Что вам дали родители?

Мало того, что не дали, а забрали много. Мы с сестрой из неблагополучной семьи. Родители ничем не обязаны, но хотя бы до конца школы обуть, накормить и не избивать обязаны, раз уж ума хватило родить. А какие-то сверх ’плюшки’ в виде оплаты ВО, жилья, машины и т.д. - это вообще для меня какая-то фантастика.

ой ржака, слушайте,а куда ж они бежали то ?

У меня у друзей такое «богатая» сестра, которая живет в Америке должна содержать непутевого брата и всю его большую и многодетную семью.
Деньги получает мама и тратит на алкаша-сына.
Если дочь отказывается участвовать в помощи племянникам и алкашу -брату сразу включается «тыженеблагодарная»!

С мамой были сложные отношения, меня удочерили в 1 классе, я это хорошо помню. Любим друг друга, но со стороны так не покажется. Мамой только за глаза называю, в лицо тетя Ира.

В мене щось подібне. Я залишила їм будинок, чоловік сестрі чоловіка - гроші, багато досить, частину бізнесу. В нас імпорт, товари критичного імпорту, поїхали переоформляти весь ланцюг від виробництва до постачання, бо через війну існуючі контракти стали неможливими.
Ну фактично повертатись нам було нема куди, будинок був непридатний до проживання, борги по комуналці (газ, електроенергія) - під 20 тисяч. Дитячі колекційні іграшки, які вони ’сховали надійно від москалів’ - розкидані та зіпсовані.
А я - сучка, якій ’тільки гроші в голові’.
Хоч за все життя жодної копійки ні від кого не отримала. Ну від мене - працевлаштування усіх тіток/дядьок ’до пенсії’, машина чоловікові сестри ’на виплату’ (так і не доплатив до кінця за 10 років, а сестра каже, що ми ще винні їм гроші )
Квартира моєї дочки, в якій жила мама, щоб сестра з чоловіком не знімали, а жили у батьківській. 10 років жила, потім нам довелось її продати через проблеми у бізнесі. Мама там якісь собі ’покращення’ трохи робила (якийсь декоративний камін з того що там залишилось, решта все в нас в гаражі лежить і дратує мого чоловіка) і щиро вважає, що ми її підставили і винні їй купити тепер квартиру.
Ну і зрозуміло, що ось вже 15 років усі вихідні, канікули, карантини всі тусили в нас в будинку весь час. Причому приїжджали так як має бути, навіть не запитуючи. У 2020 році півроку жили. Мама жила постійно з нами, а не в своїй квартирі, бо там сестра з сім´єю.
При тому всьому родичі мої зовсім не збідовані - там і роботи нормальні і майно і земля є. Я чужого не рахую, але мене вкурвило що моє все нищиться, навіть не ’вибач’ і ще виявляється що я щось комусь винна.
Ну я й висказала, що з такими родичами навіть москалів не треба, попросила залишити ключі в сусідів. На тому й все. Гімно всплило як то кажуть. Чоловіка мені шкода якщо чесно. За то що все це вислухав. Від щирої душі допомагав.

Мои родители умерли. Оставили мне 2 квартиры и 12 соток земли под Киевом. Образование сама.
Своим детям тоже оставлю по квартире. И образование по мере сил.

Это далекоидущие планы))

в мене батьки бідні і дурні. батько спився і помер. у матері супертоксичні стосунки зі своєю сім´єю. але мати почала розумнішати роки 3 назад, коли сама зацікавилась тим, як порозумнішати і змінити своє життя. і оце сама мені сказала, що мене виховала вона абсолютно неправильно і через це я маю в житті те, що маю (ну н*хуя не маю). так от я наразі намагаюсь збагнути оцю всю інформацію... і думаю як оце тепер мені жити... але хоч щось стає ясніше)

В мій заміський будинок. Хоча в чоловіка сестри 3 поверховий будинок + батьківська хата у львівській області. Але чомусь у мене прикольніше всім.

