Дізналась про зраду. Дуже боляче

Ми жили неподалік Бучі, в селі. Я з дітьми виїхала до Німеччини. Чоловік повернувся до своєї квартири в Київ.

При чем здесь это? Вы когда в отношениях, допускаете прастииуток, как что то обыденное? Или все таки уважаете чувства друг друга?

Тут только одно посоветовать - лошадь сдохла - слезь. Устраивайтесь на новом месте (тем более, у Вас это уже получается) и разводитесь

Я завжди підтримувала його. Ми були на зв´язку майже цілодобово, і писали , я дзвонили один одному. Ми дивилися одночасно кіно і обговорювали протягом фільму наші враження. Передавали один одному посилки з подарунками. Кожен день писала йому, що кохаю і що він найкращий чоловік. Якого тепла ще не вистачало??

Він має можливість виїхати, треба зробити документи.

Перед кем ответственность? Теткой ,спасавшей детей другого самца? Что у них общего на данньій момент?

Какая ценность таких людей и такого отношения?

Яких таких? Як автор? Для мене близька до 0.

Которые с легкостью предают, меняют .

Я завжди підтримувала його. Ми були на зв´язку майже цілодобово, і писали , я дзвонили один одному. Ми дивилися одночасно кіно і обговорювали протягом фільму наші враження. Передавали один одному посилки з подарунками. Кожен день писала йому, що кохаю і що він найкращий чоловік. Якого тепла ще не вистачало??

Я не з західної України. Ми там тільки зустрічалися під час війни.

С Черновцов наверное

Автор, повії - це не зрада. А ви чого там сидите? Їдьте до чоловіка, він вже без сексу не витримує

Перед собой, в первую очередь

Моє село в Бучанському районі. Будинок цілий наразі. Але я вже писала про причини, через які я не повертаюся.

интересно, вы как себе предствляли жизнь мужика без секса?? или он второй год в кулачок должен????

Так мужик так и делает, пожил три года, бабочки улетели,и жена свалила с чужими детьми. Хорошо подумает и своего сделает. Очень взвешенно и ответственно

Я завжди підтримувала його. Ми були на зв´язку майже цілодобово, і писали , я дзвонили один одному. Ми дивилися одночасно кіно і обговорювали протягом фільму наші враження. Передавали один одному посилки з подарунками. Кожен день писала йому, що кохаю і що він найкращий чоловік. Якого тепла ще не вистачало??

Ну вот видите, для вас это норма, для меня - нет

Ой,да ладно. Представьте на месте етого мужика своего сьіна и для вас тоже границьі нормьі сдвинутся.

женщинам хоть вибраторы придумали, а им даже заменить нечем-только кулачок

В мене немає натяку до повернення, бо ми планували , що він зробить документи і приїде до нас. Але, по факту, нічого не робив.

До речі, це так дивно, що повії з Києва не повиїжджали ’на багаті села’ в Європу, як біженці. Піднімають, бідолашки, економіку!

В Киеве страшно?

Я втратила роботу з першого дня війни. В мене були невеликі заощадження, які ю дозволили мені і дітям протриматись десь півроку.
Спочатку, здавалося що зараз пару тижнів, і війна закінчиться, ми повернемося додому. Потім діти пішли в школу, я на мовні курси. Якось потроху життя тут стабілізувалося. Я поступила на підвищення кваліфікації, щоб знайти роботу за спеціальністю.
Чоловік має можливість виїхати, тільки треба зібрати документи. Робота в нього то є, то немає. Дуже нестабільна, але заробляє (коли є робота) дуже добре.
Ми говорили з ним, що він спокійно збере документи і приїде до нас. Але він так і не розпочав збирати. До військової служби не придатний за станом здоров´я.
Мабуть, йому самому краще. Живе собі як хоче.
Ми говорили про те, що якщо в когось з нас щось зміниться у ставленні, то ми можемо це обговорити. Я ніколи не зраджувала йому і не дивилася на інших чоловіків.