Позики родичам і знайомим. Вже нема сил

Підтримайте, або щось порадьте, бо вже просто їде криша.
В грудні колишня начальніца чоловіка попросила його позичити 2 тис дол. Відмовити їй було рівно підписати заяву на звільнення. Позичив. Через місяць її звільняють з роботи. Розписки нема. Борг визнає, але віддала тільки 200 дол з нього. Далі кожен раз мороз, то машина поламалася, то торгів на новій роботі нема, то син поступає в Німеччину...
В березні двоюрідний брат попросив пай в оренду + позичити на зерно, знову 2 тис дол. Що там сказати, не дуже вродило, дощі, все, що зібрав погнило. Віддавати йому нема з чого.
Колишній однокласник вже 2 роки винен 10 тис грн, його врожай помилково зібрала фірма, яка орендувала паї поруч. Зараз він забухав.
Позичали в гривнях. Гроші збирали, щоб побудувати баню. Всі закупили котли твердопаливні, генератори, ми нічогісінько...
Готова вже розвестися з чоловіком, бо нерви на межі, ну як так можна розтриньуати і не вимагати назад, бо ж в них немає. А він каже, ну як було не позичити? Ми ж допомагали брату, щоб він почав власний бізнес і т.д. До слова в нас свого бізнесу нема, працюємо на роботах обоє, нелегких. Дохід в місяць 35 +- на 4 осіб, + ще є батьки пенсіонери. Чому зараз не купую нічого? Бо поламалася машина, а вона треба обов´язково і гроші пішли на її ремонт. Дякую всім, хто дочитав і щось порадить.