Мне очень плохо.... очень....

Ось ви і відповіли на своє запитання. Вони тут і допомагають, а ви... У вас троє дітей.Дуже зручно.

Так может в этом причина, вы типа выехали и ничем не помогаете, а они делают что-то,

До чого тут патріотизм?

Автор, а когда вы выезжали за границу то говорили про это?
Я своим подругам говорила, что если надумают выезжать пусть скажут, т к мне было очень страшно выезжать самой с ребенком т к ни разу не была заграницей, в компании было бы спокойнее.
Ни одна из выехавших мне не сказали заранее, выехали почти все, некоторые с мужьями.
Я прекратила общение с этими людьми.
Понимаю, что меня нянькать никто не должен, но я же не в содержание простилась, мне было необходима поддержка при переезде за пределы страны.

Ось зараз ви взяли, та принизили поняття ’патріот’. Нащо?

Мені здається питання в тому, як це все робилося, як про це говорилося, а не в самому факті виїзду.

что глупо? что люди обрадовались, что во время войны без проблем смогли выехать за границу? в Украине люди каждый день погибают, а они в тайне мечтают, что бы не очень быстро война закончилась? в чем глупость?

та люди жо читают, или не очень умные. или без или...

Сделайте выводы и вы. Люди, которые засрали себе голову патриотизмом и поставили это во главу, сместив все ценности… ну и зачем они вам? Чтобы что? Понятно что больно и обидно. Но это их выбор

Автор, насильно мил не будешь. Не хотят пусть не общаются, раз какие-то выводы сделали.
Но думаю, завидут что вы уехали, а они нет. Не хватило решительности, силы воли, страха может быть. Тем более вы из более-менее мирного города на сколько поняла.
Жизнь идет и люди отсеиваются. Это нормальный процесс

Это новый вид психических отклонений( грустно. Интересы общества, страны если хотите не могут быть выше собственной ценности, семьи и т.д. Это смещение в голове

Так и вы сделайте выводы, а не переживайте, что родственники идиоты, вместо того, что бы радоваться за вас, перестали с вами общаться. У меня все родственники выехали за границу, мне хоть спокойнее, что они в безопасности. Мы в Украине, хотя муж выездной

Автор, я розумію сім’ю вашого брата, бо сама опинилась в подібній ситуації.

Рідна сестра мовчки поїхала закордон с мамою в той час коли ми були окуповані. Сказали вже коли були на кордоні попередивши що там (куди ідуть) місць немає.
Тривалий час замовчували про блага а потім розповідали про плюшки та подорожі.
Двічі я просила допомоги, тим паче вони дуже добре влаштувалися і домогти могли.
А потім я дізналася що на протязі 10 місяців ще кількох знайомих перетягли.
Вини не бачать, тільки періодично негативно відзиваються про моє рішення піти в ЗСУ, типу як я могла (і для чого!!!!) наражати себе на небезпеку!

Тому, відчепіться він них, подумки дякуючи про їх вклад в нашу перемогу.

Якісь ідіоти. З мого оточення виїхали дві мої близькі подруги, обидві розлучені, їх тут ніхто не чекає, літом гойдалка у них була вестатися чи ні, я твердо сказала, щоб поки зима не пройде навіть не думали повертатися, тому що самій з дітьми тут дуже тяжко. Але всі їхні інші подруги і навіть родичі, не близькі, криком кричали щоб вони поверталися і тут все чудово і немає сого там сидіть и т.д і т.п. так вийшло, що одна я їх підтримала в рішенні лишитись там, зараз ні одні ні інша не шкодують, а ті родичі і подруги теж сильно образились і перестали з ними спілкуватись, заздрість, чи що?

у меня брат в росии, говорил еще 24 февраля ’ потерпите немного, скоро мы вас освободим’, с тех пор не общаюсь с ним, но он звонит узнать, как мама ( у нее нет смартфрна), то я на звонок все равно отвечаю, даю сразу ей трубку, она говорит с ним. Мне говорят тут все, что нельзя так, это же брат, надо общаться но не о политике, но я все равно не могу, зная его взгляды на войну, они не изменились(

Коли людина працює в Україні зараз то і податки платить і інфраструктуру підтримує.

да? странные выводы. может, как раз - это, новый вид отклонений?
значит, эти сотни тысяч мальчиков, девочек, мужчин и женщин, которые сейчас в окопах- у них новый вид отклонений, оказывается? пипец!

а , что вас ТАК удивляет? сотни тысяч так поступило!

Не общайтесь с ними и не расстраивайтесь . Судя по вашей теме вы же видите, сколько здесь идиотов и даже сволочей, выехали- радуйтесь, налаживайте свой быт, думайте о детях и общайтесь только с теми, кто будет за вас рад, с единомышленниками, с доброжелателями. Правильно сделали, что вовремя выехали.Все государства сделали все , для выезда людей в безопасные места, а какие то ограниченные существа смеют судить и осуждать выехавших- не общайтесь с такими никогда- это дно

На это конечно можно обидеться, но если разбирать ситуацию то Так и они сами не вывезли СВОИХ же детей в безопасную страну. Почему ктото другой должен думать детях, а родители сложили лапки и обиделись

Уважніше читайте, ок?
Ваше припущення негативне, тому прошу висловлюватись позитивно відносно військових, бо майже усі працюють на перемогу.

А мне все выехавшие скидывают фотки- они в шоколаде- любуюсь и радуюсь за них, неужели надо их ненавидеть за то, что им хорошо?Мы не выехали и не выезжали, но за тех, кто в безопасности очень рады- если у них все сложилось- супер!

Він не нехоче, він не вважає це за потрібне. Це різні речі, у нас 5ро дітей, виїзджати були плани тільки на початку війни і в мого чоловіка навіть думки не було виїхати, навть його документи окремо від наших лежали. Але так вийшло, що у нас, у мами в селі було на початку війни відносно безпечно і спокійно порівняно з іншою частиної Київської області і сенсу їхати в невідомість з теплої хати, з дому не було, а лишати чоловіка на невідомий час самого я не могла, в нашому житті вже була розлука на рік це було 19 років назад і я знаю як потім починати життя з нуля з практично чужою тобі людиною під одним дахом і спільними дітьми і побутом, не всі сім´ї збережуться після повернення жінок з за кордону, повірте це тяжкий іспит буде для багатьох навіть люблячих родин. Тому моє рішення було твердим залишатися в Україні і створити умови для своїх дітей максимально наближені до нормальних, навіть сина в іншу школу пкревела, щоб оффлайн вчився. Чоловік зробив освітлення в квартирі коли немає світла, діти живуть в своєму домі своїм звичним життям, дякувати Богу і ЗСУ, якщо стане гірше поїдемо в село. Мій чоловік працює на підприємстві, платить податки, ми теж живучи тут підтримуємо Україну по можливості допомагаємо вншим, якось так.

А на какие мысли должно наводить? Автор при чём к отключению света?

У автора 5 человек в машине было. Как и кого еще она могла с собой вывезти??

При том, что вам завидуют, вашим возможностям, вашей квартире.
По моему жизненному опыту, не хотят общаться - до свидания. Вам самой будет в разы лучше от этого. Такие люди ещё и назло будут делать, чтобы жизнь малиной не казалась.

Це і є причина! Автор, вчитайтеся в свої слова, що ви пишите. Ваш брат лишився з сім´єю і допомагає, а ви замість того щоб гордиться ним, принижуєте його і усілякими способами стараєтесь принизить и обесцінить, те що він робить, чому?

Так это решение их семьи, решение семьи автора - другое. Как это мешает родственным отношениям? Еше и пользуются жильём автора

Чудово, тепер це ’’засрать голову патриотизмом’’ інколи краще жувать ніж говорить.