Бывает ли плохой конец у верующих людей?

Ну не знаю, я не знала как его обозначить, да он вроде как уважал его

Сторонній людині важко визначити наскільки людина живе праведно. Часто це лише виглядає так, тобто людина намагається так жити, і приходить до церкви, і має переконання, і старається. Але чим більше старань тим більше може бути випробувань, тому що того, хто не живе по заповідям легко збити з шляху. Для диявола вартісніша душа яка на праведному шляху стоїть, тому прикладає багато зусиль і людина впадає в спокусу. Щоб постійно себе контролювати необхідно часто сповідатися. Щоб мати підтримку від Бога-молитись і причащатись. Раніше люди намагались мати духовного наставника, щоб він вчасно допомагав зрозуміти свої помилки, вчасно побачив істинні потреби і труднощі в духовному житті. Зараз таких людей мабуть вже немає. Та і раніше багато святих просили Бога щоб він забрав від них дар прозорливості, бо тяжко бачити людину у всіх її гріхах і не засуджувати. А наскільки людина праведна то відомо тільки Богу.
Коли віруюча людина закінчує свій шлях так як ви написали-самогубством, то мабуть недостатньо віри було в Бога, а вчасно ніхто не підтримав і не допоміг в боротьбі з лихими помислами. У випадку душевної хвороби буває по різному, іноді це духовні проблеми, іноді органічні, які при потребі лікує психіатр.