойдут дальше в оборот на производство новых товаров, зп работникам и т.д. А если все сядут и будут сидеть дома, то это привратится в крах экономики. Деньги должны быть в постоянном обороте, даже в такое страшное время как сейчас.
Ответ дляVishnya -63a7
Меня муж выгнал из Украины, сказал езжай спасать ребёнка. Так в другой стране хоть отвлеклась. Встретились с подругой,которая приехала к маме, сходили на кофе. Не считаю это чем-то страшным. А сегодня увидела картинку, что не выставляйте фото ваших прогулок в Европе, вы не уважаете людей,которые не смогли уехать от войны.
И моим знакомым, которые в Польше 9 мес живут, пишут ужасные вещи. Спрашивают хорошо ли им живётся, когда гибнут люди? Классно в Польше отсиживаться? 🤦🏻♀️
Люди уехали давно. Сочувствуют максимально, их дети в безопасности,что они ещё должны сделать? Поехать мясом в нашу страну?
Маникюр не делаю ,буду снимать. Но и прям неухоженным чмом не хочется быть
И моим знакомым, которые в Польше 9 мес живут, пишут ужасные вещи. Спрашивают хорошо ли им живётся, когда гибнут люди? Классно в Польше отсиживаться? 🤦🏻♀️
Люди уехали давно. Сочувствуют максимально, их дети в безопасности,что они ещё должны сделать? Поехать мясом в нашу страну?
Маникюр не делаю ,буду снимать. Но и прям неухоженным чмом не хочется быть
Не слушайте никого. Выжить - это ваша задача.
annaannaannaannaanna• 12 марта 2022
Ответ дляDasik_
Я спросить только хочу, Вы все 8 лет жили нормально и не осуждали никого за ногти с ресницами, а тут вдруг стали?
Вам легче когда все кругом в истерике рыдают?
Вам легче когда все кругом в истерике рыдают?
Можете делать что хотите, не понимаю предмета спора. Одобрение нужно?
Ответ дляmeadchen
Я уже писала в похожих темах. Я в Николаеве. В последние недели мой мир сильно сузился. Не настолько, как, например, у жителей Харькова и Мариуполя, но сильнее, чем, например, у жителей других более отдаленных от войны городов. Я посильно помогаю людям. И рядом с тем я каждый день делаю укладку, по возможности маникюр (дома) и макияж, пользуюсь духами. Не хочу лишаться этих атрибутов ’нормальной жизни’. Я не знаю, что будет завтра, но если у меня сегодня есть возможность жить максимально полно в этих рамках, я живу. В том числе и с лаком на ногтях. И опять же, я вот подумала. Я написала, что я из Николаева. А вот будь я из Одессы или со Львова, это все было бы не ок? Или все же хорошо, если у кого-то есть возможность жить полнее?
вы умница.
Ответ дляmeadchen
Я уже писала в похожих темах. Я в Николаеве. В последние недели мой мир сильно сузился. Не настолько, как, например, у жителей Харькова и Мариуполя, но сильнее, чем, например, у жителей других более отдаленных от войны городов. Я посильно помогаю людям. И рядом с тем я каждый день делаю укладку, по возможности маникюр (дома) и макияж, пользуюсь духами. Не хочу лишаться этих атрибутов ’нормальной жизни’. Я не знаю, что будет завтра, но если у меня сегодня есть возможность жить максимально полно в этих рамках, я живу. В том числе и с лаком на ногтях. И опять же, я вот подумала. Я написала, что я из Николаева. А вот будь я из Одессы или со Львова, это все было бы не ок? Или все же хорошо, если у кого-то есть возможность жить полнее?
Духи
я не знаю почему, но именно сейчас в них особая потребность. Дома чуточку брызгаюсь любимыми, обязательно на улицу. Вот сегодня воду ходили набирать, а я пахла и солнце такое весеннее, и небо синее, это был маленький момент радости
я не знаю почему, но именно сейчас в них особая потребность. Дома чуточку брызгаюсь любимыми, обязательно на улицу. Вот сегодня воду ходили набирать, а я пахла и солнце такое весеннее, и небо синее, это был маленький момент радости
Ксюша-Ксюшенька• 12 марта 2022
И я очень хочу маникюр, но пока поблизости не нашла мастера, все молчат. Я бы и к косметологу сходила, а так прервала курс мезотерапии(
Ответ дляЧто_по_чем
Новая мода на советчице: осуди другого, что он недостаточно страдает🤦♀️
Это пройдет у людей со временем. Наши страдания и самобичевания солдатам нашим не помогут. Нужно жить, пока есть возможность. Особенно когда приходит понимание что каждый день может быть последним.
KidstaffСоветчица
СоветчицаЗдоровье и КрасотаДругое
Интересные размышления.
Про нашу економіку війни.
Війна - це дорого. Страждає не лише економіка Мордору, але і наша також.
Може на перший погляд це звучить незвично і навіть дико, але:
1. ПЕРЕСТАНЬТЕ волонтерити, жертвуючи робочим часом: якщо у вас зараз є робоче місце, і там є робота -- то це і є ваш основний рубіж оборони Батьківщини!
2. Поважайте, ба навіть боготворіть, підприємців та бізнес, який пробує стабільно працювати в цих умовах: вони зараз хребет економіки!
3. Подолайте у собі почуття провини вижившого (це оте ’чому я в теплі, якщо інші на передовій’): не можуть всі люди, особливо чоловіки, піти на фронт. Якщо так станеться, то вже за 48 годин армія почне здаватися ворогу через голод! Кожен має своє місце у цій війні і кожен має вести оборону на своєму рубежі!
4. Продовжуйте обертати гроші: заплатіть рахунки, заплатіть податки, замовте випічку у вашої знайомої, як ви це робили до війни, зробіть манікюр, стрижку у барбершопі, купуйте продукти у тому ж магазинчику, як і раніше, заплатіть за квартиру, оплатіть заняття з терапевтом, з тренером йоги і так далі. Старайтеся тримати оборот коштів максимально можливим і це буде ваш вклад у боротьбу! І це нормально!
5. Підприємці, при найменшій можливості, тримайте бізнес відкритим! Особливо на Заході України, де загрози війни мінімальні. Це дуже критично зараз.
6. Тим, хто виїхав за кордон: шукайте роботу і негайно приступайте до неї. Ваші пожертви на армію і перекази в Україну, навіть мінімальні, будуть дуже цінними для нас!
7. Окремо звертаюся до ІТ-шників: зараз ви чи не єдиний працюючий канал валюти в Україну. Та й вцілілий сектор економіки у цілому. Тому вже сам факт, що ви працюєте -- це сильний вклад у перемогу! Маєте можливість евакуюватися за кордон -- окей, зробіть це. Але не припиняйте роботу на наші українські компанії і не припиняйте сплачувати податки в Україні!
8. Всіх, хто каже, що як то так можна працювати/торгувати/робити манікюр/ходити в спортзал/пекти торт/навчатися, коли в країні війна -- посилайте услід за рускім карабльом.
Кожен раз, коли вам стане боляче і нахлине почуття провини ’чому я не там’, повторюйте: ’Я працюю! Це моя боротьба! Це мій рубіж оборони моєї Батьківщини! Я не здам його і здамся сам(-а), бо моя Україна -- понад усе
СоветчицаЗдоровье и КрасотаДругое
Интересные размышления.
Про нашу економіку війни.
Війна - це дорого. Страждає не лише економіка Мордору, але і наша також.
Може на перший погляд це звучить незвично і навіть дико, але:
1. ПЕРЕСТАНЬТЕ волонтерити, жертвуючи робочим часом: якщо у вас зараз є робоче місце, і там є робота -- то це і є ваш основний рубіж оборони Батьківщини!
2. Поважайте, ба навіть боготворіть, підприємців та бізнес, який пробує стабільно працювати в цих умовах: вони зараз хребет економіки!
3. Подолайте у собі почуття провини вижившого (це оте ’чому я в теплі, якщо інші на передовій’): не можуть всі люди, особливо чоловіки, піти на фронт. Якщо так станеться, то вже за 48 годин армія почне здаватися ворогу через голод! Кожен має своє місце у цій війні і кожен має вести оборону на своєму рубежі!
4. Продовжуйте обертати гроші: заплатіть рахунки, заплатіть податки, замовте випічку у вашої знайомої, як ви це робили до війни, зробіть манікюр, стрижку у барбершопі, купуйте продукти у тому ж магазинчику, як і раніше, заплатіть за квартиру, оплатіть заняття з терапевтом, з тренером йоги і так далі. Старайтеся тримати оборот коштів максимально можливим і це буде ваш вклад у боротьбу! І це нормально!
5. Підприємці, при найменшій можливості, тримайте бізнес відкритим! Особливо на Заході України, де загрози війни мінімальні. Це дуже критично зараз.
