Вопрос к чувствующим конец войны

Вибачте, за такий діалог
Але, як час допомоги для України, від інших країн закінчиться швидко, то і будиночки не спасуть, бо і їх не буде в перспективі, бо ще не мир
При чому тут біженці?
В вас дивна теорія для кожного українця, який працює в любих професіях в містах мільйонниках, виживуть 1-2 проценти в горах, бо їм вистачить 🤯
Дивні теорії, але це ж форум
Але прям апокаліпсис з фільму

Знал бы прикуп, жил бы в Сочи кстати, что там по 12-13 березня? Где судьбоносные решения?

Очень интересно Вы пишете. А что можете сказать на счет инфляции. В чем стоит держать деньги?

Теория очень простая , структура экономики развитых стран и городов сложна , уязвима к любым кризисам ,экономич , военным, природным катастрофам .В то же самое время села практически автономны -еда своя -огород, куры, гуси ,корова козы , в реке рыба в лесу грибы , вода с колодца , одежды и инструмента на долго хватит .

На Донбассе обычное мирное население чувствовало себя вполне нормально. Как раз зимой перед войной была тема в которой жители Донбасса рассказывали как для них началась война. Как ее почувствовали. Так вот те кто уехал позже рассказывали , что не чувствовали угрозы жизни. Они уехали от несвободы, окупации, но не от смерти. То что произошло после 24 февраля было не так как в предыдущих войнах. Те кто сравнивал действия раши в Сирии и Украине говорят, что у нас рашисты ведут себя более жестоко, чем там. До февраля не было предпосылок к тому, что в войне будет столько гражданских жертв.

Вы тоже чувсивуете? Или логика?

Не можу вибирати сфери за власним бажанням, але те що підсвічують і можна застосувати собі на користь звичайно так і роблю. З приводу достатку все ок, робота улюблена. Саме в цій сфері було дуже багато правильних сигналів. Від номерів білетів на екзаменах до деяких правильних рішень в критичних ситуаціях. Щодо рідних знаю, але змінити нічого неможливо, все одно буде так як їм написано. Щодо особистого також. Про чоловіка, якого я любила аж трусилась, показали, що за рік мене покине і одружиться з іншою і дівчинку чотирьох років, що ридала вголос, чіплялась за мене руками і ногами, просила, мама покинь його бо це не мій тато. Ну і як хочеш тут пропетляй )) Врешті решт все так і вийшло. Чоловік зараз коханий, але не той від якого ноги підкошувались )

Чи розцінюю як перевагу - і так і ні. Коли знаєш в подробицях як загине батько, коли знаєш що бачиш його востаннє, просиш його дещо не робити, а розумієш, що зробить. І потім просто спостерігаєш. Такого жодній людині не побажаю. А ще часто просто не розумієш що тобі хочуть донести. Це найгірше, бо часто все обростає такими філософськими завихреннями, що можна здуріти поки зрозумієш. І прояснюється аж коли все відбулось, коли уже нічого не вдієш. Про мої ’особливості’ знає лише чоловік і кілька порадниць )

самая надежная валюта это еда длительного хранения и вещи что всегда в цене -гвозди для стройки, спички, спирт , сигареты , мыло, и в таком духе

Теория очень простая , структура экономики развитых стран и городов сложна , уязвима к любым кризисам ,экономич , военным, природным катастрофам .В то же самое время села практически автономны -еда своя -огород, куры, гуси ,корова козы , в реке рыба в лесу грибы , вода с колодца , одежды и инструмента на долго хватит .

Вы в селе жили? Почему Вы решили, что жизнь в селе автономна? Из книг?

Очень интересно Вы пишете. А что можете сказать на счет инфляции. В чем стоит держать деньги?

Когда не было света, работали генераторы, страшно было за канализации, после возникло облегчение, что прошли опасную черту и можно расслабиться , а тут вы снова. Хотя если бы я в первую тревогу запаслась, то все бы уже пропало. Честно говоря, думала, что мы оттолкнулись от дна. Читаю еще одного парня, у него на 2025 довольно таки, оптимистические картинки для Украины

Ви так і не відповіли, чи Ви вже там ? 😺

самая надежная валюта это еда длительного хранения и вещи что всегда в цене -гвозди для стройки, спички, спирт , сигареты , мыло, и в таком духе

теплое время года я живу на даче не автономно но там нет благ никаких и еда с костра ,и что то выращиваю, а в киеве одна комуналка чего стоит.

я все еще верю в эффект бабочки
что случится какое-то крохотное событие, но на столько значительное, что завалит эту орду
после 16 марта перестану надеяться

Не можу вибирати сфери за власним бажанням, але те що підсвічують і можна застосувати собі на користь звичайно так і роблю. З приводу достатку все ок, робота улюблена. Саме в цій сфері було дуже багато правильних сигналів. Від номерів білетів на екзаменах до деяких правильних рішень в критичних ситуаціях. Щодо рідних знаю, але змінити нічого неможливо, все одно буде так як їм написано. Щодо особистого також. Про чоловіка, якого я любила аж трусилась, показали, що за рік мене покине і одружиться з іншою і дівчинку чотирьох років, що ридала вголос, чіплялась за мене руками і ногами, просила, мама покинь його бо це не мій тато. Ну і як хочеш тут пропетляй )) Врешті решт все так і вийшло. Чоловік зараз коханий, але не той від якого ноги підкошувались )

Чи розцінюю як перевагу - і так і ні. Коли знаєш в подробицях як загине батько, коли знаєш що бачиш його востаннє, просиш його дещо не робити, а розумієш, що зробить. І потім просто спостерігаєш. Такого жодній людині не побажаю. А ще часто просто не розумієш що тобі хочуть донести. Це найгірше, бо часто все обростає такими філософськими завихреннями, що можна здуріти поки зрозумієш. І прояснюється аж коли все відбулось, коли уже нічого не вдієш. Про мої ’особливості’ знає лише чоловік і кілька порадниць )

секрет;-)

То есть выходит, что жизнь более-менее, будет в сёлах, в частных домах, верно? Как написано в Святых писаниях: ’ Как когда-то люди шли в города, так потом будут заселять села?’

Які стереотипи) Я багато що відчуваю /бачу , та мені Вищі сили війну не показували (пізніше зрозуміла чого). От скільки не дивилася до 24.02 - спокій. Але в мене дійсно спокій весь цей час)) Все як має бути. Ми повинні змінитися, проробити, пройти уроки. Війна могла б і раніше скінчитися, але ж люди не хочуть мінятися, усвідомлювати себе.
Взагалі не люблю дивитися майбутнє, бо його деклька варіатів існує. Нащо? Є чим зайнятися тут і зараз для блага.

Не можу вибирати сфери за власним бажанням, але те що підсвічують і можна застосувати собі на користь звичайно так і роблю. З приводу достатку все ок, робота улюблена. Саме в цій сфері було дуже багато правильних сигналів. Від номерів білетів на екзаменах до деяких правильних рішень в критичних ситуаціях. Щодо рідних знаю, але змінити нічого неможливо, все одно буде так як їм написано. Щодо особистого також. Про чоловіка, якого я любила аж трусилась, показали, що за рік мене покине і одружиться з іншою і дівчинку чотирьох років, що ридала вголос, чіплялась за мене руками і ногами, просила, мама покинь його бо це не мій тато. Ну і як хочеш тут пропетляй )) Врешті решт все так і вийшло. Чоловік зараз коханий, але не той від якого ноги підкошувались )

Чи розцінюю як перевагу - і так і ні. Коли знаєш в подробицях як загине батько, коли знаєш що бачиш його востаннє, просиш його дещо не робити, а розумієш, що зробить. І потім просто спостерігаєш. Такого жодній людині не побажаю. А ще часто просто не розумієш що тобі хочуть донести. Це найгірше, бо часто все обростає такими філософськими завихреннями, що можна здуріти поки зрозумієш. І прояснюється аж коли все відбулось, коли уже нічого не вдієш. Про мої ’особливості’ знає лише чоловік і кілька порадниць )

І що ви відчуваєте з приводу закінчення війни?

Тож ви стовідсотково знаєте про що ми у вас хочемо спитати😏 Які ваші відчуття? Що показує? Коли?

Спасибо за ответ. По мирному населению есть логическое объяснение - в чем разница между тогда на Донбассе и позднее на других оккупированных территориях. Писать долго, но Вы сами должны понимать.
Лично у меня сомнений не было абсолютно. В марте сказала близким, кто отказывался эвакуироваться из потенциально опасных в плане оккупации направлений, что им остается только изо всех сил молиться, чтобы наши остановили нелюдей до того, как те войдут в их населенные пункты. Естественно, никто не верил, пока не вскрылись факты преступлений на деоккупированных.
Честно, для меня до сих пор загадка, откуда у наших людей было столько веры в человеческие качества рос.оккупантов.

Одразу скажу, що реальність і здоровий глузд протестують, але сни обіцяють зовсім скоро. Щось важливе для нас після 16. Мені показали як після концерту Дорофеєвої ), в неї тур закінчується 16. Весна грозові хмари виснуть, але багато позитивного, радісних подій. Літом повернення людей додому. Осінь свято. Пишу, а серце вилітає. Дай Боже щоб так.

Одразу скажу, що реальність і здоровий глузд протестують, але сни обіцяють зовсім скоро. Щось важливе для нас після 16. Мені показали як після концерту Дорофеєвої ), в неї тур закінчується 16. Весна грозові хмари виснуть, але багато позитивного, радісних подій. Літом повернення людей додому. Осінь свято. Пишу, а серце вилітає. Дай Боже щоб так.

Я би сказала, війна могла би не початися з тих самих причин (бо фізично з нами воює не путя, а сотні тисяч людей, а десятки мільйонів їх підтримують, проте достатньо було скажімо майже одностайної відмови, тобто багато чого залежить від нас самих, проте для цього дійсно потрібно самоусвідомлення, але то окрема тема).
Чому, як вважаєте, якщо не секрет? Хотіла б порівняти з власними припущеннями, чому в багатьох надчутливих людей не вийшло передбачити.