МаксХмара• 15 октября 2022
Залипаю постійно в телефоні
Із-за того, що ми знаходимося далеко від всих знайомих, я постійно в телефоні. Не скажу, що мені прямо чи дуже скучно. І на волейбол, теніс з новими знайомими ходжу, і заняття мовні, з дітьми до їх друзів, робота, документи.... Є чим зайнятися. Але із-за того, що дефіцит спілкування рідною мовою, з людьми, які розуміють твої жарти, на одній хвилі з тобою, з якими не потрібно робити вигляд, що все ок, коли тебе розриває з середини за новини з дому. Мене накриває і я постійно триваю, перевіряю телефон. Жду повідомлення від друзів, рідних , поклонників саме з України. Мене вже саму злить це, вже видалила додатки. Змінила на не зрозумілий пароль , щоб не заходити(((( відчуваю себе телефонно залежною.
Зареєструвалася в тіндері. Багато діалогів і на побачення запрошують. А мені важко з ними спілкуватися. Вони не такі((((( це ж треба було пертися за океан, щоб так нестерпно хотіти додому.
Зареєструвалася в тіндері. Багато діалогів і на побачення запрошують. А мені важко з ними спілкуватися. Вони не такі((((( це ж треба було пертися за океан, щоб так нестерпно хотіти додому.
21
0
Тут всі мега позитивні з наклеяною посмішкою на обличчі. Вони не дуже розуміють , чому ти так переживаєш. Ти ж в безпеці.
Мои знакомые поляки меня выслушивали, сочувствовали и до сих пор интересно как там на самом деле, при том, что во время вторжения Я была с семьёй заграницей,
1
Маю, але я теж цілком адекватно розумію, що тут краще. Краща школа. Більше друзів. Є об´єктивні + +++, і скоріше суб´єктивні мінуси
Ми в США. Вони навіть не знали , що у нас війна 8 років, а не з лютого . Їм то не цікаво. В нашому містечку українці ми та ще декілька людей. Яких я ніколи не бачила. Наша сім´я не дивиться новини. Вони живуть якимось своїм ідеальним життям. Та й оточення так само.
Я собі щодня повторюю ті +++
Тільки починаю нервувати - перед дзеркалом повторюю. Не жартую.
І потім руки тягнуться до телефону. Хочеться писати писати, спілкуватися зі своїми. Я вже навіть VPN встановила , щоб на сз з нашими спілкуватися. Всі зливаються, бо , зрозуміло, хочуть зустріч.
Тільки починаю нервувати - перед дзеркалом повторюю. Не жартую.
І потім руки тягнуться до телефону. Хочеться писати писати, спілкуватися зі своїми. Я вже навіть VPN встановила , щоб на сз з нашими спілкуватися. Всі зливаються, бо , зрозуміло, хочуть зустріч.
Я перший місяць активно спілкувалася з місцевими. Навіть англійська підтягнулося норм так( хоч якийсь++) . Вони неначе з іншої реальності.
Можливо мені про Україну не вистачає поговорити? А можливо просто знову стадія ломки в чужій країні і скоро попустить.
Можливо мені про Україну не вистачає поговорити? А можливо просто знову стадія ломки в чужій країні і скоро попустить.
В отличии от вас, мне и не было тяжело. Создадут себе проблему, а потом показательно страдают от скуки.....
1
Ответ дляПодметайло
В отличии от вас, мне и не было тяжело. Создадут себе проблему, а потом показательно страдают от скуки.....
Ну то пройдіть повз. Чи ви вважаєте що ваше фє дуже важливе?
Так, працюю. Якраз по Україні. І команда з України. але із-за різниці в часі ми майже не пересікаємося
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу