Маргарита и Мастер• 23 апреля 2023
Як перебороти страх щодо водіння, панічно цього боюсь, це мій найбільший страх
Чи можна таке пропрацювати? Страх з дитинства, збила машина мене , я жива і здорова і жодної царапини, тоді в незрілому віці нервовий тато мене вчив їздити на авто, примушуючи мене до цього . Після цього дуже довго взагалі не дуло бажання їздити, та і зараз це бажання зумовлене лише тим, що відчуваю себе не сучасною і не мобільною. Плюс все ж хотілось побороти цей страх. Я навіть , коли на місці пасажира сиджу, то дуже боюсь трафіку, коли машини швидко ідуть, нервують, завжди в напруженому стані і слідкую ща дорогою
Набридли ці страхи
Набридли ці страхи
показать весь текст
Автопортрет нурофена• 24 апреля 2023
Я така сама... не переборола. Після автошколи наймала додатково інструктора. І все без толку. Я поки від точки А до точки Б доїду - то, мені здається, і не дихаю. Треба практика, а я працюю на удальонці. На вихідних - то вже чоловік поруч, та і дитина з нами, я боюся так. Не вистачає мені часу на ту практику((( то й закинула то все.... весь час думаю, що треба. Але то треба окрему машину, мабуть. Поки це не варіант для нашої сім´ї
Natal_ka91• 24 апреля 2023
Я теж малою дитиною потрапила в аварію, збила машина, досі є сліди на тілі. Недавно сіла за руль. Панічні атаки накривають, їжджу з чоловіком, не знаю чи буду водієм, але пробую. По словам всіх рідних і знайомих, допоможе тільки практика. Для мене машина - це комфортний спосіб пересування, потреба для економії часу, таксі - дороге задоволення. Якщо не вийде,не буду картати себе за те що навіть не спробувала.
Престидижитатор• 24 апреля 2023
Таке враження, що я цей пост писала, бо описуєте мої відчуття один-в-один.
Їзжу на авто тільки якщо ну дуууже якась критична ситуація, і крім мене сісти за кермо немає кому.
В аварії не попадала, керую дуже обережно, але мені спочатку щоб сісти в ту падло машину треба два-три дні себе умовляти, а потім , коли вже їду, то в мене і спина вся в поті, і ноги-руки трусяться, голова кружиться, панічні атаки теж пару разів були, або щось на це схоже.
Буває навіть доїзжаю кудись, і навіть не пам´ятаю, як саме я доїхала.
Хоча, коли вчилась в автошколі, і потім, коли з´явилась машина, то дуже подобалося водити, прямо кайфовала.
А що трапилось за ці роки, що з кожним разом все важче і важче навіть підходити до авто - я не знаю 😢
Не хочу навіть змушувати себе за кермо сідати, але чоловік оре, що треба 😭. То на сто треба, то терміново везти щось кудись...
От мені ще на тому тижні треба було звозити до ремонтника машину, я весь тиждень простресувала, і зараз от не сплю, лежу тільки і думаю, що завтра вже точно треба їхати. І знаю, що всю ніч знову не буду спати. Краще б вкрав хтось цю калимагу за ніч
Їзжу на авто тільки якщо ну дуууже якась критична ситуація, і крім мене сісти за кермо немає кому.
В аварії не попадала, керую дуже обережно, але мені спочатку щоб сісти в ту падло машину треба два-три дні себе умовляти, а потім , коли вже їду, то в мене і спина вся в поті, і ноги-руки трусяться, голова кружиться, панічні атаки теж пару разів були, або щось на це схоже.
Буває навіть доїзжаю кудись, і навіть не пам´ятаю, як саме я доїхала.
Хоча, коли вчилась в автошколі, і потім, коли з´явилась машина, то дуже подобалося водити, прямо кайфовала.
А що трапилось за ці роки, що з кожним разом все важче і важче навіть підходити до авто - я не знаю 😢
Не хочу навіть змушувати себе за кермо сідати, але чоловік оре, що треба 😭. То на сто треба, то терміново везти щось кудись...
От мені ще на тому тижні треба було звозити до ремонтника машину, я весь тиждень простресувала, і зараз от не сплю, лежу тільки і думаю, що завтра вже точно треба їхати. І знаю, що всю ніч знову не буду спати. Краще б вкрав хтось цю калимагу за ніч
Престидижитатор• 24 апреля 2023
Авторка, якщо зможете побороти свої страхи, то отпишиться потім, може і мені ваші поради згодяться
Бегущаяпо• 24 апреля 2023
Ответ дляПрестидижитатор
Таке враження, що я цей пост писала, бо описуєте мої відчуття один-в-один.
Їзжу на авто тільки якщо ну дуууже якась критична ситуація, і крім мене сісти за кермо немає кому.
В аварії не попадала, керую дуже обережно, але мені спочатку щоб сісти в ту падло машину треба два-три дні себе умовляти, а потім , коли вже їду, то в мене і спина вся в поті, і ноги-руки трусяться, голова кружиться, панічні атаки теж пару разів були, або щось на це схоже.
Буває навіть доїзжаю кудись, і навіть не пам´ятаю, як саме я доїхала.
Хоча, коли вчилась в автошколі, і потім, коли з´явилась машина, то дуже подобалося водити, прямо кайфовала.
А що трапилось за ці роки, що з кожним разом все важче і важче навіть підходити до авто - я не знаю 😢
Не хочу навіть змушувати себе за кермо сідати, але чоловік оре, що треба 😭. То на сто треба, то терміново везти щось кудись...
От мені ще на тому тижні треба було звозити до ремонтника машину, я весь тиждень простресувала, і зараз от не сплю, лежу тільки і думаю, що завтра вже точно треба їхати. І знаю, що всю ніч знову не буду спати. Краще б вкрав хтось цю калимагу за ніч
Їзжу на авто тільки якщо ну дуууже якась критична ситуація, і крім мене сісти за кермо немає кому.
В аварії не попадала, керую дуже обережно, але мені спочатку щоб сісти в ту падло машину треба два-три дні себе умовляти, а потім , коли вже їду, то в мене і спина вся в поті, і ноги-руки трусяться, голова кружиться, панічні атаки теж пару разів були, або щось на це схоже.
Буває навіть доїзжаю кудись, і навіть не пам´ятаю, як саме я доїхала.
Хоча, коли вчилась в автошколі, і потім, коли з´явилась машина, то дуже подобалося водити, прямо кайфовала.
А що трапилось за ці роки, що з кожним разом все важче і важче навіть підходити до авто - я не знаю 😢
Не хочу навіть змушувати себе за кермо сідати, але чоловік оре, що треба 😭. То на сто треба, то терміново везти щось кудись...
От мені ще на тому тижні треба було звозити до ремонтника машину, я весь тиждень простресувала, і зараз от не сплю, лежу тільки і думаю, що завтра вже точно треба їхати. І знаю, що всю ніч знову не буду спати. Краще б вкрав хтось цю калимагу за ніч
Як я вас розумію. Є машина, але я краще автобусом. По трасі без проблем, але місто. Кожен раз вихожу з машини ніби вагон вугілля розгрузила. А зараз ще в Канаді, а тут зовсім інший рух, а без машини вкрай важко.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу