Сто тысячная тема наверное, хочу вернуться домой

Сколько лет вашему ребенку?

Ви дивна? Ви до розвиваючих занять просто не добіжите (бо такі діти не ходять, а бігають, і ви поруч біжите, тримаючи за капюшон, руку , шиворот...). Дитина упаде раніше, ніж ви кудись добіжите. І не завжди падіння обмежаться зідраною шкірою. Які заняття у 1,5 роки? Така дитина буде убігати щоразу, бо у неї просто мотор у ...опі, який не зупиняється ні на мить.
У мене гарна новина для автора: такі діти переростають. Але на це потрібно дуже багато часу і сил. Неврологія нікуди не подінеться, на жаль, вона трансформується і все одно буде супроводжувати по життю. В чомусь стане значно легше, в чомусь навпаки важче.

Здорова активна дитина поводить себе геть інакше. Ви пишите з погляду саме на здорову дитину, яка може займатися сама, яка спокійно відпускає батьків, спокійно спить вночі, спокійно ходить за ручку і т.д.
У автора інша дитина, зовсім інша. Якщо вона точно описала ситуацію. У 1,5 року з такими дітьми ніхто не працює, навряд чи дефектолог візьметься. З любих розвиваючих занять їх будуть ’просити’, бо ті заняття розраховані на звичайних дітей, а не з особливостями поведінки.
Режим у дитини автора є. Тільки він не такий, як у звичайної дитини. Якщо у дитини денний сон о 9-10 ранку, то вона прокидається приблизно о 5-6, кожен день. Сон уривками, як пише автор, то неврологія без сумніву. Ви просто не розумієте, що ваші поради вони дієві для звичайної здорової дитини, але у випадку автора вони не працюють. Це геть інший світ. Не можу передати як то складно. І дуже дуже співчуваю автору, то треба просто пережити.

Моя дитина була дуже схожа на дитину автора. У віці приблизно одного року, навіть менше, дитина вільно ’на чотирьох’ піднімалася сходами будинку. Спускатися при цьому сама не могла. Сходи були закриті перегородкою. Невідомо як, але примудрився відкрити і упасти сходами вниз. Трапилося менше, ніж за хвилину моєї відсутності. Таких дітей дійсно, дуже ризиковано залишати самих - у них відсутній страх. Мовчу про те, що до року успішно залазив на стіл, комод і т.д. Якщо не діставав з підлоги міг і свій стільчик для годування ’підкотить’, і диванні подушки зняти на підлогу щоб вище було. І це все за мінімальний час. Страшно до туалету було вийти, а найбільший жах, коли мовчить пару хвилин - то точно якусь халепу робить.

Сейчас 2.8

Автор написала, що в неї здорова дитина, просто трохи запанькана і дуже ручна. Хто ж їй доктор, тому автору. Не вміє кордони виставляти. Я навіть уявити не можу, що з нею буде, коли дитини років 14- 15 виповниться?

Та ні… вона ж ясно пише- побут на чоловіка, з дитиною мама допомагати буде. Почитайте її відповіді

Ви ж готувались до 35. На няню не щаробили?

Ну такое, она в депрессухе, общение с другими чужими людьми как спасёт ? Меня например напрягает , когда другие беженцы хотят общения и Дружбы .

Я из Харькова, если надумаем бежать, а таки придётся наверно.... сейчас опять идёт обстрел города ! Окопались в нашей области и долбят город (((( я бы поехала только в Киев . Насколько я знаю, Киев очень хорошо защищён . Лучшее ПВО , подготовлен в плане обороны .

В чем проблемы создаю?
У меня было уже нервное истощение, так как беременность и первые пол года были очень сложными, после начала войны работала с психологом. Я адекватно оцениваю свое состояние, и понимаю что не справляюсь сейчас с ребенком.

С бытом мама поможет, муж может пару часов посидеть, мне уже легче + все наши вещи в Киеве. Ребенку нельзя носиться самому по площадке, я постоянно рядом слежу так как он не ходит, несётся, постоянно везде залазит, падает. Он слишком активен и нервный, нужен постоянный присмотр.

Скількі вам років? Інфантілізм повний. Дитина спить 2 рази в день мінімум по 1,5 години. Самі щасливі часи. Я за перший сон встигала прибрати, вечерю чоловіку зварити, обід дитині. Ще й пару разів пральну машинку запустити. Ще й другу освіту отримувала. З обіду гуляли га вулиці по 4-5 годин. Син спав на вулиці майже до 3 років
Хватить себе жаліти.

Ви вже тут годину завісаєте))

Млин
Читаю и офигеваю))
Я работаю 9-18.00
Трое детей
Муж в ЗСУ
Спасибо свекрам помогают
Устала она блин
Слов нет

Ви ж готувались до 35. На няню не щаробили?

Та ні… вона ж ясно пише- побут на чоловіка, з дитиною мама допомагати буде. Почитайте її відповіді

Автор, если вы вернетесь в Украину с надеждой выспаться -это не тот случай. Будете потом со своим активным ребёнком в подвал гасать во время воздушных тревог.
Если что, я знаю о чем говорю, у сына сдвг и легкое РАС.
И подумайте еще о том как на хрупкой психике вашего ребенка отразится война, сирены, воздушные тревоги и т.д.
Детки, как ваш, всегда ходят по краю и любой толчок в этом возрасте может спровоцировать более серьезную неврологию или психиатрию. Я знаю о чем говорю, к сожалению, не понаслышке…

Поэтому, мой вам совет - найдите подругу/приятельницу/нашу беженку, на которую вы сможете оставить хоть на час в неделю ребенка. Не знаю в какой вы стране, может если напишете - посоветуем вам более конкретное что-то.
И да, с гиперактивным ребенком сидеть - это огромный труд. Это как с тремя обычными. Так что, мамочки, не обесценивайте проблемы автора.
А вам, автор, желаю прежде всего подумать о здоровье и психике ребенка. Сильный стресс у ребенка с предрасположенностью может столкнуть его в болезнь на всю жизнь…

Ну почему он нервный - уже понятно даже из двух страниц с вашими ответами ))))), дальше и читать не надо.
Попуститесь - мир заиграет новыми красками

От я писала що мені будуть наговорюють ті, в яких з дітьми не було проблем, вам просто мене н зрозуміти. Рада що у вас так добре, хай і далі так буде

Это так по женски перевернуть все вверх дном. Я писала, мама максимум с ребенком 15 мин сидит, муж тоже не много. Бытом мама особо не сможет заниматься, но все равно хоть вместе будем. Но вы ж не этого хотели)))

И что, хотите пожалеться, создайте отдельную тему. Тут очень любят писать а вот я, при этом приуменьшая значение чувств других. Вот что вы хотели этим сказать, как вам сложно, как с 3мя детьми справляться, а я такая горе мать с одним не могу. Вы не в моей шкуре, я не в вашей, нам не понять друг друга, я не знаю всей вашей ситуации. Но вам видимо было очень важно это написать

Вы в полтора года ходили по площадке с ним рядом или сидели на лавочке?

Народила 8 місячну дитину. Легені не розкрились- дитина 3 тижні під апаратом штучного дихання, потім на місяц в Ахмадет. Весь цей час я сціджую молоко, щоб годували дитину не сумішшю. Вертались додому десь протягнуло вушко- отит. Відмовляється їсти. 2008 рік криза, бізнес чоловіка на волосинці. В 3 місяці від нервів пропало молоко
Добре в мене розуму хватило перейти на суміш і не виснажувати ні себе ні дитину.
Так достатньо важко? З 3,5 місяців в дитини чіткий графік. До року взагалі все за розписом було. Коли їсти, гуляти спати.

Це не лошадки, це правильно організований побут і час мами.

Ви знаєте, одне ростити малесеньку дитину до 24.02, а інше під час війни. Люба автор, я поіхала з двома дітками на початку березня, старшому 12, меншій було 9 міс. І ті, що розказують, як легко все- не знецінюйте роботу бути мамою. Я за 2.5 міс у Європі не спала жодноі ночі нормально. З дитиною цілодобово. Ми повернулись у центр Украіну у травні, і я не можу досі відійти. навіть не хочу розглядати варіанти виізду. Ми дома і поки так, з татом і рідними. Якщо буде гостра необхідність-поідемо, але дитина приіхала з меншою вагою чим виізжала і за місяць дома набрала кг ( а це 10 відс іі маси тіла). Якщо ви будете дома- вам стане краще, буде необхідність-поідете. І найцікавіше-не порівнюйте дітей, вони всі різні, і стан мами надважливий для малюка. Ідьте до родини) І такоі кваліфікаціі лікарів немає ніде в Європі, які зможуть Вам допомогти з Вашим синочком

Не вгадали. Мені 35, ми довго готувались фінансово та морально.
Ще раз пишу, добре вішати ярлики коли незнайома ситуація.

так я не про вас)