Сон, коли закінчиться війна.

Дай Бог!

Відтепер без анонімів. З повагою, Адміністрація.

Ничего (

Мені снилась дата 14.05 біла чиста біла простинь,чисте небо,сонце і було тепло

Эххх, вот бы было классно, если бы в мае наступил мир и победа

16.05 у мого синочка День народження. Нам потрібен подарунок!

Я сьогодні вперше відчула присмак і відчуття перемоги... За майже рік часу. Я не знаю як це пояснити, але вчора-сьогодні перелом настав. Здивувало, що сьогодні це відчула не я одна)

Сон наснився, прийшла покійна сестра і простягнула мені гілочку каштана таку зелену, а на ній каштанчики. Вона посміхалась..типу все ок буде. Я подумала, що гілочка каштану то Київ. Коли там на каштані каштанчики з´ являються..може травень?

Настане день,закінчеться війна

Снился сон за год до войны . Война приснилась , кругом самолёты , солдаты , страх (так все реалистично) и я стою с ребенком на руках и не знаю что делать. Проснулась вся в слезах . Очень удивилась такому сну , отфильтровала мысли , никогда не предавала значения снам . Еще был момент (за неделю до начала ребенок спал плохо , кричал . Именно в ту ночь я проснулась потому что ребенок кричал ) и узнала такую не хорошую новость первой в своей семье . Все спали . Сейчас ничего не снится такого, ждём и надеемся 🤞

Це буде неймовірний подарунок

А у моего сыночка в марте день рождения был , юбилей ,10 лет.Даже не отмечали((( так мечтала, что отмечу юбилей дитенка красиво, с шариками, покатаю его на машинке в парке, мечтала. Но не судьба.
и как хочу,чтоб 11 лет мы наконец отпраздновали.
У меня не было денег, предприятие отправили за свой счет, чувствовала себе сволочью. Скорей бы уже наша Перемога, Боже, дай нам ее, мы ее выстрадали И пусть кацапы получат наказание за все.

Наболело, девочки..

Мені такі сни рідко сняться але буває,
Буде НАША ПЕРЕМОГА

Не цьогоріч точно

В мого 10.05

И мне снились разрушения((( Военные в моем родном городе , российские((( И разрушенные здания, так реально было.
Такие разрушения видела в Мариуполе, в моем городе не было так страшно, хотя прилеты были и люди гибли. Прошу Высшие Силы, чтобы это закончилось скорее, нашей безоговорочной перемогой и чтоб не гибли детки, не гибли родители. И чтоб все твари были наказаны

Та наче квітнуть у травні

У мене відчуття, що зараз максимально важко і буде ще якийсь час так, асоціативно, як найтемніший час перед світанком, а потім якось стрімко почнуть розгортатися події, а за ними наша перемога.
Зрозуміло, що це тому, що дуже цього хочеться. Але думаю, що будуть попереду якісь події як з швидким звільненням Харківщини, наприклад, на якихось напрямках.
Нічого не загадую, не ставлю якихось «дедлайнів», строків. Просто вірю і знаю, що так буде.

А ще чомусь мені думається, що з кучково буде «вихід» якогось чорного лебедя, який тільки пришвидшить нашу перемогу, зіграє нам на руку.

І всім нашим дітям потрібні подарунки!

Европейские политологи вроде как склоняются что возможна победа в этом году. Хотелось бы конечно … Другие говорят в 24 . Не знаю, может вообще не смотреть не слушать (

Меня что поразило в моем сне ,именно Страх войны , страх безысходности и самый яд проснуться в слезах крокодильих. Вообще такого не было никогда.

З кучково - це звідки?

З мацкви То історічєскі так слажілось, що москва спочатку найменувалась кучково.

Мне тоже не снились, вообще
Такие сны
А это вдруг.. сон и такой реальный. И я с ненавистью смотрю на рашистов, так реально форму их видела а еще видела жиронго такого генерала рашисткого во сне с ряхой, фу.Вот и я его убить хочу, ненависть к нему.
Хотя на тот момент я вообще сильно короной переболела и чуть не умерла, сознание покидало. 17 февраля я выписалась из больницы, и вот это первый сон дома был, такой реальный

та скоріше б )))

Ну, вже коли буде. Нам своє робити. Не ставте якихось собі проміжків часу, не сильно акцентуйтесь на прогнозах. Так трохи легше в цій емоційній ямі

Кошмар, уже 23, потом 24. Я до сих пор в 22. Скоро 24 февраля. Скоро год. Сколько всего было. Ужас. Теперь мы будем теми бабушками и дедушками, которые за столом говорили, что то все фигня, главное, чтобы войны не было

Сама не могу в это поверить. У меня тоже время остановилось .

Помню как моя бабушка рассказывала как она перенесла голод, а я удивлялась как она даже просроченное ела , рука не поднималась выбросить . И все копила копила ( крупы и прочее )

Дочка написала, 12 лет ей

Перемога — це... Завжди по-різному.
Може, то дивитись в вікно на феєрверки і ловити крижані сніжинки..? Зачаровано спостерігати, як розсипаються тисячі яскравих зірочок, на мить блимають і зникають. Очі блищать від світла і від сльоз, ти дивишся на новорічні різнобарвні вулиці, покриті снігом і радістю. А на душі теж грають тисячі різних красок, одна живіша іншої: нарешті звук вибуху — то новорічні салюти...
Чи, можливо, перемога — це обійняти свого котика? Це коли душа розсипається, мов сухий лід, на дрібні уламки. Згадай, ти майже забув це відчуття — тримати свого улюбленого пухнастика... Але у серці ти все одно бережеш те слабеньке, але таке неповторне ’мяу’, як вміє робити тільки твій кіт... Бережеш же, так? І знаєш, колись з цим звуком тебе знов зустріне домашня тваринка...
Або перемога — то згортати на узбіччя, стискаючи руль. Це вимикати радіо на іноземній мові, паркуватись десь поза дорогою, і просто беззвучно ридати, дивлячись на минуючі машини. То бачити номера, яких нема в Україні, дивитись на флаг чужої країни. Але знати — скоро все зміниться...
...Перемога буває і в два ранку. В темряві, в холодній кроватці. Буває, що ти прокидаєшся серед ночі, але не від повітряної тривоги. Не знову вибило світло, або влучили в інфраструктуру. До тебе приходять сонні родичі, на обличчях яких читається лише щира радість, і зовсім тихенько промовляють ’ми вільні’.
Перемога — для кожного своє свято, чи не так? Можливо, то відзначати пасху, розмалювати пасхальні яйця, і пару з них ненароком розбити, виронивши від несподіваної новини? А для когось, то бути ще дитиною, не розуміти що відбувається, чому вся сім´я співає національній гімн, але підспівувати...
Для деяких перемога — це тримати автомат, нести на собі важку зброю, і тримати в руці синьо-жовту стрічку. Для деяких перемога — дивитись вверх, в синє небо над собою, стояти поряд з прапором України, і думати: ’ ми перемогли’.