Канада. Поговоріть зі мною, будь ласка.

Ну, базовою я свою В2 називаю... мені далеко до носія і вільного володіння, але ж я не зовсім німа і безпорадна.
Я за сім місяців передивилась всіх блогерів, перечитала купу груп і каналів. Кожен їде за різним, це перше. Я зараз намагаюсь свідомо зважити цей ризик. І якщо зможу намалювати хоч найменший реальний план, а не просто ’ой, якось там воно буде’, то спробую зважитись.

Боже хто вам сказав що в Канаді ви будете однією з… це ви самі прилумали? Мій батько в Канаді вже 20 років, вийшов на пенсію, але так і не став одним з. Я навіть до нього не поїхала бо в нього нема де жити а знімати дуже дорого
І до війни він хотів повертатись в Україну хотів вже собі підшукував придбати якийсь будиночок або квартиру, Думаю що після війни ми також знов повернемось до цього питання

Ви справді зважте всі за і проти.
Я великий оптиміст, я не боюсь перемін, я їх обожнюю. Більше того, я мріяла про США!
Зараз я в ступорі, хоч мені і родичі помагають максимально - я живу безкоштовно у них, мене возять у магазини, до лікаря, документи оформляли мені.
І все рівно ДУЖЕ важко. Мені в Німеччині було простіше.

Люди, как проверить уровень свого знання языка?...

Таке кругом. Що б там не казали. Дуже невеликий відсоток приїхавших раніше здатен по доброму допомогти новим співгромадянам. Навіть не допомогти чимось фізично, матеріально, ні. Просто щось підказати. Що варто, що ні, що спробувати, кого спитати, куди написати, куди піти і т.д. Величезний досвід на цьому, дуже гірко. У більшості завчений текст, як в одного - ми двадцять років назад через кордони в багажниках пробирались, а далі - шуруй на всі чотири, ми тут ніхто, ви думаєте, що ви якісь інші? Ми починали з низів, а ви в салони зразу хочете? Нас за руку ніхто не водив, хат не давав, спали в одній кімнаті по двадцятеро на підлозі. Ви самі зробили цей вибір, не подобається - додому, купи генератора і все норм (це про нас, нових). Якось так. Людям неможливо пояснити, що ми не робили вибір, нас підняли затемна. Що мої діти горя не знали в Україні, при тому, що я одна. І я навіть не розглядала вимушених заробітків по закордонам, бо мені мозку вистачало дома нормально крутитись. А коли ми тут тепер шукаємо можливості якось ставати на ноги, то свої ж топлять.
Але то таке, знову ж - всі люди різні. Зустрічається величезна кількість тих, без яких би нічого не вийшло.

Розкажіть, будь ласка, про Німеччину. Вона мене чомусь так відштовхує. Не знаю чому, ніколи не була. Вона мені здається концлагерем якимось, де всі під лінієчку і не дай Боже засміятись.

То а де ви зараз як не в Україні, і шо вас там конкретно не влаштовує? Порівняємо з канадою.

Ні! Однозначно ні!
В Канаду потрібно двоє працюючих дорослих.
В мене знайомі з Німеччини поїхали в Ка здається на початку червня. І я за ними подала заявку на себе і 10 річну доньку. Чекала як вони влаштуються. При цьому чоловік вже працював в Канаді , в них є знайомі, плюс еврейська община. Доньці 22 роки. Кажуть не їдь, сама з дитиною не витягну.
Ще є сім´я німців які мною опікуються. Літня пара. Радилася з ними. Кажуть радимо як доньці, не їдь. Соц допомоги 0. Ціни вищі ніж Німеччині. Я там з моєю вільною англ буду жевріти. Дослухалася. Сиджу в Німеччині. Мова вже А2-В1 на підході.

B2 вы тесты сдавали или так на глазок определили?

Почитаю.
Мы сейчас тоже задумались над вариантом выезда в Канаду. Сейчас в Ирландии, я и 3 детей. Дети взрослые, старший совершенно летний.
Выехали 3 месяца назад, возвращаться по сути некуда.
Я не очень чего-то и боюсь, после всего что пережили, не страшно ничего.

Почитаю.
Мы сейчас тоже задумались над вариантом выезда в Канаду. Сейчас в Ирландии, я и 3 детей. Дети взрослые, старший совершенно летний.
Выехали 3 месяца назад, возвращаться по сути некуда.
Я не очень чего-то и боюсь, после всего что пережили, не страшно ничего.

Зараз я в Італії. Я вже писала тут тему. За свої. Просто просиджую. Не моє, неймовірно гарно, але перспективи не бачу. Сюди тільки у відпустку для мене. Або на пенсію. Що робити тут дітям - взагалі не знаю. Не хочу більше тринькати гроші і час, треба визначатись.

Не брехатиму, в інтернеті визначила. В2-С1, але розумію, що з С, то трохи перебір)

Автор при ваших вихідних.... ви або чогось не договорюйте... або щось не додумуйте.... Відмовляти не буду, але не спішить на літак ГОТУЙТЕСЬ і вивчайте, якщо хоч будете мати досталь інформації про труднощі (а вони будуть), то хоч залишаться ресурс з ними впоратись...

У помогающих и помогавших ранее сейчас уже полно крайне негативного опыта, и помогать хотят все меньше и меньше.

Почитаю.
Мы сейчас тоже задумались над вариантом выезда в Канаду. Сейчас в Ирландии, я и 3 детей. Дети взрослые, старший совершенно летний.
Выехали 3 месяца назад, возвращаться по сути некуда.
Я не очень чего-то и боюсь, после всего что пережили, не страшно ничего.

Автор прсиотрите ютуб.это ужас.
Я так рада что туда или в америку не уехали ,а в Польшу. Спасибо Вселенной,что направила верно!

Не зрозуміла. В мене хороші вихідні дані?
Я просто ніколи не рубаю з плеча. Так склалось, мушу нести відповідальність за кожен свій крок, а не сподіватись потім на всякі лужайки. Хоча тим, хто більш легкий на підйом теж досить часто щастить...
Не можу не спішити, треба до кінця березня вирішити, далі не відомо як буде з ворк пермітом.

Еще Один рывок надо сделать.
У Вас все получится! Не надо вам в Германию.
Вы сразу найдете работу с вашими профессиями.
Единственное жилье нужно чтобы вот приехали и жить. А дальше все пойдет своим чередом.

Вы смотрели свои профессии по NOC и нужна ли лицензия на них? И по программам эмиграции для тех провинций, что выбрали, Ваши профессии подходят?

Тут даже не в материальной помощи дело. Никто денег и жить бесплатно не просил, все вопросы решаем сами(медленно, но сами).
А в том, что так как в Канаде наши на наших не зарабатывают, наверно, нигде.

Я вам дуже вдячна за підтримку!
Вже десь всередині почала змиритись, що Німеччини не оминути... Що краще синиця в руках. Діти підуть в школу, я трохи посиджу на соціалі, повчу мову, потім почну облаштовуватись. Далі малим буде легше з інститутами, після яких їх точно чекає робота. Я відчуватиму себе більш спокійно, маючи відкриті кордони в будь-якому напрямку. Але ж як себе пересилити? Чому я так не сприймаю Німеччину?
Доречі, чому мені туди не треба?

Ооооо, тут такое просят, что те, кто по 10-20 лет живут в Канаде, офигевают.

Автор, к вам не относится. Но впечатлило объявление в группе помощи беженцам в Канаде. Думаю, у вас не настолько все печально, поэтому прорветесь.

Тому що, я знаю добре цю країну і порівнювати не можна з Канадою. Ну то вам вирішувати. Якщо не маєте сил, то їдьте в Німеччину, у лагер. То таке..
Гроші дадуть, курси також. У салоні також знвйдете роботу. Так, в Німеччині вам буде легше з двома дітьми. Але..якщо думати про перспективу, то я б обрала Канаду.
Та мова в вас є...

Ну так ви самі пишите, що вам усі допомагали. Так любий зможе. І не факт, що у автора так складеться. І так, ви з чоловіком-це суттєво. Самій складніше набагато.

Автор, мы приехали в Канаду месяц назад, 16 ноября, выбрали Нову Скошу. С собой было 4 тыс. дол
Люди просто удивительны, нам помогали во всем, мы нашли очень хороших хостов, в первый месяц получили все необходимые документы, пришла выплата, мы купили живенькую машинку за 3 тыс кан долл, муж устроился на работу, мы сняли квартиру в городке рядом с оплатой месяц за месяцем. Записались на курсы английского.
Дорогу осилит идущий. Верьте и все получится!