Таке різне село

Дуже люблю село. Виросла сама в селі у бабусі. Це найприємніше, що залишилося в спогадах. Зараз живемо у місті. І коли літо, просто до нестями хочеться в село, на луг, річку, понюхати скошену підсихаючу траву. Добре що чоловік з села, то є куди поїхати. Але в моїй уяві село, це чиста хатинка, де все чистеньке в білих рушниках. Так було у моєї бабусі, чисті вікна, тюль, чиста постіль, чиста вимииьа підлога. А тут все навпаки. Все грязне, свекруха в чому порається у свиней у тому йде й у хату , сидить на дивані в цій одежі. Бабуся завжди одягала робочий халат, коли поралася, коли лягала спати, білосніжна сорочка. Тут свекруха спить в одязі, чи я навіть не розберу в чому, але в сорочці я її не бачила. Я їду сюди з охотою, але мене хватає на 5 хвилин і все, хочу кудись утікати від цього срачу. Все воняє. Навіть їсти трохи гидую. Поприбирати не варіант, пробували. Ніхто не підтримує порядку. Казати, чоловік казав, крім обіди,ніякого результату. В кого так, що робите