Зла не вистачає, сусіди по квартирі під´їдають мої продукти!

По- перше, рило у тебе.
По-друге, читайте уважно. ’Глоток молока’ я не зажала, а позволила взяти до кави. Але дівчата без каплі совісті випили цілий літр, хоча я попереджала, що це моїй дитині на кашу.
І по-третє, звідки тобі відомо, як саме я добиралася до місця призначення.
Читаючи цей коментарій, в мене складається враження, що це пише мама таких самих ’діток’

Такое поведение нигде не принято! Сесть и жрать при людях и не предложить угостить - это такая же невоспитанность, как и нагло выпить чужое молоко.
Мой ребёнок, выходя играть во двор многоэтажки при своих друзьях конфету в жизни сам не съест, не предложив всем! Также поступают и другие детки!
Да, на юге у нас не принято угощать кофе курьера, например. Но соседке, сантехнику, который находится в доме больше получаса - всегда предлагают.

Також варто пригостити дітей - моя думка.

Не знаю як поляки, а от моя сусідка в Чехіі на заробітках з чоловіком, заочно поселила в свій великий, гарний будинок дві сім‘ї.
І ті люди просто користувалися всім безкоштовно.
Держава сусідам за оренду також не оплачувала. Це було зроблено як внесок у нашу перемогу, як спосіб зробити щось для наших земляків, українців, для країни, та просто зробити добру справу. В мене не настільки широка душа.
Але ми в мамських чатах домогали фінансово, збирали і гуманітарку і на ЗСУ які з нашого смт.
Просто щоб допомогти.
То ж оплачуючи продукти та одяг для одних переселенців, я б не стала ображатися за доідену ковбасу від інших, хоч і вкрай наглих, але це на їх совісті.

Не знаю что там психолог рассказывает, но я пять лет жила в общежитии студенческом. Битвы за еду (именно за еду), вспоминаю с смесью отвращения и жалости. Сейчас, когда уже 16 лет прошло, понимаю, что это просто опыт, которого лучше бы не было.

Нет,каждый день угощать это слишком

Дуже цікава тема)
Автор, яка поділилась(!) молоком - жлоб. Бо треба не ділитись, а все віддавати, навіть за рахунок своєї дитини.
Сусідки, які не подумали про автора і її дитину і випили все чуже молоко - бідосі.

І жодного значення не має хто з якого регіону, хтось працює чи ні, в кого скільки дітей і кому легше. Брати без дозволу чуже - ненормально. Автор же не зобов‘язувалась їх утримувати, правильно?
А «тарілкою супа» люблять шпиняти якраз ті, хто сам ніколи не візьме собі на утримання незнайому сім‘ю.
Сумніваюсь, що всі, хто вважає Автора жлобом йдуть самі в магазин, купують за свої кошти продукти, витрачають час на приготування їжі для сусідів. А потім, дають їм добавку і кажуть «ой, які ви молодці що виїли все смачне, а я собі щось інше приготую, просто крупу зварю і олійкою полию, я так люблю навіть…». Такі люди тільки чужими руками люблять бути щедрими. Знаєм таких)

Автор, а Вам треба обов‘язково говорити про ці ситуації. Наступного разу, коли у вас щось просять заготуйте відповідь «так, звісно можна. Але, Катя, давай не як минулого разу, коли я дозволила пригоститись, а ви з‘їли все, не залишили ні мені ні дитині. Давай ще раз покажу, це моя поличка, з неї нічого без мого дозволу не брати.»

Аналогично. Если покупаю мороженное на улице, сразу считаю сколько с ребенком деток, если не могу купить на всех - просто не покупаю своему, но обычно покупаю на всех. И другие мамы тоже.

Або пригощати коли сам їсиш, або не їсти в оточенні.
А ви будете їсти цукерки у потязі і не пропонувати дітлахам-пасажирам з вашого купе?

Разговор был о Польше. К чему Ваше ’Чехія і сусідка’. Не пытайтесь объять необъятное.

мелочно

Якщо ви не зрозуміли, то до того, що є люди які можуть допомагати без користі.
І в Польші і в Україні.
І не треба обезцінювати «та ім держава за це платить»
Вам так зручно думати, щоб не руйнувати своі принципи «ніхто нікому нічого не винен»
Проте, люди допомагають одне одному, не всі, але багато.
Моя сусідка - приклад тому!
Вона віддаоа своє житло, не знаючи як бережно будуть до нього ставитися, які з іі речей будуть брати і тд
А тут читала таку тему, де автор пише «Жила у красивому будинку закордоном. Ці люди для пене герої, бо я б не змогла в скбе когось прийняти»
Отакої…
Ви нам допоможіть, але я не готова в себе прийняти.

Да ладно. Сейчас мороженое по 35 гривен. Я представляю как на ораву детей Вы покупаете мороженое или говорите своему ребёнку ’дома съешь’.

