А вы бы жили с парнями на квартире? если комнату снимать?

З чужими? Ні)

Не жила б. Але не через посягання на мене, а через те, що буле вічний срач, а прибирати вони частіше за все не поспішають

Я Юра гей.
И это моя самая сокровенная мечта

Я сейчас в Лондоне. Здесь жилье такое дорогое, что считается нормой снимать не квартиру, а комнату. И совсем неважно, кто живет в остальных комнатах - мужчины или женщины.

Смотря с какими парнями.
В молодые годы был такой опыт, все ок. Но те парни были вполне адекватными - никакого срача, гулянок и т.д.

Если симпатичный и сексуальный, то почему бы и да.))

Да,
и судя по опыту студенческого общежития - у парней реже срач и конфликты

Ох і стереотипи. Я знаю таких хлопців, які ще і дівчат навчать прибирати

Угу , это миф, срач девушки разводят аж бегом, мою подружку к порядку ее парень приучал. У нее в комнате вещи кучами валялись, сняла и бросила, потом новое со шкафа доставала, раз в неделю мама заходила убирала, девочке 25+ было.

Да. Проблем не вижу.

Ні, я б не стала, мені було б не по собі жити поряд з чужими чоловіками. І поступово все рівно може до домогань дійти, а воно Вам точно потрібно?

Жила в студенческие годы. Было весело, но я не особо переживаю если кто посуду не помоет или носки грязные бросит в ванне. В целом с парнями мне даже больше нравилось жить, как-то менее напряжно...

Це не стереотипи, а власний досвід. Мій досвід проживання з хлопцями у гуртожитку в одному блоці. Добре, що у вас він інший

Слухайте, я не жила в гуртожитку. Але наскільки була здивована, тим як мій 14річній син наводить порядок у своїй кімнаті. Я не заставляла його ніколи прибирати, але його зона відповідальності була завжди шафа та іграшки. Два роки тому, коли ми переїхали до нової квартири, де в нього є окрема кімната, я здивувалась, як хлопець може підтримувати порядок в кімнаті, після того, як я раз в неділю приберу. В цьому році він сам виявив бажання прибирати, тобто я в його кімнаті нічого взагалі не роблю. І там майже завжди заправлена кровать, всі речі на своїх місцях. Повторюсь - я ніколи не примушувала особливо його до цього. Єдине, що дійсно він знає і росте з тим, що вдома має бути завжди чисто, аби було комфортно і затишно насамперед тобі. Я такий собі задрот чистоти, але не маніяк і без примушення. В цьому році також додало йому снаги те, що почали друзі приходили до нього, і йому соромно може стати, коли він кидає речі. Каже - та я краще відразу покладу на місце, ніж опинюсь в ситуаціі - коли не зможу привести друзів в кімнату коли захочу. Тобто, хлопці можуть бути такими акуратистами. Але в мене є й інший приклад - мої двоє молодших дітей. Поїли мандаринку - шкірку де бачили, там і лишили. Мене це дратує, але я вирішила - то їх кімнати, їх вибір жити в такому стані. Вони про це знають і живуть половину неділі в бардаці. Хоча нещодавно ми придбали собаку, а з ним і багато речей почали у молодших дітей лягати на свої місця)) бо він ну дуже швидко знаходить їм раду, якщо вони знаходяться на полу. До чого я - що хлопці є дуже різні. Порядок в кімнаті це не ознака дівчини. ЦЕ ознака акуратної людини)

та ні..нащо воно мені