Били ли вас в детстве? Бьете ли вы своих детей

Дивіться, мого чоловіка не те щоб регулярно били, але таки пару-трійку раз у дитинстві він від батька ременя вихватив і добре пам‘ятає за що. Тобто він вважає, точніше вважав, що то є дієвий метод, що він запам‘ятовується. І був час, коли він вважав що це нормально і інколи може й нашому треба дати ременя. Але я категорично проти такого та приклала багато зусиль щоб переконати чоловіка. Він прийняв мою позицію і звісно в нашій родині дітей ніхто ніколи не лупцював. А якби на моєму місці була рохля, яка мовчки приймає позицію чоловіка, то напевно було б інакше.

У Эда Ле Шан ’Когда ваш ребенок сводит вас с ума’ хорошо разобраны случаи, почему и когда нас раздражают наши дети. Все тянется из нашего детства и передается из поколения в поколение. Мы злимся, когда дети совершают то, что нам не разрешали делать в нашем детстве. И мы злимся на то, что раздражало наших родителей в нас.

В нашій родині ніхто ніколи не матюкався. А як прийшла війна, як де бахне прильот чи ПВО спрацює гучно, то я пошепки могла виматюкатися. Звісно не у присутності меншої. А старшому вже 19, то його аж сіпало, як чув що я матюкаюся, на стільки для нього це дико

- Кого вы благодарите за свои достижения?
- Половник.

это ж сарказм был

Цікаво. Ось чому мене не дратують мої діти! Мені в дитинстві все дозволяли. Ми жили разом з бабусею та дідусем. Дід коршуном над мною був, від всіх захищав та не дозволяв мене наказувати, сварити.

Вам нужно было еще уточнить что значит били. Потому что для большинства дать по попе или по губам этот не считается битьем.

про попу уточняла, про губы как то даже не вспомнила

Не бывает моментов, когда это необходимо. Ребёнок не животное же, которого дрессируют. И всё он понимает, просто по каким-то причинам не хочет делать то, что от него хотят. И битьем родители добиваются только того, что ребенок начинает их бояться, причины же его нежелания слушаться никуда не исчезают. Не лучшая это атмосфера для формирования гармоничной личности

Меня били и орали за разные мелочи, боялась момента как мама с работы придёт. Потом маме выписали АД и одна стала вообще другим человеком. Поговорили, поняла ее и простила. Дочку свою ни разу не ударила, но могу кричать за какие-то косяки. Мама щас говорит, не кричи на внучку, я вам (с сестрой) детство испортила. Мужа не просто били, п**дили, унижали, ни во что не ставили, не помощи не поддержки, даже когда уде был взрослый, зато он щас им пытается выслужиться, доказать какой он хороший, даже ценой интересов нашей семьи.

Один раз били ремнем, один раз ладошкой. Я своих нет.

Меня били до кровавых соплей в прямом смысле. Офицерским ремнем, проводом, шнуром от пылесоса, деревянными плечиками, маленькой ручной тяпкой. За что? За то, что отличниц, олимпиадница, с 9 по 11 классы призер двух всеукров стабильно, девственница до 22 лет, домоседка. А на самом деле - за ’не тот’ взгляд, ’не такой’ голос.
Родители благополучные, маман доцент, папаша инженер. Не пили, не наркоманили. Я одна у них. Просто вот так.

У меня двое, уже подростки, ни разу пальцем не тронула.

Я еще даже не била (и вообще имелось ввиду дать по попе, а не побои, если что, а то тут у многих бурная фантазия) своего ребенка и четко же написала, что надеюсь до этого не дойдёт. Но почему то именно мне все решили написать свои наставления))))))))) но спасибо, прийму все к сведению

В самом опросе не отобразили просто. Видите, какие ответы: меня не били, только по попе могли дать, я своего не бью, конечно, как можно ребенка бить, разве что по попе могу треснуть

Меня били и правильно делали.

Нет, это была правда. Действительно лупила половн ком

Дать по попе это и есть бить ребёнка.
Вам все решили написать потому, что это очень неприятно, что вы со стороны осуждаете родителей ваших племянников, которые, как раз таки молодцы. Скажите, племянники же дети брата, правда?

Не правда….
Даже брата нет

Я с вами)
Было за что.
На родителей без обид.

Меня били. Ну так, лозиной, скакалкой..

Обнимаю. Больно читать даже. Они попросили прощения у вас?

Своих бьете?

Своих бьете?

Смеетесь?
Они бы и сейчас били,продолжи я с ними общаться

Нет. Мысли не было смеяться. Бывает старость что то меняет и просят прощения. Рада, что вы в безопасности и не общаетесь больше с ними

Нет пока своих.

Мене лупцювали. Але зараз мати каже, що ні.
Я своїх ні. Ні по попі, ніяк. Намагаюся виховувати себе як батька, й перестати підвищувати голос.

я буду непопулярна.
мене не били-не було за що
брата не били, другорічник, курити почав рано, училище кинув ще до нового року. Виріс і сказав що треба було його бити! Добре що нормальний хоч, але до дітей моїх строгий, своїх немає.
я била, зараз можу старшому дати подзатильник, бо геть знахабнів.
Звісно не до синців, не ременем, а по губам, рукам і жопі рукою чи тряпкою. Постійно казали що не больно, і не бояться. Чоловік один раз не витримав і дав по жопі старшому,то досі бояться обидва. 9 і 12 років.
але мої чудили в дитинстві багато. Більшість з того від чого у людей очі на лоба лізуть що так не можна, я не била і не сварилася, бо то без толку і тоді б в них взагалі життя спокійного не було. Розмальована вся хата- постіль, стіни, меблі і гори папери. то норма для нас. Порізані колготки, вся кімната в хлібі чи печіві, пісочниця в коридорі- це все не варто уваги навіть. Пульт десь заховав, так і не знайшли.
в більшості це все старший, дуже креативний хлопець, і в школі маю проблеми з ним, постійно пишуть вчителі. Я вже іноді просто напишу ОК, ну що з ним зробиш? уроки не робить, навіть вже вирішене може 2 години сидіти і так не переписати...таке.... От сьогодні знову написали із школи....

ну воно то так.
але мою маму дртувало що я не лягаю спати, бо вона жайворонок і лягала в 8-9 вечора, а я сова і з дитинства лягала в 10-11, а підлітком 12-1 ночі. Але я тихенько читала книжки або вишивала.
мої ж діти, як я не намагалась, а сови сови, не можу з дитинства укласти раніше 24. І так, якщо вони ще й починали біситися, в мене рвало кришу. Іноді я сама вже встигала поспати, світло вимкнене з 22, тиша, спокій, один з однієї сторони, інший з іншої, 12 ночі а не сплять. Не знаю. Порада з прийманням ванни найгірша, після купання в них друге дихання з´являлося і на голові стояли, отож я їх не кожного дня купала якщо не літо. Бо літом по три рази за день, вони як нєгри в болоті. Кран відкриють, весь двір перекопають, жаби. День не сплять і вночі не вкладеш.зараз школа, о 12 лягають, в 7-40 встають. Якщо я засну, то можуть до часу в телефонах сидіти, поки я не проснусь і не заберу.Вдень не сплять.

а ще я ору до одурі
зараз вже менше. Але просто вони вже не такий бардак влаштовують, вже прибираю раз на тиждень, самі так і не прибирають. Ору бо можу 10 раз сказати і їм пофіну, а потім-нащо орати, можна ж було просто сказати
я як пусте місце для них, з дитинства. Обслуговуючий персонал, бо самі нічого не хочуть робити, ледащі. Якби була тютя, то взагалі б загнобили б, а так хоч характер мене рятує, як це не дивно. Вони переплюнули мене у впертості.