про сни

Такий страшний сон наснився ,може хто знає, як його зрозуміти. Наче я йду з якоюсь людиною і є шлях нагору всередені дерева наче сходи і вони жовто блакитні, я розумію,що це наш прапор. Але людина не хоче так йти, каже якось ненадійно там. Хоча там є люди. Я говорю ,що трохи далі є інший шлях,теж сходи,кольором,як наш прапор. Заходимо в кімнату, там декілька людей, це ніби прощання з дитиною, дівчинка 2 - 3 роки,ніби то померла, а я дивуюся,що вигляда,як жива,хоча я знаю ,що пройшло більше доби. Мені говорять ,допоможи. А я не хочу торкатися дитя, і говорю,що мама сама впирається і мені кажуть подивись ,там в тебе за спиною. Я оглядаюсь, стоїть хлопчик , насуплений, теж десь 3 роки. Я розумію,що то дитина наче моя. Він як живий,але я знаю,що то не так. ( І я прокинулась. Мені було так страшно. Можливо наснилось таке,бо дуже хвилююсь за дитину, повертаюсь з сином в Україну через 5 днів. )

Я думаю это ваши внутренние страхи.

Добрий день. Моя історія. Сьогоднішньої ночі

Наснилося сьогодні глибокою ніччю. Як би я бачу мабуть вдома двох котів. З них один маленький кошенятко, а другий ніби мій, але візуально його не бачила. Так ось, вони хворі, кричать, мучаться. Ніби в них короста або чесотка. Рани від розчесів, шерстя клоками. Мені їх дуже жалко і огидно в той же час. Син мені каже ніби- мама, треба їх лікувати. Починаю їх мити з шампунем аби зняти з них все це. І вони починають втрачать це волоссячко, шерстя у ванній плаває.
Я знаю, що сон поганий але не знаю до чого саме таке сниться. З того, що прочитала в інтернеті - все погане.
Прокинулася з відчуттям абсолютної реальності, яскраво памятаю всі подробиці- все це мені вказує саме на віщий сон.
Хочу сказати, що сни мені взагалі сняться дуже рідко. Але, коли сняться, то як правило попередження або натяк.
Коли померла моя бабуся, вона кілька років приходила до мене у ві сні і ми з нею довго розмовляляли - вона мене завжди заспокоювала. Допоки я не прийшла в церкву та не спитала у батюшки чи погано це. Він сказав заказати сорокауст та свячкит ставити. Що я сама кликаю ії до себе і ій від цього важко.
Другі сни у мене були коли я була вагітна- на третій тиждень снилися блакитні пінеточки. Я відразу раніше тестів знала, що вагітна. Другого разу народився син, а першого був викидень, але я точно знаю щото був хлопець.
Влітку цього року мені три рази снився один і той же сон про війну. Ніби вони прийшли до нас в квартиру, захопили місто, мучаться нас, бють та було відчуття невідворотньої смерті. Мене будили домашні, бо я кричала у ві сні.
Так же само цього разу- прокинулася правда сама, але вся мокра, в паніці, серце заходилося. Мені в такий час допомагає вмиватися холодною водою та відкрити вікна. Так і зробила.
Але сну більше не було з 3 ночі...
Підозрюю що сон поганий, хто розуміється?

Город?
Как по мне выходит, что вы чтото предпринимаете и становится хуже, а не лучше.
Но возможно это именно личное

Ну добре, напишу тут, щоб не забулося. Інтуіція добре розвинена, сни часто пусті, лише, коли сниться дідусь і ще одна людина з минулого, то це якесь попередження. Отже, наша дача з 90х, село, де проводила літо в дитинстві. (Зараз там дуже мало людей, наш двір, сусідські - всі заросли, вже не травою, а деревами.) Так от йду я по цьому саду, десь знаю, що мій дідусь тут на подвірʼї, тато красить будинок. Бабуся і мама обробляють сад. Я дивлюсь, а всі рослини просто ’буяють’, все зелене, яскраве. І тут я їм кричу, що навіть ялинка здається зацвітає. Бачу магнолію, яка на очах розпускається і за мить все навкруги рожеве, все цвіте. У бабусі під руками піони квітнуть, бузок, ялинки, яблука.... Стільки красок, що я кричу: ’ який сьогодні день? треба запамʼятати, коли сад так розквітнув?’ Біжу, питаю, який день і вже в кінці хтось каже 28 червня. Я ще перепитала ’18 червня?’ ( бо це день смерті дідуся) Ні, 28.
Може, і пустий сон, але так яскраво і гарно було. Місцевість нічого не значить, це просто село в полтавс.обл. , воно важливе просто спогадами про дитинство.

от вашего сна у меня аж мурашки по коже! Надеюсь, что летом будет Победа!

Ну добре, напишу тут, щоб не забулося. Інтуіція добре розвинена, сни часто пусті, лише, коли сниться дідусь і ще одна людина з минулого, то це якесь попередження. Отже, наша дача з 90х, село, де проводила літо в дитинстві. (Зараз там дуже мало людей, наш двір, сусідські - всі заросли, вже не травою, а деревами.) Так от йду я по цьому саду, десь знаю, що мій дідусь тут на подвірʼї, тато красить будинок. Бабуся і мама обробляють сад. Я дивлюсь, а всі рослини просто ’буяють’, все зелене, яскраве. І тут я їм кричу, що навіть ялинка здається зацвітає. Бачу магнолію, яка на очах розпускається і за мить все навкруги рожеве, все цвіте. У бабусі під руками піони квітнуть, бузок, ялинки, яблука.... Стільки красок, що я кричу: ’ який сьогодні день? треба запамʼятати, коли сад так розквітнув?’ Біжу, питаю, який день і вже в кінці хтось каже 28 червня. Я ще перепитала ’18 червня?’ ( бо це день смерті дідуся) Ні, 28.
Може, і пустий сон, але так яскраво і гарно було. Місцевість нічого не значить, це просто село в полтавс.обл. , воно важливе просто спогадами про дитинство.

Ну добре, напишу тут, щоб не забулося. Інтуіція добре розвинена, сни часто пусті, лише, коли сниться дідусь і ще одна людина з минулого, то це якесь попередження. Отже, наша дача з 90х, село, де проводила літо в дитинстві. (Зараз там дуже мало людей, наш двір, сусідські - всі заросли, вже не травою, а деревами.) Так от йду я по цьому саду, десь знаю, що мій дідусь тут на подвірʼї, тато красить будинок. Бабуся і мама обробляють сад. Я дивлюсь, а всі рослини просто ’буяють’, все зелене, яскраве. І тут я їм кричу, що навіть ялинка здається зацвітає. Бачу магнолію, яка на очах розпускається і за мить все навкруги рожеве, все цвіте. У бабусі під руками піони квітнуть, бузок, ялинки, яблука.... Стільки красок, що я кричу: ’ який сьогодні день? треба запамʼятати, коли сад так розквітнув?’ Біжу, питаю, який день і вже в кінці хтось каже 28 червня. Я ще перепитала ’18 червня?’ ( бо це день смерті дідуся) Ні, 28.
Може, і пустий сон, але так яскраво і гарно було. Місцевість нічого не значить, це просто село в полтавс.обл. , воно важливе просто спогадами про дитинство.

Ні. Міс Всесвіт дуже ніжна. Моя була без крил в шароварах, яскравий мейк, бронік з розгрузкою. Рощлючена в гарному сенсі. Налаштована на зарубу, мочити орків. Якщо прообраз, то напевно хтось із аніме. Не тендітна фея точно.

23.01.23⠀
Дівчина в зимовому одязі, на голові флісовий капюшон заходить в один із київських двориків. Як наприклад на Жилянській. Де з боку вулиці хайтек, а всередині двору балкончики 90х заплетені виноградом і сушиться білизна. Погода як зараз. Заходить в під´їзд, високі стелі, чисто, темнувато, на першому поверсі біля дверей лежить доглянутий кіт. Дуже схожий на кота Степана з мемів. По мірі того як підіймається по сходах - йти все важче. Ноги як липнуть до підлоги, йде з великим зусиллям наче як в невидимій густій субстанції. На другому поверсі вимушена лягти і до третього просто дереться як альпініст. Відштовхується ногами і руками, чіпляється за виступи на сходинках.⠀
⠀
В підїзді абсолютно тихо. Враження, що люди покинули будинок. На третьому поверсі одні двері трохи розчинені. Коли заповзає в квартиру - раптово стає світло і зникає ця невидима перешкода для руху. Стає на ноги оглядається. Квартира пуста, видно що збирались поспіхом. Прикрашена ялинка, ліжко незастелене, чашки, на столі яблука засохли. Сумка з дитячими речами складена але розкрита і покинута посеред кімнати.⠀
⠀
Дивиться в вікно, там гілка дерева. Тут раптом наче вмикається прискорення і гілка за секунди вкривається бруньками, вони відкриваються, потім листя і з´являється закрите зелене суцвіття каштанового цвіту. Як за кілька днів до цвітіння. В ту ж секунду стає тепло, кімнату заливає сонце. Жінка роздягається, виходить в двір. Йде вулицею - вздовж зелені дерева. Знову вмикається прискорення, дерева вкриваються липовим цвітом. На аромат летять бджоли. Все це пахне, гуде, тепло, сонячно. Жінка йде уже в літньому одязі, усміхається.⠀
⠀
Повертає і раптом вона наче уже в Вінниці йде доверху поспектом Юності в напрямку до Хмельницького шосе. Погода чудова, перша половина літа, зелень ще свіжа, яскрава. Підіймає очі - небо темне, грозове синьо-сіре. Вона знімає рюкзак, знаходить там парасольку, бере в руку, йде далі.

Спасибо.хороший сон, вселяет надежду!

А парасолька— то може захист від ракет над Україною.

Мне кажется похоже на третий год, хотелось бы верить, что третий месяц.
Там где двери чуть открыты- может начало года что то происходит, а потом резко к лету всё заканчивается

напишу свій сон. не претендую на екстрасенса, але раптом не просто так приснилося. зрештою, усі, хто переймається спільною мрією, метою - підключені до коллективного надсвідомого, і можуть мати доступ до схожої інформації.

Мені сьогодні снилося, ніби моя мама мені говорить; ох, скільки ще буде тривати війна, он, вже британці в нашій війні будуть приймати участь, такі, в синій формі. А в них дійсно є такий підрозділ військ, в голубій формі. Займається розвідкою, контртеррористичними операціями, участю у військових конфліктах. Наприклад, воювали у складі НАТО в Боснії та Герцеговині - https://ru.m.wikipedia.org/wiki/Особая_воздушная_с...

може, це бажане за дійсне. або щось мозок уві сні перекрутив через несподіваний приїзд Бориса Джонсона в Бучу вчора.

перед війною снився сон, ніби я їздила в Таїланд (насправді, ніколи там не була), в свій дім принесла багато сумок. а з тих сумок разом вилізно дуже багато коротких жовтих змійок, усі розповзлися миттєво по моїй квартирі, і поховалися за меблі, а я ніяк не можу їх вигнати.

і ще нещодавно був дуже хороший сон. з 18 на 19 січня, тобто, на свято Водохрещя. Ніби я виходжу на вулицю з підїзду. чомусь підїзд не мій, взагалі не впізнаю його, що це за місто. Але я дуже щаслива. Сонце заливає вулицю, тепло (я одіта легко), святково навкруги - і навколо також багато людей йде вулицею в одному й тому ж напрямку. всі усміхнені. і в мене одна думка: нарешті!

Тоже решила а вами поделиться. Перед войной приходила ко мне во сне покойная бабушка, говорила под землю будешь спускаться, я тогда о войне и не помышляла, не могла подуиать к чему, потом в подвал спускались. Еще были всякие эпизоды, но уже прошли. Сейчас волнует , что летом во сне мне было сказано, не знаю кем и без сновидения, что Харьков будут обстреливать два года. Я тогда все думала, когда будет безопасно туда вернуться.

Про особисті. Сон із сигналізацією і темрявою в лікарні із вікна маминої квартири. Маму звільнили (. Вона пенсіонерка, але працювала. Склалися так обставини, що виходу не було. Ця сторінка життя тобто лікарня для неї ’погасла’.⠀
⠀
Про ’амінь і цигарки’. 25 січня в кінці робочого дня дізналась від колег, що під Бахмутом загинув близький друг. Рятував поранених. Людина з далекої юності, коли вчилися, розважалися, будували грандіозні плани, палили пачками, а життя здавалось безкінечним. Людина ідеаліст, щирий, красивий, справжній, жив для країни і людей. Сіль землі. Це не перша втрата серед колег, але найболючіша. Мене накрило так як ніколи напевно за всю війну. Вийшла з роботи ватними ногами, бродила містом, по дорозі купила його улюблені цигарки з запальничкою, понесла на ’нашу’ лавочку в парк Шевченка, там у нашої компанії була точка збору. Не знаю що мною керувало, чогось потягнуло зробити саме так. І не хотіла біль нести додому. Сиділа там до темноти, звонила усім хто його знав, плакали згадували, молились. Отямилась коли зовсім стемніло, замерзла і затерпла нога. І уже коли йшла до таксі, хромала, попереду побачила бабусю з собачкою. Тоді і сон згадала. Свої сни все ж таки абсолютно про особисті події.

Поки що жодного. Але ж вона так гарно пише ! Люблю авторку вс1ею душею.

Я й сама перебуваю в перманентному синдромі самозванця. Дуже важко поєднувати в собі знання психотерапії і от це ось все містичне. Якби це був телеграм - все би уже було видалено 150 раз ). Кожен раз десь себе ламаю викладаючи свою маячню. І навіть все ніяк не можу звикнути, що свої збуваються. Але є той 1%. Після сну про Вінницю мені писали, що змінили плани погуляти в центрі. Я навіть не знаю чи мова йшла саме про Вінницю. Але якщо це врятувало хоч одну людину, зробило обережнішою, то я писатиму при будь якій можливості.

А про збулось як на мене найбільш точне - Вінниця, трагедія з дітьми, кримський міст, Харківщина. І в цілому якісь загальні тенденції прослідковуються більш менш схоже. От до сьогодні нічого не було з боку дерунів, а на літо щось висне. ’грозове небо’ Поки не було жодного сну про поразку, ядерку. Були про маніпуляції з боку партнерів (взуття), зрадників, втрачене Різдво. Для себе основні орієнтири спостерігаю як правдиві тому і продовжую писати.