Та плекайте свої образи і витрачайте життя на те, щоб вирахувати, що вам там батьки не додали, хто ж вам заборонить

Много ) опыт манипулятора ещё тот )

Ну ребёнок вам все равно припомнит, что собачки не было ))

Так она далеко- связь оборвала, деньги не выслала

Ні, мої батьки звичайні люди, дали мені тільки те, що МОГЛИ

Дали все. Достойное образование, квартиру в элитном комплексе и возможность не пахать. Работаю когда хочу и в кайф.
У меня 2 сына, не планирую такое практиковать. Хотя активы у них есть. Старший отказался от престижного образования, творческая личность. Пусть пробует. Уверена, все получится у него. Договорились, что потом его образование-его задача. Я уже оплачивать это не буду. Это его выбор. Тем более для старта у него все есть

Життя)
Ну і я саме та дитина, якій давати не треба. Повинна сама. Мені так простіше)
Своїм, можливо, дам житло, веселі старти на подорож після навчання (це обов´язково), саме навчання, якщо матимуть хист та бажання.
Свободу хочу дати)

Мой отец-пример того, что кому нужно, тот сам возьмёт. Ребенок из очень многодетной семьи, которого в 14 отправили из дома без копейки денег. Все сам. Стартовал в 90-х, чем только не занимался. Сначала работал руками, потом организовал большой бизнес. Пока одни сидели ждали покращень, он пахал. Спал по 3-4 часа в сутки. Но мы ни в чем не нуждались никогда. Ни в голодные 90-е, ни потом. Даже при совке, работая на заводе, зарплата была у него как у заммдиректора, т.к. выполнял 3 нормы.
Сейчас когда я слышу от мужика о том, что нет работы…серьезно?

Кроме комплексов и психологических трамв, ничего

я себя решила, что лучшее, что я могу дать детям - это знания, развитие, в это и вкладываем. Умение трудиться, преодолевать трудности. Квартиры-ну такое, толку, что у нас 2 квартиры в Харькове, жить там нельзя и когда можно будет-непонятно.

Нормальні люди не стануть говорити про не залишення своєї новонародженої дитини в пологовому, як про своє досягнення. Така опція нормальній людині навіть у голову не прийде. Що вони там могли чи не могли, це інша справа. Комусь перли дрібні, а комусь юшка пуста. Все відносно в цьому світі

Вони дали мені найголовніше - життя. Все інше - по можливостям, вони нікому і нічого не винні.

Лучше б вы не писали этот пост, ну как после этого воспринимать вас как адекватного человека?

Дали життя, годували і оплатили репетитора при вступі. ! Росла в гостинці, одна маленька кімната на нас 4-х, уроки вчила часто в туалеті-єдине місце, де могла зосередитися, в університеті вчилася безкоштовно, отримувала стипендію, одружилася на чоловікові з квартирою і швидко звалила)) так що я обійшлася своїм батькам по мінімалці

У мене досить нормальні батьки, не без приколів, але в кого їх немає. Але, якщо б мені дорікнули тим, що я маю бути вдячна за те, що забрали додому з пологового та миту жопу, не знаю, чи залишила б я спілкування з такими батьками. А ви подумайте, що про вас будуть говорити ваші діти. Невже приємно усвідомлювати, що вас полощуть на такого роду форумах

Нічого. Чоловіку дали бабусину маленьку квартиру 32 кВ.м.

училась за свои деньги так как работала и училась, любви не ощущала, все время сама была, сейчас вмешиваются в мою жизнь и в жизнь моих детей все достало, мама контролирует каждого это уже надоело.

Помимо базовых потребностей дали образование. А брату купили квартиру, он старшеина 5 лет. Честно, я обиделась и ждала и для себя жилье. Но мне сказали, что я женщина и найду мужа и буду жить у него. Ок, нашла мужа без квартиры, сами заработали, я вообще работать пошла не по той спец которую они оплатили. Все это время брату денег подкидывали, стелили соломку. А сейчас им по 70, а брат уголовник, вор и пьяница, пропил ту квартииу и помощи ждут от меня.

Так шлите лесом

Пусть ждут.