Самодостатні жінки також хочуть бути коханими

Рефлексія у мене перед сеансом з психотерапевтом. Але я так чітко зрозуміла, що ж таки я хочу.
Я самодостатня доросла жінка. З адекватною самооцінкою. ( Зараз не самолюбування, якщо що). Гарна зовнішність, розумна, весела, з приємною енергетикою. У мене є бізнес( не заводи, не іт компанія , але норм). Є хобі, друзі, подорожі. Є діти.
Мені не сумно з собою. Навпаки, іноді дуже люблю побути наодинці.
І от нічого з цього не замінить справжні відносини. Не замінить обіймів коханої людини. Не пишіть за котів. То майже як дитина. Це різний емоційний стан після обіймів. Ніякі вібратори не замінять секс з коханим. Я знаю як себе задовольнити за пару хвилин. Але то абсолютно не те.
Я не знаю кому як. Але оці всі самореалізації, хобі і ТД , ти лягаєш в пусте ліжко і виєш.
А вранці знову наклеяв посмішку і пішов , б..., Самореалізовуватися.

( Причину знайшла чому не виходить, до психотерапевта записалася. Сподіваюся, що вартість в половину дорожче колишнього психолога, допоможе швидше розібратися в собі)