Чи є якісь шляхи уникнути подальшої служби? Як можна звільнитись з цієї армії? Не можу спати і їсти..страшно і важко. І не можемо нічого зробити. Може можна якось відкупитись ?(
1
3
3
4
21
0
Співчуваю вам, не можу уявити як вижити в такій щоденній тривозі.
Щоб полегшити ваш стан раджу візит до психіатра і антидепресанти.
Щоб полегшити ваш стан раджу візит до психіатра і антидепресанти.
4
2
Если уже в служит, то это почти невозможно( даже после тяжелых ранений не демобилизируют. Единственно, если есть хорошие связи/деньги - могут перевести с горячей точки в штаб или другое более спокойное место. Если Вы не справляетесь с тревожностью - психолог
У мене також чоловік військовослужбовець, переживаю за нього постійно, страшно, не можу спати. Але мій часто в ротаціях і буває вдома.
Ніяк почуття тривоги не побороти. Намагаюсь зустрічатися с подружками, навіть тут, часто пишу і подекуди заспокоює, але відчуття страху за нього постійно зі мною. Треба навчитись жити з цим.
Ніяк почуття тривоги не побороти. Намагаюсь зустрічатися с подружками, навіть тут, часто пишу і подекуди заспокоює, але відчуття страху за нього постійно зі мною. Треба навчитись жити з цим.
1
2
3
Так..я ще уявляю собі який би він щасливий був їхати додому і знати що все позаду. А так постійний стрес
1
Юристы знают законы, по которым можно, если мужчина желает, перевестись на службу в спокойное место.
Родич там був, демобілізували по стану здоров´я, отримав мікроінсульт + виповнилося 60. Пройшов декілька комісій, нічого не перебільшував, нікому не платив, навпаки мав намір повертатися лише з перемогою.
Автор мені здається це ніяк, якщо не має звязків. Я б вже оббігала б всіх. Але ж не має кого. Було б все так просто, наприклад через юриста, то вже багато б хто не служив.
Тим паче якщо чоловік з початку війни служить, то це вже чекати вдома як вона закінчиться. Мені мій сказав так.
З тривожністю не знаю як боротися , сходіть напевно до психіатра.
Автор ваше хвилювання, тривогу я розумію. Але я собі завжди в голові говорю :’ Головне щоб живий і не пошкоджений був’.
Бо це реально саме головне.
Там типу петиції зібрали щоб була демобілізації після 18 місяців служби, але ніякі надії я на неї тримаю.
Тим паче якщо чоловік з початку війни служить, то це вже чекати вдома як вона закінчиться. Мені мій сказав так.
З тривожністю не знаю як боротися , сходіть напевно до психіатра.
Автор ваше хвилювання, тривогу я розумію. Але я собі завжди в голові говорю :’ Головне щоб живий і не пошкоджений був’.
Бо це реально саме головне.
Там типу петиції зібрали щоб була демобілізації після 18 місяців служби, але ніякі надії я на неї тримаю.
Вам треба звернутися до психолога або навіть психіатра( він зможе виписати заспокійливі, та антидепресанти)
Зараз багато людей в такому стані, вам важливо зберегти свою психіку, бо коли ваша рідна людина повернеться з фронту це може стати дуже сильним випробуванням для вас обох, то війна, фронт, дуже змінює людей.
Намагайтесь зайнити себе чимось, відволікти. Тримайтесь.
Зараз багато людей в такому стані, вам важливо зберегти свою психіку, бо коли ваша рідна людина повернеться з фронту це може стати дуже сильним випробуванням для вас обох, то війна, фронт, дуже змінює людей.
Намагайтесь зайнити себе чимось, відволікти. Тримайтесь.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу