Гопница-Советчица• 13 сентября 2022
У дитини прогрес, нарешті!! І так мені хороше на душі
Старша донька - такий мій біль була. І тут тему якось створювала. Постійні капризи, незадоволеність ВСІМ, вимотає так, що не хочеш нічого, меншого ображала нон-стоп, конфлікти в садочку і т.д. І тут - почався такий зсув на краще!!! Дитина посміхається, дякує, коли щось не можна - в більшості випадків розуміє, якщо і розходиться - швидко заспокоюється, брата не ображає зовсім, радіє хорошому. У мене сердце розквітло.
Борітеся за своїх діток!!! Говоріть, робіть, майте терпіння повторити і 100 разів, шукайте способи, якщо ці не діють, і головне - любіть їх. Сил і мудрості всім мамам і татусям.
Борітеся за своїх діток!!! Говоріть, робіть, майте терпіння повторити і 100 разів, шукайте способи, якщо ці не діють, і головне - любіть їх. Сил і мудрості всім мамам і татусям.
18
28
0
Старалась швидко реагувати на погане. Не закривати очі. Часто зайнятий/втомлений- ні, потрібно на неподобства зразу реагувати.
Наказували ділом. Сидить кривиться на їжу: одне попередження, що якщо їжа погана (поганим було ВСЕ) - залишаєшся без обіду. Ну, і залишали, якщо продовжує. Все інше аналогічно: закатала на вулиці скандал: миттєво ідемо додому.
Хвалити, коли молодець. Кожен мікровчинок гарний - помічати і нахвалювати.
Не просто забороняли, а чітко пояснювали - чому саме це не можна (часто після пояснення сама відмовлялась від ідеї).
Перекладати на неї відповідальність за вчинки. Наприклад, вищить, що буде їхати на вєліку ’туда’ (там виїзд машин). Я погоджуюсь, паралельно дістаю телефон, кажу, щоб писала номер швидкої, бо якщо ти сама вирішуєш, куди тобі їхати, то і з наслідками розбиратись самій - роблю це максимально спокійно.
Намагатись достучатись до душі, казати, як боляче мені, коли ти ображаєш брата, сваришся з усіма, тріпаєш мені нерви.
І любити-любити-любити!! Проводимо багато часу разом, гуляємо, читаємо, говоримо.
Не знаю, що самне спрацювало. Все разом, мабуть. Кількість перейшла в якість,мабуть
Наказували ділом. Сидить кривиться на їжу: одне попередження, що якщо їжа погана (поганим було ВСЕ) - залишаєшся без обіду. Ну, і залишали, якщо продовжує. Все інше аналогічно: закатала на вулиці скандал: миттєво ідемо додому.
Хвалити, коли молодець. Кожен мікровчинок гарний - помічати і нахвалювати.
Не просто забороняли, а чітко пояснювали - чому саме це не можна (часто після пояснення сама відмовлялась від ідеї).
Перекладати на неї відповідальність за вчинки. Наприклад, вищить, що буде їхати на вєліку ’туда’ (там виїзд машин). Я погоджуюсь, паралельно дістаю телефон, кажу, щоб писала номер швидкої, бо якщо ти сама вирішуєш, куди тобі їхати, то і з наслідками розбиратись самій - роблю це максимально спокійно.
Намагатись достучатись до душі, казати, як боляче мені, коли ти ображаєш брата, сваришся з усіма, тріпаєш мені нерви.
І любити-любити-любити!! Проводимо багато часу разом, гуляємо, читаємо, говоримо.
Не знаю, що самне спрацювало. Все разом, мабуть. Кількість перейшла в якість,мабуть
12
автор , розповідайте далі.. як знайшли підхід, що сприяло таким змінам? у мене син, зараз 13, все дуже складно, то не хоче , це не буде, а оте взагалі йому не потрібно..
2
Дякую дуже
Мирного неба - так!....
Задумалась: а, можливо, і війна вплинула. Коли ми сиділи в коридорі, а над будинком гуділи літаки ворожі і було усвідомлення, що ось, прямо зараз все може скінчитись - мабуть, тоді оцінила, ЯК же я їх люблю, не зважаючи ні на що. Це не означає розпустити, але дало, мабуть, сил спокійно, без нервів вирішувати проблеми.
Мирного неба - так!....
Задумалась: а, можливо, і війна вплинула. Коли ми сиділи в коридорі, а над будинком гуділи літаки ворожі і було усвідомлення, що ось, прямо зараз все може скінчитись - мабуть, тоді оцінила, ЯК же я їх люблю, не зважаючи ні на що. Це не означає розпустити, але дало, мабуть, сил спокійно, без нервів вирішувати проблеми.
3
Ваш пост очень обнадёживающий.
У меня сын по описанию вашему похож. Все не так, на все психи. Если не дай Боже повторно предложила что-то (еду, воду) после того как он первый раз сказал нет, то силой может толкнуть то что у меня в руке.
На запреты психует, кусает меня и бьет.
2.3 года… какой-то там кризис в самом разгаре, плюс характер категоричный.
Но я очень надеюсь что перерастёт, даже сейчас на фоне описанного заметны улучшения)
А Ваш пост и вовсе вселяет веру
У меня сын по описанию вашему похож. Все не так, на все психи. Если не дай Боже повторно предложила что-то (еду, воду) после того как он первый раз сказал нет, то силой может толкнуть то что у меня в руке.
На запреты психует, кусает меня и бьет.
2.3 года… какой-то там кризис в самом разгаре, плюс характер категоричный.
Но я очень надеюсь что перерастёт, даже сейчас на фоне описанного заметны улучшения)
А Ваш пост и вовсе вселяет веру
1
Ответ дляАристократка-тунеядка
Ваш пост очень обнадёживающий.
У меня сын по описанию вашему похож. Все не так, на все психи. Если не дай Боже повторно предложила что-то (еду, воду) после того как он первый раз сказал нет, то силой может толкнуть то что у меня в руке.
На запреты психует, кусает меня и бьет.
2.3 года… какой-то там кризис в самом разгаре, плюс характер категоричный.
Но я очень надеюсь что перерастёт, даже сейчас на фоне описанного заметны улучшения)
А Ваш пост и вовсе вселяет веру
У меня сын по описанию вашему похож. Все не так, на все психи. Если не дай Боже повторно предложила что-то (еду, воду) после того как он первый раз сказал нет, то силой может толкнуть то что у меня в руке.
На запреты психует, кусает меня и бьет.
2.3 года… какой-то там кризис в самом разгаре, плюс характер категоричный.
Но я очень надеюсь что перерастёт, даже сейчас на фоне описанного заметны улучшения)
А Ваш пост и вовсе вселяет веру
Главное, не пускайте на самотек. Но и не затюкать ребенка - какую-то золотую середину выбрать. И чтоб наказание соответствовало провине.
Она тоже пыталась замахиваться в года два на меня, но это удалось пресечь сразу, это для меня было чем-то из ряда вон, недопустимым.
Вот как же по-разному можно детей растить)) один растет - тихо-мирно, - это у меня младший такой, а 2й - сделает из тебя и педагога, и психолога 😄😄😄
Она тоже пыталась замахиваться в года два на меня, но это удалось пресечь сразу, это для меня было чем-то из ряда вон, недопустимым.
Вот как же по-разному можно детей растить)) один растет - тихо-мирно, - это у меня младший такой, а 2й - сделает из тебя и педагога, и психолога 😄😄😄
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу