Чому розвалився ваш шлюб? І чи можна було його зберегти?

Можно выйти практически из любого дерьма, если в этом заинтересованы оба.

Со временем цели и пути их достижения разошлись.
Можно было сохранить, но не хватило мудрости, терпения и желания ’положить себя на алтарь спасения брака’)

Я была беременна, на 8 месяце. Он изменил. Выгнала. Ну как бы и на этом все

Покохав іншу, врятувати не можна було, бо я не жила б з людиною, яка мене не кохає.

Ушли общие интересы, остался только общий быт. Спасать было уже нечего

Стал агрессивен и безразличен ко мне, ну и я устала от такого отношения и ушла к другому. Но в других отношениях тоже есть нюансы, наверное тоже уйду. В первом браке было 3 детей общих, во втором нет общих детей и нажитого имущества, поэтому ещё легче уйти в один день.

Первый из-за пьянок мужа, нет спасти там ничего нельзя было, и я не жалею, что развелась

Покохала іншого і зразу пішла.

Ах да, оба брака распадаются из за алкоголя, то муж бухал и делал глупости и следующий тоже когда выпьет обижает, так что дело в алкоголе если разобрать по молекулам.

з іншим склалося? вони знали один про одного?

як зараз склалося ваше життя? як пережили таке?

Пришла пора, и он влюбился...
Спасать? Та ну, на фиг?

А как так получилось что вы имея опыт жизни с пьющим и второго такого нашли?

Зникло взаєморозуміння і повага.
Можна було зберегти. Він три роки не хотів розлучатися. Але я не могла жити так. Хотіла спокою.

Подсел на игровые автоматы.

еще в браке, но состояние, как в разводе. Сохранять смысла нет, но вынужденно живем вместе за границей - разъехаться не можем, т.к. официально в браке и его доход не даст мне возможность получать помощь от государства, а сама я съем жилья и проживание в Германии не потяну вместе с ребенком. Живем , как соседи, тошно на него смотреть, в Украину вернуться не могу :(

Бо мудак. Не вважала за потрібне зберігати і зараз думка не змінилась

Я развелась из-за агрессии мужа. Не было смысла спасать. Он хочет обратно. Я не хочу

моя не давала мне денег

Зберегли шлюб, хоча все було на межі. Причина - чоловік працював в іншому місті, віддалились. З´явився дуже активний залицяльник. Але вчасно одумалась. Переїхали з дитиною до чоловіка. Народили ось недавно ще дитину. З того часу пройшло вже 5 років. Рада, що все так склалось

Можна було терпіти, без сексу, без грошей, можна було варити відрами, їздити у відпустки до його мами, яка сама визначала дати наших відпусток, можна було бути рабом його сестрі, мовчати тихенько, пахати, кормити його, поки він складав свою з/п і віддавав мамі, але для чого?

Когда появился ребёнок начал уходить из дома на гульки, которые покрывала свекровь(то типа надо отвезти куда то, то помочь, а на деле по бабам шлялся. А если я понимала, ехала нас мирить, что мол показалось, он нас любит и он к друзьям ехал, это нужно всем мужчинам).
А я сама таскала коляску, воду, продукты. Благо в соседнем доме жила тетя и сестра двоюродная, было хоть с кем общаться, а то одна, совсем одна.
Через 10 дней после роддома нашла презик в кармане, попросил телефон подать, а там он, после корпоратива был, типа пацаны поприкалывались. Ещё через 2 года понадобилась зажигалка что то прижечь, а он вчера с гулек пришёл и там 2 презика. Ну я ж не глупая! Взяла курс на накопление подушки, как только смогла - разошлись.
Что там было сохранять и зачем? До сих пор не понять мне действий свекрови, это ж она его толкала на гульки и вдалбливала что измены не страшно и это природа мужчин. А меня хотела с 2х месяцев на работу выпроводить, правда не ясно, куда ребёнка мне девать надо было))
Всем, кому захочется рассказать что виноваты «обои», скажу, что и у второго сына такая же жизнь была, так же с женой расстались. Мы разошлись уже лет 5 как, а брат его 6-7 и до сих пор оба одиночки, а у невесток новые отношения в первый же год, живем с новыми мужьями, видимо не в нас беда была.

Як ви зараз?

А як ви заміж за нього вийшли? Були ж якісь переваги в нього

Він активно мене добивався, я була проти відносин з ним, але рік його залицяння, допомагав у побуті, кинув палити, рукастий, якось закрутилось, а потім все вилізло. Він таааак любив маму, сестру, що мені здавлося, шо його відношення до них- це, як приклад, що і до мене так...я була як облуговуючий персонал для них, іншої жінки не могло бути для їх сім♥ї тільки сестра і мама головні, він, як би міг, то і спав би зі своєю сестрою, така любов сліпа, а вона цим користувалася, смикала його і вдень і вночі, от їде вона з роботи, і їй не хочеться чекати маршрутку, а ми на дачі, він зривається везе її, а ми вже маршруткою з дитиною їдемо пізніше, їй треба в кіно з чоловіком, а потім забрати, а він в ніч на роботу, то він міняється, щоб сестру в кіно звозити. а мама постійно йому наголошувала, що рідніше за них у нього нікого немає, гроші мамі, а за мої жили, там ще свекор з нами в домі жив, то і свекор гроші свекрусі передавав, і синуля, а я дура, просто не все зразу зрозуміла.

Пив, брехав, більше і більше влазив в борги, знову пив і брехав. Була впевнена, що маємо спільні цілі і погляди, після одруження і народження дитини проявив абсолютну безвідповідальність, всі красиві слова і амбіції розвіялись як дим. Але алкоголізм і брехня - ключова причина розлучення. Досі вважає себе жертвою. Не шкодую.

В смысле свои отдавал ,а на Ваши жили? А как он это объяснял?

Он изначально уменьшил в три раза з/п, умалчивал о премиях, оплачивал комуналку, заправлял машину, на этом и кончалась его з/п, на мне было питание, одежда, я зарабатывала, его деньги не считала, что нужно покупала, а он после развода со мной купил дом под Киевом

П..ц ! По другому никак не скажешь.

Можна було, але вже не треба.