Канада. Поговоріть зі мною, будь ласка.

Возьмут)) такие везде пробьются

Аналогично!Только деньги бы проели...меня в Канаду приглашали родственники, но это точно не моя страна...В Польше все относительно недорого(сравнивая с тойтже Германией,Канадой,США ..)язык легкий, никто не напрягает. Я работаю удаленно, мне выгодно пока тут

Я 4 місяці живу у родичів, на соціалці, і кінця і краю тому нема. Люди дуже добрі, але жити в когось на голові - не варіант, весь час ніби щось винен. І тут потрібна машина, а її без роботи не купиш. А на роботу не підеш, бо нема машини. Коло замкнулося.
Найгірше те, що чоловіка загребли в ТРО, то ж йому моя підтримка зараз дуже потрібна. Вже на днях летимо)
Дякую за розуміння! Бо дуже багато людей кажуть дурниці типу ’треба зачіпитися, не вертайся’. А як не вертатись, як моя душа в Україні?

Вот так точнее о соц помощи в Канаде.

А мне Европа, в частности Бельгия, не зашла.

Ось саме через це і не можу приймати необдуманих рішень. Я не можу розкидатись грошима, вони даються важко.
Можу спитати, де ви зараз?
Яку ще країну я можу розглянути? Бо просто протирати штани більше не можу, треба визначатись.
Розумію, що насправді все веде до Німеччини, але трусить від одного цього слова. Жорстке несприйняття.

А вы там? Косметолог там какое образование минимальное должен иметь? Мне нравится про лицензии. Очень. И наверняка их не раздают направо и налево. И не каждая маня сможет работать. Да и ответственность есть. У нас с этой частью беда. 2 месяца курсы и она уже после бухгалтерии колет уколы в лицо 🙈

Автор,у моєі подруги чоловік іноземець.Він працює в міжнародній організаціі,вони пожили по всьому світу, 7 останніх років в Канаді.Так от останніі 3 роки вона вже не витримала .Чоловіка відправили тимчасово на роботу на 2 роки в африканську краіну,а вона з дитиною приіхала в Украіну і жила тут прекрасно і якщо б не війна ,нізащо б в Канаду не повернулася.По-перше, через клімат,це саме головне ,холодів вона вже просто не витримувала,по -друге ,в Украіні ій було жити комфортніше ,чоловік добре заробляє і тут вони взагалі ні в чому собі не відмовляли.Вона ридала,в прямому сенсі,що довелося повернутися через війну,але страшно було і чоловік наполіг.Я іі наслухалась і зрозуміла,що Канада взагалі не дуже((

Ну так ви самі пишите, що вам усі допомагали. Так любий зможе. І не факт, що у автора так складеться. І так, ви з чоловіком-це суттєво. Самій складніше набагато.

Где это вы так жили ? Какая страна? У вас хостесы руснявые что ли?

Те, кто не имеет лицензии, тоже работают. Помощниками.

Ви праві на 100%.
Пара і жінка з дітьми - дві велииииикі різниці. А коли діти ще такого віку, коли самих не лишиш вдома по закону, то все, приїхали.

Сейчас поток ’новой крови’ - это как золотая жила для некоторых из диаспоры(да и для всех постсоветов). Не все, но есть такие и их достаточно.
Особенно(если переехали не детьми), то им обидно что сейчас выдают визы ’налево-направо’, деньги дают, открытый пермит. Некоторые даже не скрывают этого.

Ні, не дурниці однозначно. Всі люди різні. І жити будь-де, чіплятися за щось, коли для тебе це каторга і лише витягує останні сили... Це в корені не правильно.
Я б не поїхала без чоловіка. Бо це дурня, а не життя. Пересидіти - так. Але ні Штати, ні Канада це точно не про пересидіти. То для чого себе вбивати і відбирати кожен день свого життя.
Навіть не уявляю вашої радості від передчуття зустрічі! Так хочу додому, у 23лютого.. Коли мені жодні Канади не потрібні були.

Розкажіть про Бельгію. Що для вас з нею не так?

Европа большая. Всё рядышком.
Можно выбрать страну по душе, если что-то не зашло. При переезде в Канаду возможности резко сокращаются.

Ні. Не варіант, шукайте ближче. Канада дуууже далеко і дуже дорого. Самій з двома дітьми буде важко.
Я знаю що кажу, бо я так само з двома малими в США, та ми в родича, який багато допомогає з усім, від придбання машини, з документами, купує іноді продукти, чоловік допомагає теж фінансово, і мені надзвичайно важко. Я весною планую додому навіть і якщо війна не закінчиться. У вашому випадку це на рівні сепукки, хіба що знайдете гарних хостів хто вас прийме як рідних з забезпеченням і допомогою по всім фронтам та це швидше диво. В будь якому випадку хай вам Пощастить.

Мне тоже этот фактор кажется ограничивающим. Если вы прилетели в Канаду, то... вы в Канаде и на этом точка. Переезд из одной провинции в другую равносилен по затратам на переезд в новою страну. Если с мебелью и всем-всем.
Назад же - только самолетом. Даже в США просто так из Канады не въедешь (без визы).

Все не так. Хотя там прекрасно принимали и с работой все было отлично. Холодно, в Торонто теплее, дорогой газ и отопление,в Торонто все входит в фиксированную коммуналку (не во всех домах). Коллеги и соседи стучали по по любому поводу. В Канаде с этим разумнее. Еда в Канаде разнообразнее и вкуснее.

Это очень и очень мало для Канады на 3х

Автор,и самое главное. Если ехать в Канаду, то уже навсегда. Если таких планов нет, то ехать не стоит.

А какой ваш вид деятельности? Сфера

Купи-оптом-продай-в-розницу.

Таке кругом. Що б там не казали. Дуже невеликий відсоток приїхавших раніше здатен по доброму допомогти новим співгромадянам. Навіть не допомогти чимось фізично, матеріально, ні. Просто щось підказати. Що варто, що ні, що спробувати, кого спитати, куди написати, куди піти і т.д. Величезний досвід на цьому, дуже гірко. У більшості завчений текст, як в одного - ми двадцять років назад через кордони в багажниках пробирались, а далі - шуруй на всі чотири, ми тут ніхто, ви думаєте, що ви якісь інші? Ми починали з низів, а ви в салони зразу хочете? Нас за руку ніхто не водив, хат не давав, спали в одній кімнаті по двадцятеро на підлозі. Ви самі зробили цей вибір, не подобається - додому, купи генератора і все норм (це про нас, нових). Якось так. Людям неможливо пояснити, що ми не робили вибір, нас підняли затемна. Що мої діти горя не знали в Україні, при тому, що я одна. І я навіть не розглядала вимушених заробітків по закордонам, бо мені мозку вистачало дома нормально крутитись. А коли ми тут тепер шукаємо можливості якось ставати на ноги, то свої ж топлять.
Але то таке, знову ж - всі люди різні. Зустрічається величезна кількість тих, без яких би нічого не вийшло.

Боже хто вам сказав що в Канаді ви будете однією з… це ви самі прилумали? Мій батько в Канаді вже 20 років, вийшов на пенсію, але так і не став одним з. Я навіть до нього не поїхала бо в нього нема де жити а знімати дуже дорого
І до війни він хотів повертатись в Україну хотів вже собі підшукував придбати якийсь будиночок або квартиру, Думаю що після війни ми також знов повернемось до цього питання

Дякую вам. Я не шукаю ’рожеві’ коменти, хочу максимально прибрати емоції. Ось це ’далеко’ - це найбільша проблема. Дуже страшно, що це за тридев´ять земель і раптом що, то не все так просто

Ви справді зважте всі за і проти.
Я великий оптиміст, я не боюсь перемін, я їх обожнюю. Більше того, я мріяла про США!
Зараз я в ступорі, хоч мені і родичі помагають максимально - я живу безкоштовно у них, мене возять у магазини, до лікаря, документи оформляли мені.
І все рівно ДУЖЕ важко. Мені в Німеччині було простіше.

Такі плани є. Саме такі. Жесть як хочеться додому. Прямо в цю секунду закрити очі і прокинутись 23 лютого, без канадських віз, без вояжу Європою, просто дома і при роботі.
Але. Тепер мені тільки кудись вперед. А куди?..

То а де ви зараз як не в Україні, і шо вас там конкретно не влаштовує? Порівняємо з канадою.

Скажіть будь ласка як ви знайшли тих німців, це хости ваші?