Виявилось, що я народжувала тільки для себе

Ну як ні батько, ні бабусі з дідусями не беруть участь у вихованні дітей, то для допомоги звертаються до третіх осіб.
А ви яку пораду б дали?

А що тут можна радити то? Це хороший варіант, але не панацея, нажаль

а у чоловіка теж кар´єра?

Я наблюдала за своей подругой . Родив дочку, она заставила свою маму пойти в декрет (именно заставила - та у неё слишком мягкая).Сама же открыла фирму и ребёнка видела исключительно по пару часов в день .И всё у неё ладилось : и при финансах , и при ребёнке - чуть ли не делилась секретами успеха .Её мама к 3 годам ребёнка сказала : ’ Всё , хватит , извини, дорогая , но я лучше буду ходить на работу!’. Дела на фирме не заладились , пришлось её закрыть и подруга осела с ребёнком . Зачухалась и заныла , как же она забембалась . Да, автор , детки - это Ваши ’бедки’ !

У меня вопрос - зачем рожали второго ребёнка от мужа, где нет доверия и любви? Насчет долга - интересно читать мнения тут. Когда вступают в брак 2 зрелые личности - тогда муж и жена должны нести все бремя ответственности перед своей семьей в выполнении мужских и женских ролей в браке. Иначе зачем строгать детей и вешать их на бабушек-дедушек? Инфантилизм и эгоизм в высшей степени. Мне мой бывший муж сказал прямо, что устал один зарабатывать когда дочке было 2 года. Мечтал, что я отдам в ясли, а сама на целый день на работу в офис, потом бы у меня была бы вторая смена дома с бытом. Отказалась от такого ’выгодного’ предложения и после от такого мужа.

Почему оказалось?
Очень странно, что Вы об этом не знали раньше.

Я так люблю цю пораду... Цілодобову? Няня лише полегшує ситуацію, а не міняє докорінно. Всі болячки, догляд, розвиток і мача інших питань нікуди не діваються. І можливість мотатись, наприклад, по відрядженнях. - не з´являється. Як і ще багато чого. Діти потребують ресурсу. І часу в тому числі.

І спочатку для себе, вже з першим було видно як є і як буде, але наважилась. Я завжли собі казала, що народжую стільки дітей, скільки зможу виховати сама. От добалакалась, виховую тепер

Ну як ні батько, ні бабусі з дідусями не беруть участь у вихованні дітей, то для допомоги звертаються до третіх осіб.
А ви яку пораду б дали?

Не расстраивайтесь. У Вас вообще все отлично. Когда разведетесь, то поймете, какое это счастье не видеть человека, с которым не очень хорошо. Это прямо как тяжёлую ношу скинуть.

Вы понимаете, автору придется растить детей совсем без помощи. Это не просто занятвы работой муж, который неплохо зарабатывает. Это ей и работать нужно будет как она сама говорит - как белка в колесе, и полностью детьми заниматься самой. То есть и женские, и мужские функции в семье будут на ней полностью.
То есть это не совсем ваш случай будет. То есть совсем не ваш.

Тобто, ви казали одне, а планували інше?

Это нормально. Фактически только женщина принимает решение рожать и сколько. И рожают детей не с мыслью о помощи от мужа, бабушек… И мыслей и обид не должно быть «бабушки так просили внука, а теперь не помогают», «муж так хотел второго- третьего, а теперь и не подходит».
Женщина рожает сама и для себя.
Потому чисто-начисто хочет иметь ребенка - двух- трех….
Бог поможет, дав вам силы и здоровое дитя.

Так, я хотіла двох дітей і маленьку різницю в віці. ’Штож’ тепер? Мої діти прекрасні, здорові і розумні. Той, хто їх ігнорить втрачає сам

Автор, мы все одиноки в этом мире. Я поняла что не нужна и не могу ни на кого особо рассчитывать из-за хронической, достаточно серьезной болезни.
Тут была тема про мам особенных детей, 1 советчица писала что когда сильно температурила, они с ребенком ничего не кушали потому что некому было пойти в магазин, принести еды, приготовить (( На ТТ блогерша с онко , одна в Польше говорила что тоже иногда нечего было кушать , никто не помог. Выросла в интернате, мать запойная алкашка в Украине, брат в тюрьме.
Это мрачно, страшно, но увы рассчитывать нужно только на себя, в любых ситуациях. Из-за своих проблем я рада что у меня нет детей.
Конечно Вам обидно, что дети кроме Вас никому не нужны, но это очень часто касается не только детей, но и взрослых которые вдруг перестали быть обеспечеными и энергичными и резко стали ненужными((

Все верно! Дети ваши и радость от общения с ними тоже.

Я читала ту тему ((( я ізгой серед родичів, бо я надто ’розумна’ і надто ’успішна’. Це бьє по людському самолюбству. Мене вирішили покарати, відвернувшись від моїх дітей

Думаю причина в іншому. Рахують що Ваші діти такі самі як Ви , бо у дітей нема свого розуму, копіють маму. Не рахують їх за окремих людей, особистості, сприймають їх ’в комплекті’ з Вами. Дітям по скільки років?

3 і 7

Ну от. Хіба в підлітковому віці родичі змінять своє відношення до дітей, якщо вони перестануть Вас ідеалізувати, почнуть виступати проти Вашої думки, бо з´явиться своя. Я зараз для родичів діти не більше ніж Ваш ’додаток’

Я наблюдала за своей подругой . Родив дочку, она заставила свою маму пойти в декрет (именно заставила - та у неё слишком мягкая).Сама же открыла фирму и ребёнка видела исключительно по пару часов в день .И всё у неё ладилось : и при финансах , и при ребёнке - чуть ли не делилась секретами успеха .Её мама к 3 годам ребёнка сказала : ’ Всё , хватит , извини, дорогая , но я лучше буду ходить на работу!’. Дела на фирме не заладились , пришлось её закрыть и подруга осела с ребёнком . Зачухалась и заныла , как же она забембалась . Да, автор , детки - это Ваши ’бедки’ !

Дуже вас розумію. За дітей зараз тільки у мам душа болить. Всі інші ’родичі’ гірше від чужих. Чхати хотіли на молодше покоління. До котів і то більш прив´язаність у бабусь і дідусів. Про чоловіків взагалі мовчу, в тих тільки свої власні егоїстичні цілі в голові, жінка і діти для них як аксесуар доповнюючи й їх образ, часом ще й заважають.

Так розчарована у традиційних тих цінностях.
Розумію що є відсоток сімей де все по людську, тепло, разом, спільно, взаємна підтримка, любов. Але якось в мене не так. На щастя в мене тільки один син і я справляюся. А ще навчилася не чекати допомоги по доброму, а час від часу вимагати допомоги від тих, хто офіційно є батьком, дідусем, тіткою чи бабусею. Бо як хвалитися фото свого сина,внука, племінника то всі готові, а як просто подзвонити чи написати дитині, підтримати хоч словом, хоч мінімальною присутністю у його житті, то всі включають режим ’егоїст’. Дістало дуже.

Звичайно, що народжувала як то кажуть для себе. Але ж не очікувала, що всім на стільки байдуже буде існування нової людини в родині. При чому це єдина дитина. Немає більше продовження роду ні від моєї сестри, ні зі сторони чоловіка. Вироджуються роди, що й не дивно...з таким відношенням до дітей.

Не зрозуміла ваш коментар. Поясніть

Ви казали, що народите стільки дітей, скільки зможете виховати сама?
Все за планом. Що не так?

Я не $100 щоб всім подобатись

Якась фігня. Діти і зараз з своєю думкою і ніхто мене не ідеалізує