А кто готов приютить беженцев?

Якби мала пусту квартиру або великий будинок , то пустила б безкоштовно.

Поруч поселилися біженці з Маріуполя, сусіди допомагають чим можуть, надали роботу. Вони кажуть ’Ой, вы знаете, нам все-равно под ким жить, лишь бы домой вернуться...’ І за що тоді гинуть наші хлопці?

и мы) правда они какие то странные - ничего нам не пишут и слова не вытянешь... как бы благодарности не надо - но мы тут находим за что спасибо сказать - а от них тишина в принципе

Европейцы получают компенсацию от государства
В Польше это 40 злотых в день на человека, семья из трёх человек - в гривнах примерно 25 тыс, я думаю наши люди в очередь бы становились приютить беженцев если бы государство компенсировало

Ну и что? Таких идиотов много и у нас на Донбассе. Над головами ракеты летают,а они - укропы стреляют!

Люди не хотят беспокоить лишний раз, в стрессе, или лучше б дёргали вас без перестанку раз за разом?

Вы ту тюрьму видели?! Гостиница 4 звезды,а не тюрьма!

Я не готова приютить беженцев, потому что не где. Нас приютили в Германии. У людей второй этаж в доме, это отдельная полноценная квартира (4х комнатная по нашим меркам). Три спальни, зал, большой сан узел, большая кухня.

Если бы располагала такими квадрантными метрами, да ещё и пустующими, без проблем, приютила бы. Мои ещё и страховку мне оформили (если правильно поняла их), то это ответственность перед третьими лицами на 75мл евро. Вдруг я попаду на велосипеде в аварию и фура с нефтью сгорит. И виновником буду я. Страховая покроет убытки. Или дом спалю не нарочно, конечно. Или холодильник сломаю. Страховая это все покрывает. Мне так мои немцы объяснили. В Украине у меня нет таких гуляющих м2

Спасибо Вам! А я с Мирнограда аж в Испанию забежала...

Зачем писать такие вещи и стравливать украинцев?

А какая разница. Тем более вам). Будет плохо, зайдет бригада переделает. Тоже мне проблема. Наоборот , можно подкорректировать то , о чем не подумали до ремонта.

За нашу Україну. Таких багато,як ваші біженці. Так що, віддати нашу землю?

Вот прекрасно вас понимаю. У нас перед домом парк, детская площадка. Деревьев много, красота. Дети бегают, все такое. Эти ...... в тополях построили себе рыгаловку - из поддонов сделали стол, лавки. Каждый день там кто-то что-то жарит, постоянно кто-то бухает, мамаши в 11 утра уже с пивом туда идут. Вот как объяснить дебилам, что это парк, а не пивнуха вонючая, а? Бедные, бляха-муха, ага.... Недавно устроили гульбас - музыка орала до 22.30, нормально??

Вы из тех, кто пишет медикам и учителям ’не устраивает-увольняйтесь’?
Позор таким, как Вы, что пишете так о волонтёрах. Если бы не волонтёры................................

На постоянной основе - вряд литолько крайние случаи какие то... я социопат и мне сложно с чужими))
Ннно. В апреле меня попросили (друзья друзья дузей) приютить барышню из Марика..выехали чудом..будут двигаться в сторону запада (я живу В киеве)..
Шо меня поразило ..пока эта (условно Люда) была у меня..5 дней..пвталась покупать туалетную бумагу даже..
Говорю - Люда, ну ты не Мальдивы едешь на отдых..Можно ты не будешь покупать сникерс детям (ее и моему и расходники).. и вообще продукиы... деньги тебе очень надо будут...ты меня этим очень бесишь)))
так что у меня о ’беженцах’ лично только хорошее)) общаемся..устроилиь в германии.. Сказала им освободят Марик - будете ехать - через нас))) винца попьем.. отсидитесь

я за то, чтобы вывезти всех, или хотя бы всех детей. Особенно, если планируются уличные бои.

И еще раз кланяюсь полякам, которые массово берут людей домой, и всем европейцам, но я бы не смогла , наверное....
Еще раз оценила то, что делают для нас поляки. Очень добрые люди.

То не всі такі, рідні однокурсниці моєї доньки проукраїнські. Пройшли всі кола пекла, доки через рашку не вибралися в Латвію. В рашці мають притомних родичів, але навіть не розглядали варіантів там залишитися.
У мене на декілька днів зупинялася тітка і двоюрідний брат тої дівчинки, зараз час від часу переписуємось, сумує за домом страшенно, але так розумію, навряд чи туди повернеться, мріє осісти у Львові після війни.
По темі - таких, як та жінка і її син, пустила би до себе без питань, вони приємні і ненапряжні, інша справа, що місця у нас катастрофічно мало, день/тиждень ще можна потіснитися з дорослою донькою в одній кімнаті, ну нехай місяць з натяжкою, а далі всім буде некомфортно.

Гм... У нас з вами не одна і та сама Люда жила?
Хоча ’наша’ через Київ не їхала, здається. ))) І не в Німеччині зараз.

Пропозицій прихистку насправді дуже багато, є куди виїхати, зараз простіше ніж в березні тому що багато тих хто виїжджав з чернігівської , Київської області і тд повернулися додому

Доречі, я і сама жила в березні у дівчини в Чернівцях, яка мене і мою маму прихистила безкоштовно. Незнайома людина, вдячна їй безмежно.

по голосованию 25% примерно готовы поселить беженцев или предоставить жилье.
Это много!

Нам довелося з дачі тікати в село поруч, просится до абсолютно незнайомих людей. Нас пустив жити до себе немолодий чоловік, всіх 6 людей, ділився з нами їжею, яку мав. Дав постіль, топив грубу, аби було тепло. Так прожили з ним 1.5 місяці, поки були в окупації і поки розминували дороги до села.
Я повік буду вдячна йому за дах над головою, тепло, їжу. Він став рідної нам людиною. Якщо станеться так, що до мене прийдуть люди, я також прийму, бо добре пам’ятаю свій відчай у той час, коли ти наспіх замикаєшь дім і біжишь у ліс, у чому стоїшь, щоб заховатися, а тоді йдеш у село, щоб не зустрітися з орками на дачі. Але вони приходять з обшуком і туди. У залішеній на дачі машині бьють вікна і проколюють колеса. На дачах залишалась ще одна сім’я, нікуди не йшли вони, з неї забрали чоловіка, знайшли через місяць, замученого і вбитого.
Коллега мого чоловіка ховався з сім’ єю в підвалі сусіднього будинку, вийшли в магазин, почався обстріл, вирішили не повертатись додому, бо там нема куди ховатись. Так жили місяць, коли взнали, запропонували зламати замки в нашій квартирі, заходити і жити. Світла не було, був газ, була деякі запаси їжі, можна було взяти теплі речі. Але не схлтіли, в нас 8 етаж, не набігаешься.

Тим хто не прийняв би людей, не знайомий страх відчаю і безпорадності коли нема куди йти, нема куди повернутись.... Хто через таке пройшов, не просто втік при перших бах або не дожидаючись тих обстрілів, а на свої шкурі пережив жах, буде більш поблажливий....

у меня 2 месяца жила семья с Харькова. пока я не готова))) я хочу тишины

До недавнього люди жили,поїхали.Наразі не пущу,бо треба трохи підремонтувати перед осінню квартиру.На дачі живемо самі,після того,як переїдемо до Києва -заїдуть друзі :вони не встигають відновити житло до осені після бомбардування.Київ та близькі околиці.Авторе,рахується за відповідь на Ваше питання?

Отдать свою квартиру бесплатно

Ви, дійсно, як маленька, не бачите різниці? Що більшість людей в Україні сама проживає в таких умовах, які не відповідають нормам середньостатистичної європейської країни. Якщо що - я про сім´ї.
Хто в Європі приймає? В кого житло це дозволяє. В нас в переважній більшості не дозволяє. Куди селити біженців - до 1-2 кімнатних квартир до себе в сім´ю?
В мене вдома живуть 2 сім´ї біженців, правда, це родичі. Чоловік тимчасово у сестри живе. Ми з дітьми і повернутися додому не дуже можемо.... В нас місця на всіх не вистачає. От намагаємося якось вирішити цю проблему

Не завидуйте)

Та я тоже за наших не в восторге, тоже есть нюансы😏

вообще то мне интересно что происходит в моем доме и на участке. Мне точно не все равно как они так хозяйничают. Если бы люди со мной общались - мне не нужно было просить соседей зайти и проверить как там дела. А теперь приходится - откуда мне знать что все ок ? сложно поговорить или фото сделать чтобы я нормально себя чувствовала?