Не знаю что там психолог рассказывает, но я пять лет жила в общежитии студенческом. Битвы за еду (именно за еду), вспоминаю с смесью отвращения и жалости. Сейчас, когда уже 16 лет прошло, понимаю, что это просто опыт, которого лучше бы не было.

Дуже цікава тема)
Автор, яка поділилась(!) молоком - жлоб. Бо треба не ділитись, а все віддавати, навіть за рахунок своєї дитини.
Сусідки, які не подумали про автора і її дитину і випили все чуже молоко - бідосі.

І жодного значення не має хто з якого регіону, хтось працює чи ні, в кого скільки дітей і кому легше. Брати без дозволу чуже - ненормально. Автор же не зобов‘язувалась їх утримувати, правильно?
А «тарілкою супа» люблять шпиняти якраз ті, хто сам ніколи не візьме собі на утримання незнайому сім‘ю.
Сумніваюсь, що всі, хто вважає Автора жлобом йдуть самі в магазин, купують за свої кошти продукти, витрачають час на приготування їжі для сусідів. А потім, дають їм добавку і кажуть «ой, які ви молодці що виїли все смачне, а я собі щось інше приготую, просто крупу зварю і олійкою полию, я так люблю навіть…». Такі люди тільки чужими руками люблять бути щедрими. Знаєм таких)

Автор, а Вам треба обов‘язково говорити про ці ситуації. Наступного разу, коли у вас щось просять заготуйте відповідь «так, звісно можна. Але, Катя, давай не як минулого разу, коли я дозволила пригоститись, а ви з‘їли все, не залишили ні мені ні дитині. Давай ще раз покажу, це моя поличка, з неї нічого без мого дозволу не брати.»

Разницу понимаете между ’угостить’ и ’на постоянной основе’?

Процітую Вас: ’’Ну не прийнято в них як у нас всіх пригощати. Але зробити собі і не запропонувати - …’’
Може припинимо ділити нашу країну на ’’нашіх’’ і ’’вашіх’’.
Може врешті зробимо висновки з останніх подій?
Люди є хороші і не дуже, і це зовсім не залежить від їх місця проживання.

Або пригощати коли сам їсиш, або не їсти в оточенні.
А ви будете їсти цукерки у потязі і не пропонувати дітлахам-пасажирам з вашого купе?

Да ладно. Сейчас мороженое по 35 гривен. Я представляю как на ораву детей Вы покупаете мороженое или говорите своему ребёнку ’дома съешь’.

Так это норм. Не есть вкуснятину в одну глотку. Кто-то этого не понимает?

По- перше, рило у тебе.
По-друге, читайте уважно. ’Глоток молока’ я не зажала, а позволила взяти до кави. Але дівчата без каплі совісті випили цілий літр, хоча я попереджала, що це моїй дитині на кашу.
І по-третє, звідки тобі відомо, як саме я добиралася до місця призначення.
Читаючи цей коментарій, в мене складається враження, що це пише мама таких самих ’діток’

Не торопитесь с выводами, Може вони вам одкуплять те продукты, все бувае. Чи попросить їх купити на місце поставити. Не стоит за еду нервничать, ще и в Польщі, молоко то копійки.

Сразу - резануло слух ’Семья с востока...’) И этим всё сказано!!! А если спокойно, без эмоций разобраться в данной ситуации - первое, что приходит на ум: автор жлобиха! В полном смысле этого слова: живёт исключительно для своего рыла, извините!!! Её бесплатно привезли в другую страну, бесплатно предоставили жильё и деньги дали - это всё было принято, как должное. Но, какая досада: холодильник на две семьи! И тут автор включила счётчик: на глоток молока, на кусок хлеба, на ломтик колбаски. Ну живут рядом девочки - подростки, постоянно голодные. Именно в этом возрасте - самый зверский аппетит, и вполне возможно - их мама просто не в состоянии их прокормить, даже работая. Человечнее быть надо и Бога не гневить, если сама всё получила бесплатно!!! ’Не оскудеет рука дающего’ - не я сказала...

А варианта присесть на лавочку по пути с магазина, съесть мороженое, чтобы не дразнить других детей - не рассматривается?

Якщо спокійно й без емоцій, то дітей утримують їх батьки, а не чужі тьоті.
Якщо у матері не вистачає грошей, то треба подумати чи доцільно купувати цигарки 16-річній замість молока. І як мінімум запитати чи можна взяти. А не спустошити чужі продукти, бо їм ’треба’.
Ви в ресторані теж їсте без оплати, бо вам ’треба, а грошей немає, організм растущій’? Людиною треба бути, а не поводитися як бидло.

Вот это проблема, а то, что у автора нет способности к коммуникации с людьми - нет.