Дежурняшная• Изменено 16 июля 2022
Збираюся додому з Польщі, але...
Я тут одна з двома дітьми 1 і 10. І вже дах поїхав дуже давно з ними тут .. У старшого є школа, молодшого беруть до гос садочка з вересня. В мене тут робота була квітень-май і запросили знову з вересня, працювати пару годин на тиждень за дуже гарні гроші, місце чудове, прекрасні колеги. Я викладач живопису, знаю мову. Знімаю житло дуже недорого. Ну тобто всі карти лягають, щоб лишатися тут... Але мені так хочеться до чоловіка, до рідного дому. У Києва власна квартира, чоловіка будемо бачити 2 дні через 1, він офіцер. Роботи в мене там поки що не дуже багато (до війни супер класно все було). Дуже страшно їхати, але сердце рветься, люди в Києві живуть, вони разом всією сім´єю, вже всі подруги повернулися. Думаю, може поїхати на серпень і повернутися у Польщу? Бо я не впевнена, що відпущу сина у школу оффлайн. І це буде вже третій рік онлайну.. Дівчат, у Києві не страшно? Дуже хочеться додому, хоча б на місяць...Будь-ласка, кого вже забембали такі теми, пройдіть мимо, дуже прошу. І так тяжко.
показать весь текст
5
245
2
Я все время была с ребенком в Киеве, никуда не выезжала. Но вот в последнее время задумываюсь об этом, не из-за страха, а чисто практически начинаю понимать, что работа у меня есть до зимы, ну может если потянуть, весны +/-, а дальше, если война затянется я буду без работы. И, думаю, я не одна такая, увы :(( хотя уезжать вообще не хочется, но за границей я работу найду. Мужа могли бы выпустить (у нас ребенок инвалид), но он на фронте пока.
С малышом как раз ничего лёгкого нет, первые три года это ад сплошной. Плюс надо время удалить десятилетке.
А то прям почитаешь тут, все у них одной ногой делается между делом...
А то прям почитаешь тут, все у них одной ногой делается между делом...
3
Да, нелегко, я как бы в курсе, но не прям сложно что нельзя самой справиться. Сейчас война, надо думать не о том как себе легче будет, а как безопасней детям.
Прям сложно
Годовалый это испытание и никакого удовольствия и просвета..о себе тоже нужно думать, лозунг #этожерадидетей не всегда себя оправдывает
Годовалый это испытание и никакого удовольствия и просвета..о себе тоже нужно думать, лозунг #этожерадидетей не всегда себя оправдывает
2
Як Ви вважаєте, якщо я сама виїхала з двома дітьми, знайшла квартиру та роботу, няню, зробила документи, влаштувала сина в школу, вже 5-й місяць сама, то може все ж таки, я пристосована до життя? Я ще є волонтерством тут займаюсь, беру з собою дитину.
1
І що? Вони повинні побачити війну, дочекатися коли прилетить в їх район або не дай Боже будинок?
1
Якщо білорашки наступатимуть , ви не зможете виїхати ЗУ буде перекрита. Я дуже хочу у Київ , там своє житло , машина , гараж , робота... Але беспека над усе. Я їздила на тиждень , вдома добре, але кожен вечір лягала спати і не знала чи прокинусь взагалі , чи прокинусь під завалами , чи в лікарні бо може вночі прилетіти... Ви хочете такого життя дітям ?
Сейчас все не стабильно, но если у вас такая хорошая семья - почему нет ? Ростить, что делать ))) дети это счастье . Вы талантливая, есть чему детей научить и папа гордось ... это как вариант, и если есть желание. Я ни когда не планировала 3е детей, но благодаря именно этому наш папа может к нам приезжать и мы в безопасности.
Я розумію одне, якщо зараз повернусь домой, то втрачаю нормальну і дешеву квартиру та дуже гарну роботу з перспективою росту, зарплати з якої вистачає на оренду, їжу, одяг, страховку та інші базові потреби.
У випадку загострення та повторної евакуації а регіон у мене не дуже спокійний, чекає мене наметові табори в чистому полі.
З двома дітьми я не можу собі це дозволити. Буду сидіти тут до весни, не меньше
У випадку загострення та повторної евакуації а регіон у мене не дуже спокійний, чекає мене наметові табори в чистому полі.
З двома дітьми я не можу собі це дозволити. Буду сидіти тут до весни, не меньше
4
Ответ дляGreen14
Не надо задавать вопрос на который не хочешь получить ответ
Удалено администрацией...
Я тоже хотела съездить к маме на месяц, в Киевскую область. Но нет, сейчас стало опаснее, не решилась. Может следующим летом поеду, если закончится война.
Там муж - единственный и родной человек, который обнимет и поможет. Да я все понимаю головой( просто все уже знакомые туда вернулись, все вместе… это давит
До нас приходила няня, знайшла через колегу дуже класну україночку. Старший, 10 років, вже сам залишається, але вона і їм теж займалася зі своєї ініціативи.
Тому-що дуже багато українок їздять туди-сюди, ганяли машини. Тому на кордоні можуть не пустити повторно. Треба доводити, що мета поїздки була поважна або ж що з гарячої точки. З Київської області та Києва начебто пускають. Або робити візи, щоб на 100%
І це стосується тих, у кого вичерпано 90 днів безвізу. Якщо є хоч 1 день, то пустять без питань.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу