Нафаня Маня• 12 марта 2023
Дівчата, хто ВПО з мамами поїхав. Як живете разом чи окремо? Як уживаєтесь?
В мене вже їде дах. Маму люблю і поважаю але якщо ця війна ще на рік і більше, то ми з мамою зненавидімо одна одну.
Живем тут разом, до цього не жили, мали кожна окреме житло. Два роки тому помер батько. Якось совість мені не дозволила саме зараз вивезти її від війни і зразу ж відселити.
Їй не так все, від повітря до дивана на якому спить. Не така я, не такі люди, не такі продавці в магазині. Я вже просто здаюсь. Хоча я витривала, спокійна була раніше.
Не пишіть мама одна, я це розумію. Бо зараз посиплеться. Давайте не критикувати, якщо в такій ситуації ВИ НЕ БУЛИ НІКОЛИ! і з мамою бачитеся раз у рік чи взагалі тільки в вайбері, а самі десь за кордоном.
Живем тут разом, до цього не жили, мали кожна окреме житло. Два роки тому помер батько. Якось совість мені не дозволила саме зараз вивезти її від війни і зразу ж відселити.
Їй не так все, від повітря до дивана на якому спить. Не така я, не такі люди, не такі продавці в магазині. Я вже просто здаюсь. Хоча я витривала, спокійна була раніше.
Не пишіть мама одна, я це розумію. Бо зараз посиплеться. Давайте не критикувати, якщо в такій ситуації ВИ НЕ БУЛИ НІКОЛИ! і з мамою бачитеся раз у рік чи взагалі тільки в вайбері, а самі десь за кордоном.
28
0
Прекрасно уживаюсь, у меня с мамой отличные отношения и мы не напрягает друг друга. Не думаю,что вам помог мой ответ. Может, если отпишутся те, у кого мамы такие же и терпение на исходе. Если вы вытянете с мамой раздельное проживание, то не мучайте друг друга.
1
Вы наверное молодая и мама ваша молодая.А есть те у кого маме 70-80 лет и дочки от них отвыкли вместе жить,так как лет 20 уже сами жили
3
Так і є. 20 років я жила окремо, не залежала ні фінансово, ні житлом. Слава Богу за ці чудові роки, що в моєму житті все ж таки були
3
Аналогічно, мама мій найближчий друг, я б прекрасно з нею уживалась, до речі, ми півтори місяці за західну виїхали і жили з нею в одній кімнаті, мене не напрягало
1
У меня мама в принципе норм, но мне все равно тяжело, каждый день после работы выслушивать как она устала за целый день(она на пенсии), набегалась по магазинам, как у нее нет настроения, все знакомые ее достали и т д. Морально сил уже нет, никаких радостных тем, только вопрос почему я не веселая и не улыбаюсь....Так я блин с работы(работаю с людьми) - нет ресурса, ещё и дома тянут.....ищу вариант уехать за границу. Там тяжело но нужно пробовать. Наверное вам не помогла, но выговориться захотелось)))
2
Проблема була в тому, що так дешевше. Так, я працюю але ж хотіла мати якісь заощадження, а не віддати все за житло. В мами пенсія 3000 грн. Вона його сама не потягне.
Та бачу, що напевне економити не саме правильне рішення, бо сварки та безкінечні претензії з´їдають моє здоров´я в першу чергу.
Та бачу, що напевне економити не саме правильне рішення, бо сварки та безкінечні претензії з´їдають моє здоров´я в першу чергу.
Есть, долгие пешие прогулки (у
меня мама мобильна и здоровье норм), готовим, смотрим детективы вместе, иногда грибы собираем.
У нас с ней очень тесная связь. И проживание раздельно до войны много лет не сделало нас чужими или нетерпимыми.
меня мама мобильна и здоровье норм), готовим, смотрим детективы вместе, иногда грибы собираем.
У нас с ней очень тесная связь. И проживание раздельно до войны много лет не сделало нас чужими или нетерпимыми.
Жити треба окремо від батьків. Свою мамочку дуже люблю, вона в мене найкраща, але жити треба окремо і крапка. Різні покоління - різні люди.
3
Я повністю згодна, що енергію вдома тягнуть дуже. Одна людина і сама ж рідна, а виходить от так...
2
У меня родители приехали, зарегились и сидят как впо. Хотя у них дома тихо и вообще орки в их селе и не были. Но уперто сидят у меня, не хотят ни домой, ни на квартиру. У меня однушка, все время сидят то за моей спиной, то лежат в комнате, смотрят, что я делаю. Никакого уединения, спокойствия. Утром шумят, вечером смотрят тиктоки и ржут или разговаривают с экраном телефона. Тотальный контроль - куда идёшь, что делаешь. И это у меня мужа нет и детей, и они и не появится в таких условиях.
Они почему-то свято уверены, что они меня спасают, блин. Но мне было бы проще и спокойнее одной. При этом есть ещё сын, но там жена тупо их на порог не пускает и всё, а я ж так не могу
Они почему-то свято уверены, что они меня спасают, блин. Но мне было бы проще и спокойнее одной. При этом есть ещё сын, но там жена тупо их на порог не пускает и всё, а я ж так не могу
2
Ответ дляБратья Капли
У меня родители приехали, зарегились и сидят как впо. Хотя у них дома тихо и вообще орки в их селе и не были. Но уперто сидят у меня, не хотят ни домой, ни на квартиру. У меня однушка, все время сидят то за моей спиной, то лежат в комнате, смотрят, что я делаю. Никакого уединения, спокойствия. Утром шумят, вечером смотрят тиктоки и ржут или разговаривают с экраном телефона. Тотальный контроль - куда идёшь, что делаешь. И это у меня мужа нет и детей, и они и не появится в таких условиях.
Они почему-то свято уверены, что они меня спасают, блин. Но мне было бы проще и спокойнее одной. При этом есть ещё сын, но там жена тупо их на порог не пускает и всё, а я ж так не могу
Они почему-то свято уверены, что они меня спасают, блин. Но мне было бы проще и спокойнее одной. При этом есть ещё сын, но там жена тупо их на порог не пускает и всё, а я ж так не могу
Скажіть їм, що з таким розкладом внуків в них не буде. Має подіяти )
Не подействует. Это ж поколение общаг и семеро по лавкам, сами жили друг у друга на голове и думают, что оно как-то там само получается, и что родители этому не помеха.
2
Так-так, і що все треба терпіти, бо ми ж своїх батьків слухали, мовчали, поважали. Як то взагалі так, що ти маєш там якісь свої плани/кордони/погляди. 
2
Живу с мамой уже больше года,сбежали ещё в прошлом году к ней в область.Периодически езжу в город,надо ж немного сменить обстановку.Не ругаемся.
Кстати,мама мужа)
А вам,автор,видимо,или смирится,или разъезжаться.Если будете ругаться,лучше не станет.
Кстати,мама мужа)
А вам,автор,видимо,или смирится,или разъезжаться.Если будете ругаться,лучше не станет.
Я не витримала, виселила її на квартиру, за комунальні. Все одно їй все не те і все не так. Але окремо від мене. Намагаюсь по менше спілкуватися. Вона ображається. А мені вже байдуже. В нас ніколи не було нормальних відносин.
Со свекровью лютые враги стали от проживания три месяца вместе . Я ее с собой взяла ,в городе уже относительно тихо ,но ехать туда она не хочет. Живёт уже отдельно,но мужу сказала ,что общайся с ней сам ,я не буду .
1
Відселила від себе через тиждень. Бо взагалі меж моїх не поважає і не хоче розуміти того що в своєму дому мої правила, і під її дудку тут танцювати ніхто не буде. Так їй тепер в новому житлі все не так, і на новій роботі то те то се.
2
Вс ж різні, і доньки, і мами...
Ми з мамою півроку добре уживалися разом, коли поїхали з Харкова. Вдома вже 20 років окремо жили, але зустрічалися часто.
Я з дітьми-підлітками, мама та мамина колега-подруга, ось так виїхали разом, та потім і прожили весь час) Якісь дрібні непорозуміння були інколи, та загалом нормально все. Правда, в нас будинок був в невеличкомі місті, щоправда, без зручностей та води в хаті, але можна було й на вулицю вийти посидіти) Не так, що заперті всі в одній кімнаті.
Ми з мамою півроку добре уживалися разом, коли поїхали з Харкова. Вдома вже 20 років окремо жили, але зустрічалися часто.
Я з дітьми-підлітками, мама та мамина колега-подруга, ось так виїхали разом, та потім і прожили весь час) Якісь дрібні непорозуміння були інколи, та загалом нормально все. Правда, в нас будинок був в невеличкомі місті, щоправда, без зручностей та води в хаті, але можна було й на вулицю вийти посидіти) Не так, що заперті всі в одній кімнаті.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу