Капитошечка• 19 июля 2023
Може так бути чи ні?
Короче напишу коротко : дитинство було таким жахливим, що я не памятаю його. Наче це видалено з памяті до 16-17 років. Але є одні моменти де я памятаю - зради батьків, вони були при мені. Я часто бачила голих. Не тільки батьків. І вважала це нормальним. Все інше, дитячі забавки чи ще шось не памятаю. Але є один момент, де було, але наче і не було.
В останній час я почала згадувати що в мої 6-7-8 років дядько, старший на 14 років від мене рідний, руками лазив в мене в трусах. Садив на коліна і лапав. Без проникнення. А от тепер я думаю : це було точно чи ні?!
Бо я почала років 2 назад знов спілкуватися з цим дядьком. І тут в голові такі картини зявляються.
Може память забути це? Вичеркнуии повністю?
Хіба може все дитинство забутися, наче його і не було?
Вже іноді думаю з цією ситуацією стосовно дядька :- не приснилось мені, це?
В останній час я почала згадувати що в мої 6-7-8 років дядько, старший на 14 років від мене рідний, руками лазив в мене в трусах. Садив на коліна і лапав. Без проникнення. А от тепер я думаю : це було точно чи ні?!
Бо я почала років 2 назад знов спілкуватися з цим дядьком. І тут в голові такі картини зявляються.
Може память забути це? Вичеркнуии повністю?
Хіба може все дитинство забутися, наче його і не було?
Вже іноді думаю з цією ситуацією стосовно дядька :- не приснилось мені, це?
4
22
0
А чого батьків зради ?
Ятеж інколи пробігаю гола по хаті
Донька бачить
Але ми з чоловіком разом 25 р
Ніяких зрад
Ятеж інколи пробігаю гола по хаті
Донька бачить
Але ми з чоловіком разом 25 р
Ніяких зрад
1
7
У мене схожі відчуття і здогадки відносно рідного батька.Якісь обривки а не цілісна згадка.Боюсь з цим іти до психолога
2
Сочувствую Вам, автор. А вам обязательно с ним общаться? Какого рода общение? Без специалиста вряд ли вы докопаетесь до истины, да и болезненный это, наверное, процесс.
3
Він заходить чисто коли йому щось потрібно. Більшість це молоко для бабусі, чи дай щось з города для бабусі... Ясне діло що для себе він просить. Та і на цьому все наше спілкування. Іноді він звонить чи я і запитуємо як справи..
Дякую за відповідь. Тоді я і не знаю як далі реагувати. Вдома нікому не розповім. Бо якщо чоловік дізнається, він просто застрелить напевно його.
А в останній час, саме ці ’кадри’ в голові вічно зявляються 🤷♀️
А в останній час, саме ці ’кадри’ в голові вічно зявляються 🤷♀️
Може бути що мізок допоміг вам вирулити і стати нормальною людиною. Я б того дядька від гріха подалі і на поріг не підпускала. Мало в що може те спілкування вилитись в результаті
2
З однієї сторони так, потрібно не пускати. А з іншої я сумніваюсь вічно чи це не ’приснилось’, чи як це пояснити
Зачем вам эти знания и воспоминания? Для чего это тянуть в свою сознательную жизнь? У меня был одно время любовники - я думаю реально было какое то насилие в детстве, он только от упоминания психологов становился закрытым и агрессивным
И говорил, что никогда бы в жизни не разрешил никому ковыряться у себя в голове.
И говорил, что никогда бы в жизни не разрешил никому ковыряться у себя в голове.
1
Не копайтесть в цьому зараз, час такий психологічно важкий і так, а зараз як нариєте тієї гидоти то потім будете довго до життя вертатись і то не факт що легко то буде. Повірте собі на слово, вважайте, що то інтуїція і не варто те спілкування взагалі робити, живіть своє адекватне життя і не тягніть скелети минулого, які вас не стосуються
2
Ви напевно праві на 100%. Просто мене цікавило саме, чи можуть згадки про дитинство зникнуть. І якщо був один із поганих моментів - забутися, а потім по якихось причинах повернутися.
Я реально почала в цьому ковирятися. Потрібно вичеркнути самостійно це з життя.
Я реально почала в цьому ковирятися. Потрібно вичеркнути самостійно це з життя.
Чому боїтеся?
Бо я теж боюсь. В мене є з життя момент з батьком, де він як лягав спати пяний повністю, руку засовував під мою футболку. Це було десь до моїх 9 наче. Мені це було дуже не приємно. Але шевелиться боялася.
Бо я теж боюсь. В мене є з життя момент з батьком, де він як лягав спати пяний повністю, руку засовував під мою футболку. Це було десь до моїх 9 наче. Мені це було дуже не приємно. Але шевелиться боялася.
2
Вас це не стосується, що було, кожен обирає свій шлях і наразі найкраще, що ви можете зробити для себе та своєї сім’ї -бути щасливою і жити нормальним повноцінним життям.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу