Я_поехала• 02 октября 2022
А ви тривожитеся за дітей?
Я наприклад виїхати не можу. Не сплю. Ненавиджу всю їхню кінчену країну з виродком...
1
27
0
Звичайно
І до війни і зараз тим паче
За все разом :навчання без дітей друзів ,долю , здоров’я , за настрій , за все все
І до війни і зараз тим паче
За все разом :навчання без дітей друзів ,долю , здоров’я , за настрій , за все все
Без коментарів. Не можу. Не виїздна.
Але думаю відправити дітей. Вже відправляла їх закордон і на ЗУ.
Але думаю відправити дітей. Вже відправляла їх закордон і на ЗУ.
нет, потому что все бросила и выехала ради ребенка на другой континент
решила , что жизнь важнее чем комфорт и деньги
решила , что жизнь важнее чем комфорт и деньги
3
Не знаю чи воно їй треба
І яка посада
Але думаю що в цей час і високі посади просто так не звільнять
А хто ще має секретну інфо ,то точно під час війни не дадуть виїхати
І яка посада
Але думаю що в цей час і високі посади просто так не звільнять
А хто ще має секретну інфо ,то точно під час війни не дадуть виїхати
1
Я спостерігаю, що не спішать мами з дітьми виїздити. Я б хотіла, щоб більшість виїхали..як було у березні. Україна має продовжуватися, хоч і закордоном
Я дійсно пишу з позиції мами..і хотіла б щоб задумалися після новин Запоріжжя і т.д. Я не нагнітаю і маю ту ж інформацію, що і всі. Наші не втікають в Європу, а вивозять у безпеку діток подалі від безумства катів мого народу.
За своїх думаю на ЗУ вивезу теж. На жаль знову
За своїх думаю на ЗУ вивезу теж. На жаль знову
я вывезла дочь, а мой муж через 2 месяца подал на развод. я встану, конечно, справлюсь. но так интересно. сам кричал уезжай, спасай ребенка, сам меня предал и меня же сделал виноватой. ну и похер. и это переживу
4
Ви праві, що це великий ризик кожного дня, як би тихо не було в деяких місцях. Але скільки прийдеться отак жити з дитиною в чужій країні? А якщо на роки затягнеться..
Я фізично і психологічно не сильна. Не зможу одна з маленькою дитиною без допомоги. Було б дитині хоч роки 3-4.. Я вже їздила, і психологічно мені легше поряд з чоловіком у нас.
Я фізично і психологічно не сильна. Не зможу одна з маленькою дитиною без допомоги. Було б дитині хоч роки 3-4.. Я вже їздила, і психологічно мені легше поряд з чоловіком у нас.
1
То ви так думаєте, що не сильна. В критичній ситуації все зможете! Повірте в себе! Прийдеться, бо виходу іншого не буде. Я заміжня 19 років. Сором´язлива, ніколи не могла постояти за себе. Багато в чому залежала від чоловіка.Сама ні куди не їздила, навіть загальним транспортом не користувалась, бо він машиною возив. Виїхала за кордон одна з двома дітьми. До цього за межами України була лише раз. Все змогла в чужій країні. Мови країни не знаю. Дуже хочеться до дому (не має сил), але поки що не можна.Просто не маю права ризикувати дітьми.
Не тривожусь в Києві. Якби в іншому місті, то мабуть тривожилася б. Можемо виїхати усі вп’ятором, але я не хочу.
1
Это супер, что есть спокойствие и уверенность в будущем.
У меня этого, к сожалению, не было, поэтому и уехали. И несмотря на то, что уже все спокойнее намного, чем было раньше, я все равно пессимист (
У меня этого, к сожалению, не было, поэтому и уехали. И несмотря на то, что уже все спокойнее намного, чем было раньше, я все равно пессимист (
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу