Я не хочу, щоб росіяни помирали.
Вчора, здається, вперше за три дні я знову почув сирену повітряної тривоги.
Це сталося в парку, біля озера, де гуляло багацько людей - з кавою і морозивом.
Мерзенний звук особливо не змінив поведінку перехожих - хіба всі синхронно матюкнулися і пішли ближче до лісу.
І тут повз промайнули двоє: молодий хлопець з тату на шиї і дівчина, що міцно притискала до себе поснуле немовля.
Вона пригортала його так сильно, наче хотіла розчинити його в собі.
Аби ця мала миша не чула ревіння сирени, сховалася в утробі і була там до мирних часів.
Я дивився на них і думав: я не хочу, щоб росіяни помирали.
Я хочу, щоб вони сиділи у своїх містах і животіли від страху.
Щоб матері в смердючих бомбосховищах на цементних вогких підлогах притискали до себе дітей і з болем в очах спостерігали, як в напівтемряві марнується їхнє дитинство.
Щоб чоловіки тижнями не розуміли, що буде далі, на що сподіватися і що планувати.
Щоб панічно купували гречку, воду, паливо, сірники, свічки, гумові чоботи і горілку.
Багато горілки.
І нею заливали собі очі, аби не чути виття сирен і не бачити, як їхні діти рядочком сплять на підлозі в коридорі чи ванній.
Щоб кожен їхній наступний день був абсолютно ідентичний попереднім - в очікуванні бомбардувань.
Хаотичних, та невідворотних.
Нібито по військовій інфраструктурі, але ж все трапляється на війні.
І от ррррраз - і немає сусіднього будинку чи кварталу.
Щоб вони дихали і не знали, чи їхній будинок не наступний.
Чи їхній подих не останній.
Щоб вони гадки не мали, чи не в останнє притискають до себе своїх дітей та чують їхній сміх.
А, ні, брешу.
Сміх своїх дітей вони припинили чути у перший день, коли вся територія росії опинилася під перманентними ударами.
Я хочу, щоб росіяни уявлення не мали, коли це завершиться.
Чи це середина.
Чи лише початок.
Чи це жахливий кінець, чи таки жах без кінця.
Я хочу, щоб вони страждали.
За всі наші зруйновані маленькі світи - багаті і бідні, здорові і не дуже, з вірою чи без, з планами на Єгипет чи Одесу, з мрією навчити дитину кататися на велосипеді чи відправити в університет.
За всі знищені назавжди всесвіти.
За Бучу, за Ірпінь, Гостомель, Чернігів, Ворзель, Маріуполь, Попасну, Рубіжне.
За всі могили у дворах, особливо за ті, де віднімання дати народження від дати смерті дає в результаті число для пальців на одній руці.
Росіяни мають мучитися.
Невідомістю. Болем. Голодом. Хворобами.
А потім хай помирають.
Від бомб. Ракет. Під завалами власних осель. Від гангрен. Виснаження. Задухи. Спраги. Рук мародерів.
Хай помирають.
Всі, разом.
Хай на їхні місця приїздять китайці, білі ведмеді, інопланетяни… мені фіолетово.
Аби їх - потворних, підступних і, головне, брехливо-самооманливих - не існувало на цій планеті.
Дай Всесвіт нам сил це витримати.
Витримати наші втрати і після війни лишитися людьми.
Усвідомлювати, що вони не лишили нам вибору, бо інший вибір - лише наша смерть і смерть наших дітей.
Наша ненависть все ще недостатня.
Але росіяни щодня роблять все для того, щоб чаша люті була повна.
Багряно-повна.
Вчора, здається, вперше за три дні я знову почув сирену повітряної тривоги.
Це сталося в парку, біля озера, де гуляло багацько людей - з кавою і морозивом.
Мерзенний звук особливо не змінив поведінку перехожих - хіба всі синхронно матюкнулися і пішли ближче до лісу.
І тут повз промайнули двоє: молодий хлопець з тату на шиї і дівчина, що міцно притискала до себе поснуле немовля.
Вона пригортала його так сильно, наче хотіла розчинити його в собі.
Аби ця мала миша не чула ревіння сирени, сховалася в утробі і була там до мирних часів.
Я дивився на них і думав: я не хочу, щоб росіяни помирали.
Я хочу, щоб вони сиділи у своїх містах і животіли від страху.
Щоб матері в смердючих бомбосховищах на цементних вогких підлогах притискали до себе дітей і з болем в очах спостерігали, як в напівтемряві марнується їхнє дитинство.
Щоб чоловіки тижнями не розуміли, що буде далі, на що сподіватися і що планувати.
Щоб панічно купували гречку, воду, паливо, сірники, свічки, гумові чоботи і горілку.
Багато горілки.
І нею заливали собі очі, аби не чути виття сирен і не бачити, як їхні діти рядочком сплять на підлозі в коридорі чи ванній.
Щоб кожен їхній наступний день був абсолютно ідентичний попереднім - в очікуванні бомбардувань.
Хаотичних, та невідворотних.
Нібито по військовій інфраструктурі, але ж все трапляється на війні.
І от ррррраз - і немає сусіднього будинку чи кварталу.
Щоб вони дихали і не знали, чи їхній будинок не наступний.
Чи їхній подих не останній.
Щоб вони гадки не мали, чи не в останнє притискають до себе своїх дітей та чують їхній сміх.
А, ні, брешу.
Сміх своїх дітей вони припинили чути у перший день, коли вся територія росії опинилася під перманентними ударами.
Я хочу, щоб росіяни уявлення не мали, коли це завершиться.
Чи це середина.
Чи лише початок.
Чи це жахливий кінець, чи таки жах без кінця.
Я хочу, щоб вони страждали.
За всі наші зруйновані маленькі світи - багаті і бідні, здорові і не дуже, з вірою чи без, з планами на Єгипет чи Одесу, з мрією навчити дитину кататися на велосипеді чи відправити в університет.
За всі знищені назавжди всесвіти.
За Бучу, за Ірпінь, Гостомель, Чернігів, Ворзель, Маріуполь, Попасну, Рубіжне.
За всі могили у дворах, особливо за ті, де віднімання дати народження від дати смерті дає в результаті число для пальців на одній руці.
Росіяни мають мучитися.
Невідомістю. Болем. Голодом. Хворобами.
А потім хай помирають.
Від бомб. Ракет. Під завалами власних осель. Від гангрен. Виснаження. Задухи. Спраги. Рук мародерів.
Хай помирають.
Всі, разом.
Хай на їхні місця приїздять китайці, білі ведмеді, інопланетяни… мені фіолетово.
Аби їх - потворних, підступних і, головне, брехливо-самооманливих - не існувало на цій планеті.
Дай Всесвіт нам сил це витримати.
Витримати наші втрати і після війни лишитися людьми.
Усвідомлювати, що вони не лишили нам вибору, бо інший вибір - лише наша смерть і смерть наших дітей.
Наша ненависть все ще недостатня.
Але росіяни щодня роблять все для того, щоб чаша люті була повна.
Багряно-повна.
показать весь текст
Black Umbrella• 28 мая 2022
Я наконец смогла избавиться от съедающей меня изнутри ненависти к этим выродкам. Не ненавижу, не желаю смерти. Просто хочется навсегда забыть о них и не встречаться, не общаться, не слышать и не видеть никого из них. Друзья, знакомые, родственники, клиенты, коллеги из параши - в вечном бане. И никакого сожаления ни секунды не было.
Peko_Sveta• 28 мая 2022
Господи, если бы умения было только одно желание в этом мире, которое сбудется……..Я бы хотела только этого
Ответ дляSveterok
Цельій день думаю об убитом мальіше вчера в Харькове и его родителях. Щоб помирали хочу, желательно от онкологии,долго и мучительно,а лучше,чтоб так сдьіхали их дети. Семья с 5 месячньім мальішом просто шла по родному городу(
И я хочу, чтоб на их глазах умирали их дети- будущие убийцы и мародеры. Чтоб эти руськие твари, как здесь написали, жили в подвалах в постоянном страхе за свою жизнь, за свои дома... Но, пока эта сволота рассуждает, почему не разрушили жд дороги, мосты в киеве. Это мразь и прощения ей нет. Как же я желаю им возмездия за все, что они натворили. Надеюсь, что оно будет
Ответ дляLadyDShoes
А я хочу щоб вони вимерли ВСІ!!! Щоб і згадки про русню не осталось, щоб на Московії радіація була 1000 років, щоб вони помирали в страшних муках від раку
Нет , радиацию не надо. А то до киева долетит. Просто бы уничтожить на фиг всю эту русню, стереть с лица земли...И природные энергоносители, в которых так нуждается европа, будут использовать цивилизованные люди. Это прекрасный выход, куда лучше, чем этой мрази зад лизать из за ресурсов
svetlapanna• 28 мая 2022
Ответ дляvviko
Мне кажется всё-таки большинство не станет рожать, я лично не нашла такую информацию, а наоборот что некоторые узнали о беременности когда выехали, и вот одна такая в Польше и даже в Польше возможно помогут решить этот вопрос.
Ужасно рожать при таких обстоятельствах, это ж могло быть и массовое насилие и неизвестно кто там родится. Бедные наши люди, ад какой-то происходит и все тут(
Ужасно рожать при таких обстоятельствах, это ж могло быть и массовое насилие и неизвестно кто там родится. Бедные наши люди, ад какой-то происходит и все тут(
А Польше аборты запрещены,это я давно слышала.А в остальном,согласна,что это свалилось на наши головы.Завидовалм орки поганые и ведь там не только русня была,там казаки,тувинцы,мордва,якуты и буряты,все отребье(((От таких рожать ...не дай Бог..Я молчу про СПИД и тому подобное
svetlapanna• 28 мая 2022
Ответ дляhell
И я хочу, чтоб на их глазах умирали их дети- будущие убийцы и мародеры. Чтоб эти руськие твари, как здесь написали, жили в подвалах в постоянном страхе за свою жизнь, за свои дома... Но, пока эта сволота рассуждает, почему не разрушили жд дороги, мосты в киеве. Это мразь и прощения ей нет. Как же я желаю им возмездия за все, что они натворили. Надеюсь, что оно будет
Я в прошлый раз в одной из тем их мразями назвала так одна интеллиХентная дама на чисто украинском языке сказала,что я хуже зэка))) А я в ТГ видела,с какой ненависть это гермо свинособачье Скабеева с перкошенной харей призывала взрывать мосты и ЖД сообщение!!!Крысячье уепище,ты кто такая,ты какое имеешь отношение мразь,взрывать украинские мосты,погань уродина крысоподобная?????Я бы эту харю отрихтовала автоматной очередью чтобы там дырка была.И ее отродье пропагандонское бы в подвал посадила и пусть оно смотрит с экрана на дохлую мамашу.
Vlada-Maria• 28 мая 2022
Ответ дляsobacura
А я читаю і плачу, бо згадую все, що ми пережили і уявляю, що переживають зараз інші (((. І таке зло охоплює... аж до тремтіння....
Угу.... зараз вам мизаміри напихають в панамку...
Vlada-Maria• 28 мая 2022
Ответ дляNafffAnja
А я хочу після перемоги ніколи в житті більше про них не чути. Ніколи, нічого, взагалі. Ні на турецьких курортах, ні афіш їхніх артистів, жодного профіля в соцмережах. Наче їх там свинц куполом накрило на віки вічні
ой, шкода. але це місія нездійсненна((( кацапня розпровзлась по цілому світу, як саранча
svetlapanna• 28 мая 2022
Ответ дляhell
Нет , радиацию не надо. А то до киева долетит. Просто бы уничтожить на фиг всю эту русню, стереть с лица земли...И природные энергоносители, в которых так нуждается европа, будут использовать цивилизованные люди. Это прекрасный выход, куда лучше, чем этой мрази зад лизать из за ресурсов
Поддержу!!
Vlada-Maria• 28 мая 2022
Ответ дляOlga Zelenyak
Я бы ещё из ЕС и США свезла всех, кто на путина дрочит. Каждого, кто гордится рассией. И тогда все по описанному сценарию.
Я в лютому казала: скасувати візи, проживання, ніякого навчання за кордоном. Туда - в рашу обітовану і законопатити наглухо. І дуже швидко би війна скінчилась, вони би одне одного перегризли в тій клоаці
Vlada-Maria• 28 мая 2022
Ответ дляfreedom_2015
Треба світу відгородитися від них. Щоб були курорти і ресторани без них. Літаки без них, фестивалі без них. Як ото в магазинах таблички з собакою вхід заборонений, так і з ними хай буде. Світ вільний від сміття
Мій двоюрідний брат в Австрії має турфірму: дуже часто вже років з 10 багато клієнтів, замовляючи тур, ставлять вимогу, щоб їм підбирали готель без росіян
Vlada-Maria• 28 мая 2022
Ответ дляAlika_1
А я ХОЧУ чтобы поняли и ужаснулись и жили с этим!
вони все прекрасно розуміють і зараз, не переживайте
Ответ дляhell
И я хочу, чтоб на их глазах умирали их дети- будущие убийцы и мародеры. Чтоб эти руськие твари, как здесь написали, жили в подвалах в постоянном страхе за свою жизнь, за свои дома... Но, пока эта сволота рассуждает, почему не разрушили жд дороги, мосты в киеве. Это мразь и прощения ей нет. Как же я желаю им возмездия за все, что они натворили. Надеюсь, что оно будет
Я всора здуру зайшла в рашистський канал в тг. Вони мало того, що ненавидять нас і бажають нам смерті, вони просто висміюють наше російськомовне населення. Типу ми не визначились ким ми є, що це штучно створена країна, і мови толком власної немає. І тут я задумалась....
Ответ дляsobacura
Я всора здуру зайшла в рашистський канал в тг. Вони мало того, що ненавидять нас і бажають нам смерті, вони просто висміюють наше російськомовне населення. Типу ми не визначились ким ми є, що це штучно створена країна, і мови толком власної немає. І тут я задумалась....
Да, грешу русским. Я ж рожом из долбаного ссср. Семья оуськоговорящая. Часто на форумах и в свободном общении говорю на русском. Но, со своими детьми говорила исключительно на украинском языке. Они у меня украиноязычные. Руський понимают, но думают уже на своем родном
Ответ дляhell
Да, грешу русским. Я ж рожом из долбаного ссср. Семья оуськоговорящая. Часто на форумах и в свободном общении говорю на русском. Но, со своими детьми говорила исключительно на украинском языке. Они у меня украиноязычные. Руський понимают, но думают уже на своем родном
Ну то переходьте скрізь!
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу