Сусідський кіт.

Я живу в приватному будинку. Сусіди в перші місяці війни виїхали за кордон. Собак своїх вони десь пристроїли, а кота покинули. Він прибився до мене на початку зими, худий, на вулиці мороз, жалко стало тварину. Чоловік з тої сім’ї приїзджає раз в кілька місяців перевірити будинок. Кажу йому, що твій кіт живе у мене, що ти з ним плануєш робити? Він каже що нічого, хай бігає.
Але у мене є ще коти, грошей мало і кормити ще одного кота накладно. Він великий і багато їсть, постійно просить їсти, скільки не дай- мало. Я своїх годую трошки м’ясних відходів і залишки зі столу. А той ходить і все виїдає у них.

Кажу чоловікові, нехай той сусід купить корм для свого кота, я буду годувати, нехай живе в будинку, поки холодно.А чоловік каже, що незручно, що той кіт з’їдає. Наче це дріб’язково про таке казати. Я вважаю, що сусід і сам міг таке запропонувати. Як його сім’я повернеться з-за кордону, то кіт побіжить жити до них мабуть. А так у мене відчуття, що нагла людина користується моєю добротою.