Роздуми на тему жіночого щастя

Зараз, коли небезпека реальна не вистачає кріпкого чоловічого чоловічого плеча поруч, і нікуди подітись хіба що під землю в бункер, хочется подумати над долею та життям…

Читати довго, вибачте - не примушую …

Щасливі жінки …
Хто ж такі щасливі жінки?
Безумовно, визначення щастя кожна жінка має своє. Кожна з нас відчуває себе щасливою при особливих умовах та обставинах. Кожна має свої цілі, мрії та бажання. І майже кожна друга мріє про жіноче щастя)
Не знаю наскільки точно кожна друга, але я точно, скільки себе пам’ятаю, мріяла про те саме таємниче жіноче щастя.
В різному віці врно уявлялось сені по-різному. В 20 років я мріяла бути дружиною забезпеченого і успішного чоловіка. Мріяла сидіти вдома, не працювати, відвідувати салони краси та робити шопінг і щоб кошти на все це виділяв, звісно, чоловік))
До моїх 28 років планочка поступово падала і падала, впала до рівня просто вийти заміж 😂
В 29 років ця ціль була досягнута! Заміж я вийшла і раптом зрозуміла, що жіноче щастя - це затишок в родині, духовна та фізична близькість з чоловіком, взаємоповага, кохання та ніжність… а ще багато чого іншого, чого не було в моєму шлюбі…
Настав момент, коли я стала задихатись і пити віно кожного вечора 🍷
Потім настав момент, коли я не змогла більше терпіти і вирвалась з цього жахливого болота.
Тоді я також стала мріяти про жіноче щастя, мені потрібен був чоловік, який би покохав мене. Спочатку я мріяла про кохання. Потім про кохання з вільним чоловіком… потім про кохання з чоловіком, який би міг брати на себе відповідальність за свої слова та дії.
Тоді ж Я вивела для себе таку аксіому: чим більше чоловік говорить, балакає та обіцяє - тим менше він зробить… І ця аксіома спрацьовувала завжди, навіть тоді, коли дуже хотілося вірити словам і обіцянкам…
Зараз, в 40 років я дивлюсь на щасливі родини з двома-трьома дітками, красивими та успішними чоловіком та дружиною, я розумію, що дивлюсь на свою мрію про справжнє жіноче щастя 💕 але мені чомусь не судилося так… не знаю чому.
Може в мене не було достатньо розуму, мудрості або везіння. Але сталося як сталося.
Я не зустріла в своєму житті свого ідеального Чоловіка. Мені не потрібні були нитіки, попаламщіки, чоловіки, які позичали в мене гроші та схожі на них. Можливо ще гірше: я прошла колись повз свого ідеального чоловіка через брак розуму чи мудрості… каюсь(
І зараз я плачу, але я вдячна за те, що маю сина, живих батьків, розумницю-сестру, достойну роботу, пару квартир в нове авто ) І зовсім не так страшно, як мені здається, те що я повірила обіцянкам чергового чоловіка. Адже знающчий голос ще тоді нагадував мені, що обіцянки - це просто цяцянки … )
А зараз цей же голос, спокійно і впевнено говорить мені, що щастя моє в іншому… щастя моє в моїй самостійності і моїй впевненості. І що найцінніші моменти і найдорожчі подарунки, а також приємні пустощі я дарувала собі сама і в тому була щасливою.
Така моя доля! І ця доля подобалась мені