От як так можна було вляпалися

Була заміжня , все було добре , поки не почалася війна . Чоловік втратив роботу , мені пощастило роботу знайти , тягнула всю сім’ю , чоловік почав заглядати до чарки . Сварки постійні … і тут я знайомлюсь з ним . Щоденні переписки , дзвінки і тд . Мене вистачило на місяц , дома був суцільний ад . Чоловік вирішив показати нерви , зібрав речі і пішов . Я його не вертала . Бо сама видихнула . Нарешті собі навіть зуміла признатись що я закохалась .
Зустрічатися кожен день ми не можемо , це стосунки на відстані , раз у 2 місяці (
В чому спитаєте вляпалася ? В тому що дуже сильно кохаю , в тому що постійно думаю про нього , в тому що можу собі навигадувати ( сама придумала - сама образилася) в мене іде дах (
Головою розумію що ці стосунки не доведуть ні до чого , а сердце рветься до нього кожну мить . Чому не доведуть ? Бо я старша за нього на 12 років , в нього все попереду в 24 роки , а мені б пора думати головою …
Кожен день я думаю що треба закінчувати це і знаю що сама цього ніколи не зроблю , с воно все затягує і затягує , 7 місяців так і по колу .