6. Тим, хто виїхав за кордон: шукайте роботу і негайно приступайте до неї. Ваші пожертви на армію і перекази в Україну, навіть мінімальні, будуть дуже цінними для нас!
7. Окремо звертаюся до ІТ-шників: зараз ви чи не єдиний працюючий канал валюти в Україну. Та й вцілілий сектор економіки у цілому. Тому вже сам факт, що ви працюєте -- це сильний вклад у перемогу! Маєте можливість евакуюватися за кордон -- окей, зробіть це. Але не припиняйте роботу на наші українські компанії і не припиняйте сплачувати податки в Україні!
8. Всіх, хто каже, що як то так можна працювати/торгувати/робити манікюр/ходити в спортзал/пекти торт/навчатися, коли в країні війна -- посилайте услід за рускім карабльом.
Кожен раз, коли вам стане боляче і нахлине почуття провини ’чому я не там’, повторюйте: ’Я працюю! Це моя боротьба! Це мій рубіж оборони моєї Батьківщини! Я не здам його і здамся сам(-а), бо моя Україна -- понад усе
Ответ дляannaannaannaannaanna
Даже завидую людям, кому этого хочется, это же какая толстокожесть и пофигизм
за что детей кормить всем мастерам маникюра и пр, если все будут такими чувствительные как вы?
Многие люди продолжают работать и поддержание нормального внешнего вида - это обычная рутина, которая поддерживает психическое здоровье.
Многие люди продолжают работать и поддержание нормального внешнего вида - это обычная рутина, которая поддерживает психическое здоровье.
Ответ дляПозитивный Позитивчик
Интересные размышления.
Про нашу економіку війни.
Війна - це дорого. Страждає не лише економіка Мордору, але і наша також.
Може на перший погляд це звучить незвично і навіть дико, але:
1. ПЕРЕСТАНЬТЕ волонтерити, жертвуючи робочим часом: якщо у вас зараз є робоче місце, і там є робота -- то це і є ваш основний рубіж оборони Батьківщини!
2. Поважайте, ба навіть боготворіть, підприємців та бізнес, який пробує стабільно працювати в цих умовах: вони зараз хребет економіки!
3. Подолайте у собі почуття провини вижившого (це оте ’чому я в теплі, якщо інші на передовій’): не можуть всі люди, особливо чоловіки, піти на фронт. Якщо так станеться, то вже за 48 годин армія почне здаватися ворогу через голод! Кожен має своє місце у цій війні і кожен має вести оборону на своєму рубежі!
4. Продовжуйте обертати гроші: заплатіть рахунки, заплатіть податки, замовте випічку у вашої знайомої, як ви це робили до війни, зробіть манікюр, стрижку у барбершопі, купуйте продукти у тому ж магазинчику, як і раніше, заплатіть за квартиру, оплатіть заняття з терапевтом, з тренером йоги і так далі. Старайтеся тримати оборот коштів максимально можливим і це буде ваш вклад у боротьбу! І це нормально!
5. Підприємці, при найменшій можливості, тримайте бізнес відкритим! Особливо на Заході України, де загрози війни мінімальні. Це дуже критично зараз.
6. Тим, хто виїхав за кордон: шукайте роботу і негайно приступайте до неї. Ваші пожертви на армію і перекази в Україну, навіть мінімальні, будуть дуже цінними для нас!
7. Окремо звертаюся до ІТ-шників: зараз ви чи не єдиний працюючий канал валюти в Україну. Та й вцілілий сектор економіки у цілому. Тому вже сам факт, що ви працюєте -- це сильний вклад у перемогу! Маєте можливість евакуюватися за кордон -- окей, зробіть це. Але не припиняйте роботу на наші українські компанії і не припиняйте сплачувати податки в Україні!
8. Всіх, хто каже, що як то так можна працювати/торгувати/робити манікюр/ходити в спортзал/пекти торт/навчатися, коли в країні війна -- посилайте услід за рускім карабльом.
Кожен раз, коли вам стане боляче і нахлине почуття провини ’чому я не там’, повторюйте: ’Я працюю! Це моя боротьба! Це мій рубіж оборони моєї Батьківщини! Я не здам його і здамся сам(-а), бо моя Україна -- понад усе!’
Про нашу економіку війни.
Війна - це дорого. Страждає не лише економіка Мордору, але і наша також.
Може на перший погляд це звучить незвично і навіть дико, але:
1. ПЕРЕСТАНЬТЕ волонтерити, жертвуючи робочим часом: якщо у вас зараз є робоче місце, і там є робота -- то це і є ваш основний рубіж оборони Батьківщини!
2. Поважайте, ба навіть боготворіть, підприємців та бізнес, який пробує стабільно працювати в цих умовах: вони зараз хребет економіки!
3. Подолайте у собі почуття провини вижившого (це оте ’чому я в теплі, якщо інші на передовій’): не можуть всі люди, особливо чоловіки, піти на фронт. Якщо так станеться, то вже за 48 годин армія почне здаватися ворогу через голод! Кожен має своє місце у цій війні і кожен має вести оборону на своєму рубежі!
4. Продовжуйте обертати гроші: заплатіть рахунки, заплатіть податки, замовте випічку у вашої знайомої, як ви це робили до війни, зробіть манікюр, стрижку у барбершопі, купуйте продукти у тому ж магазинчику, як і раніше, заплатіть за квартиру, оплатіть заняття з терапевтом, з тренером йоги і так далі. Старайтеся тримати оборот коштів максимально можливим і це буде ваш вклад у боротьбу! І це нормально!
5. Підприємці, при найменшій можливості, тримайте бізнес відкритим! Особливо на Заході України, де загрози війни мінімальні. Це дуже критично зараз.
6. Тим, хто виїхав за кордон: шукайте роботу і негайно приступайте до неї. Ваші пожертви на армію і перекази в Україну, навіть мінімальні, будуть дуже цінними для нас!
7. Окремо звертаюся до ІТ-шників: зараз ви чи не єдиний працюючий канал валюти в Україну. Та й вцілілий сектор економіки у цілому. Тому вже сам факт, що ви працюєте -- це сильний вклад у перемогу! Маєте можливість евакуюватися за кордон -- окей, зробіть це. Але не припиняйте роботу на наші українські компанії і не припиняйте сплачувати податки в Україні!
8. Всіх, хто каже, що як то так можна працювати/торгувати/робити манікюр/ходити в спортзал/пекти торт/навчатися, коли в країні війна -- посилайте услід за рускім карабльом.
Кожен раз, коли вам стане боляче і нахлине почуття провини ’чому я не там’, повторюйте: ’Я працюю! Це моя боротьба! Це мій рубіж оборони моєї Батьківщини! Я не здам його і здамся сам(-а), бо моя Україна -- понад усе!’
Второй раз читаю,,оплатить занятие с терапевтом. Не пойму
Ответ дляМатильдa
Духи
я не знаю почему, но именно сейчас в них особая потребность. Дома чуточку брызгаюсь любимыми, обязательно на улицу. Вот сегодня воду ходили набирать, а я пахла и солнце такое весеннее, и небо синее, это был маленький момент радости
я не знаю почему, но именно сейчас в них особая потребность. Дома чуточку брызгаюсь любимыми, обязательно на улицу. Вот сегодня воду ходили набирать, а я пахла и солнце такое весеннее, и небо синее, это был маленький момент радости
даааа, вот 100%) у нас тоже было солнечно сегодня и очень тихо после вчерашнего громкого вечера. я шла за картошкой и пахла своими весенними духами, и было хороооошо)
annaannaannaannaanna• 12 марта 2022
Ответ дляPsyCoach
за что детей кормить всем мастерам маникюра и пр, если все будут такими чувствительные как вы?
Многие люди продолжают работать и поддержание нормального внешнего вида - это обычная рутина, которая поддерживает психическое здоровье.
Многие люди продолжают работать и поддержание нормального внешнего вида - это обычная рутина, которая поддерживает психическое здоровье.
Ну если реснички это «поддержание нормального вида», ок, делайте, не понимаю, честно, в чем проблема? Что пытаетесь доказать?
Это не только ’доречно’, это необходимо сейчас. Не потому что должны быть все красивые, а потому что деньги должны работать и люди должны работать, те кто имеет возможность. Это архиважно для экономики и для победы. И если у человека есть деньги на таку вещь не первой необходимости, то за него можно только порадоваться, он принесет пользу экономике вместо того что бы просто сидеть и голову пеплом посыпать.
cherry2015• 12 марта 2022
Ответ дляgwiazda
Женщины которые ходят каждый день на работу в военное время. И таких много!
Та не, там в основном мамочки в декрете. И группа в фб мамочек района….
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу