Що для себе ви перейняли, живучи не вдома, що нового, цікавого?

100% но если пересидеть есть возможность то лучше ею воспользоваться

У Бельгії перед їхньої Пасхою є охота на яйця: десь на природі, у саду чи в лісі, чи на галявині розкладають шоколадні маленькі яєчка, а дітки їх збирають. Потім ще господар, якщо це - великий сад, може зібрати дітей навколо себе та розповісти їм якусь легенду, про створення світу, наприклад. Дуже красиво

https://instagram.com/natalia_ditalia?igshid=

Можливо не дуже стосується Вашої теми, але все ж напишу... я хоч і дуже люблю свою країну і народ, але мене дуже вразив прийом поляків. Звісно, є різні люди всюди... Проте у нас був приємний шок, як на заправці сторонній чоловік, почувши, що ми з України, оплатив своєю карткою наші покупки. Чи як те саме зробили в магазині сторонні чоловіки, коли побачили, що дитина вибирає солодощі. Я просила цього не робити, але вони мало не бігли поперед нас на касу, щоб зробити приємне. Ще один чоловік стояв біля входу і досить довго чекав на нас, поки ми вийдемо з магазину, щоб просто сказати чотири слова, які він вивчив «доброго дня. Слава Україні»

А чому немає часу? Чим там займаєтесь?

Бардзо))

Ну это скорее исключение

Поняла, что в Кременчуге очень отзывчивые люди. Дай Бог им здоровья 🙏

Не правда! дуже смачні чіпси з лаваша.я роблю,якщо лаваш провтикаю і він пересохне)в нас і в магазині продаються,в Україні

Яка хороша і добра тема, передвеликодня. Дякую.

У моего сына подростка высокофунциональный аутизм. Тоже сижу в Украине. Нет, повышать на ребенка голос нельзя. В Европе многие носят маленькие браслеты с диагнозами. ’у меня аутизм’, ’у меня диабет’ и так делее. это для того чтобы полиция и медики в случае чего могли оказать помощь. это добровольно и сознательно. Есть негласное правило, если ребенок регулярно кричит, неправильно себя ведет или не справляются родители или нужен врач. Да, вечером должно быть тихо. Там много официального медикаментозного лечения.

Ми в Стокгольмі.
Подобаються їх прикраси до Великодня. Нема такої ритуальності як у нас.
Практично ні у кого, у кого ми були нема шпалер на стінах. Іноді одна стіна, чи її частина, як акцент і все.
Дуже багато настільних ламп і свічок.
Багато картин, постерів, які вони ще й змінюють залежно від настрою чи сезону.
Багато пледів, коциків, ковдрочок у кріслах, але килимів на підлогах нема.

«Кулько» в нас не таке вживане, як «йо» )))
«Йо» - це означає «так» )))

Ой, я фанат скандинавського стилю.
Моію побувати в Швеціі і побачити все на власні очі. Поки що обмежуюся блогерами.

Подскажите, пожалуйста, название пшикалки )). Спасибо.

Це якісь ліниві люди вас оточують, повірте. Дуже ліниві. Бо я з цього краю і люди у нас роботящі, а в селі й поготів

Мені також дуже подобалось завжди. І в реальності цікаво дуже. Ми по вулицям ідем як по музею. Дуже класно організовані приватні ділянки з будинками.
В побуті багато незвичних для нас штук.

А яке містечко? Я теж з невеликого 😉

Ой те ’йо’ у Закарпатті-))) я вперше почула це слово від синочка господаря, 5ти рочків, так було незвично, як і його ’гузочка’ (сіднички) і ’дідик’ (дідусь). Але через день ми уже всі ’йокали’ теж-)
Ми жили серед гостинних і ввічливих людей, навіть у ЦНАПі, в магазинах, аптеках, церквах. Але дуже хотілось додому, хоч до мами, де більш-менш спокійно, тому повернулися в столичну область.

Возле галушки.

а няньо - це тато)

А мені якось не зайшов термомикс, максимум шарлотку замішаю, та картоплю на деруни перетру. Можливо сучасні версії кращі, моєму років з 10.

я біля Мукачево живу і 30% того, що говорять мої родичі не розумію такі слова цікаві

я б не сказала, что пристраивание балконов это хорошо.... Напомнило Ереван - там такого треша полно, выглядит ужасно.

Мы в Чехии, тоже нигде не видела обоев, ни в квартирах, ни в домах.

В Польше помимо очень теплого приема, о котором писали выше, поразил их здоровый пофигизм, какие-то они не спешащие совершенно, разговоры разговаривают, улыбаются, но дела движутся туго. Я очень деятельный человек, привыкла все делать быстро, качественно, на результат. Тут так все неспешно, растянуто во времени. Сначала бесило ужасно. Заболел ребенок, пришли к врачу в частную клинику, назначили анализы и рентген. Анализы сразу сдать нельзя, запись на понедельник, а это был четверг. С трудом упросила взять, хотя смотрели на меня искоса. Рентген только завтра и результаты в понедельник. Вот как так? А до понедельника мне что делать? Я отвыкла от такого, у ребенка всегда лома была страховка, и таких проблем никогда не было. Но с другой стороны, люди довольны жизнью, гуляют, смеются, живут в свое удовольствие, а не как мы, иногда чувствуешь себя загнанной лошадью. Одеты просто и в тоже время стильно, никакой вычурности. И никому ни до кого нет дела, хочешь босиком ходи, хочешь в шубе и шапке. Этому всему надо у них учиться.

Это нашим там пахать надо, местные занимаются квалифицированным трудом за нормальные деньги или владеют бизнесом и недвижимостью

Расслабленно и ничего не делают - разные вещи.

Я зараз в Німеччині і розумію, на скільки краще вдома. Да, тут транспорт ходить чітко, без затримок. Місцеві живуть в спокійному повільному темпі. Вони не працюють стільки годин, як багато хто у нас.
Але для мене все не те і не так. Я з Харкова, з найкращого і найкрасивішого міста! Франкфурт - місто, де знаходять найголовніші банки Європи, тобто там крутяться величезні гроші. І що??? Їхні парки, зоопарк, сквери і поруч не стояли з нашими. Я в шоці від їхніх дитячих майданчиків. На багатьох з них якісь споруди з дерева, яке навіть не відшліфовано. Скільки ж заноз там діти здобули.
Натомість біля своїх приватних будинків люди прикрашають територію, багато квітів, красиво і затишно.
А ще тут так ’ не кружать ’ дітей, як у нас. Я своїх дітей сильно не балувала, але як розповідають тут, навіть мені не зрозуміло.
У нас набагато більше свободи, що б мені не казали. В 18.30 аптеки зачинені вже, в неділю не працює майже нічого, все треба купити заздалегідь.
Скрізь оці терміни. Не дай Боже тут захворіти. У нас до лікаря набагато простіше потрапити.
В садочках діточки гуляють всі групи разом, сплять на матрасах на підлозі, їжу гарячу ніхто їм не готує. Або ланчбокси з дому, або привозять з їдальні зовсім не дитячі страви.
Ось зовсім не розумію, чому багато хто так мріяв сюди виїхати і залишитись...
І взагалі, у нас краще, все краще!!! Тому все буде Україна! Нехай скоріше всі повернуться додому!!!