Менее Более• 28 июля 2023
Як ви зберігаєте спокій коли мама допитує?
Кожен день мама кілька разів дзвонить і допитує все в детялях. Дійшло до абсурду типу твої діти зуби ранком почистила, що цілий день робила, що діти, коли коротко розказую просить детальніше. За все треба відчитатися. Батькам 57 р не старі, працюють. Друга серія яка мама втомлена, нога болить. Я кажу може треба менше ногу навантажувати, більше відпочивати. Вона розказує як без її роботи все розвалиться, що нема як відпочивати. Це при тому що значна частина роботи надумана:150 вазонів, квітники нереальні, випічка-блінчики. Дітей і внуків поруч нема. Я живу в іншій країні. Як зберігати спокій?
показать весь текст
5
77
0
Ви здивуєтеся, якщо я скажу, що мама вирішила що для нас краще жити з нею, бо в неї приватний будинок, все придумала, спланувала. Не знаю як все буде, в нас є окреме житло, але вже всі родичі вкурсі, що ми до мами повертаємося.. І типу непогано в війну в приватному, а не квартирі, але мені буде складно все вивезти.
1
Так это нормально не хотеть чем то делиться с мамой/мужем да кем угодно. Это не значит не любить. Что то нужно внутри себя переварить, что то просто не хочется рассказывать.
2
Напевно треба мені роззоритися на психолога. В мене якісь проблеми з бар´єрами, самодостатністю.. Я і книжки читаю і відео дивлюся, і духовно намагаюся розвиватися. З мамою вічно триндець.
Питання в мене саме як навчитися спокійно сприймати намагання контролю батьків, коли ти сам 4й десяток розміняв?
А если довести до абсурда? Спрашивайте вы её, почистил ли отец/брат зубы. Давайте тысячу советов(особенно те которые не спрашивали) или наоборот, звоните 25 раз в день, спрашивайте какую пасту купить, как морковку в борщ резать и т.д. Она должна на себе понять как это когда лезут под кожу.
Мама про вас піклується. Моя мама теж випитує подробиці всього. Але я вже пережила тяжку хворобу батька і його смерть, я вже декілька разів витягувала маму з того світу. Я зараз розумію, що я єдине світло в її житті (молодшій донці на неї плювати, хоча вона завжди була улюбленицею). Я розумію, що їй на цьому світі мабуть вже недовго залишилося. І так,я вислуховую, розповідаю не лише про своє життя, говоримо про новини, про погоду, про дітей. Я дуже жалкую, що раніше мене дратували їх розпитування, не скло мудрості,як вирулювати з цього. А зараз багато про що жалкую, що не відвела їх до моря, до санаторіях, що не хотіла чимось ділитися і т.д. На жаль батьки не вічні
1
Это нельзя воспринимать спокойно, вам это не нравится, и явно не понравится. Или расставлять границы, или дальше проговаривать каждый шаг.
А я б із великим задоволенням потринділа б з мамою...але у нас навпаки було- завжди їй нема коли поговорити...сумую за нею.
2
Просто зрозуміти, що насправді вони не намагаються вас контролювати. Якщо чимось не хочете ділитися, то заповніть цю нішу якоюсь іншою інформацією
1
Я так своей отвечаю и тогда она начинает в десятый раз по кругу повторять все свои действия за день.
Я понимаю, что скучает и просто хочется о чем нибудь поговорить. Обижается,что я не рассказываю подробно о своих делах. Но для меня эти все детали не важны и я не понимаю зачем говорить что конкретно я купила из продуктов, куда сходила, сколько времени на это потратила, что готовила, как потом помыла посуду и прочие мелочи.
Я понимаю, что скучает и просто хочется о чем нибудь поговорить. Обижается,что я не рассказываю подробно о своих делах. Но для меня эти все детали не важны и я не понимаю зачем говорить что конкретно я купила из продуктов, куда сходила, сколько времени на это потратила, что готовила, как потом помыла посуду и прочие мелочи.
Дякую за відповідь! Я тому і намагаюся змінити своє ставлення до цього всього, не хочу все життя в цьому роздратуванні жити. А потім буде пізно. Я минулого року свою другу маму втратила, свої бабусю, їй я віддала скільки могла любові, тепла, ласки. Вона мене завжди підтримувала і продовжує підтримувати з небес
1
Моя тема не про те як виграти війну з мамою чи якось відсунути її, я хочу навчитися спокійно сприймати речі, які мені не подобаються. Як доросла врівноважена людина.
Дякую Богові, що хоча б зі свекрухою ми зійшлися характером. Вона завжди рада, коли я дзвоню поговорити, в неї крім мене толком нікого нема, одні мужики в сім´ї, які не багатослівні.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу