Вы дружите с коллегами по отделу?

Нет

Авторко,»забийте». Зробили свою роботу і додому. А вони собі нехай спілкуються як хочуть .

Підтримайте ділове спілкування та й все, нахіба вам ті кава-перекур.

В нас теж є люди одні такі що за промах напишуть в особисті типу зверни увагу, перевір ще раз.
А є такі що в копію всіх керівників, директорів ставлять навіть якщо питання не настільки глобального масштабу

Никогда не заводила дружбу на работе, потому что это работа и конкуренция

У нас идеальные отношения в отделе, полная взаимовыручка, но ни с кем не дружу и личную жизнь не обсуждаю.

По теме - я с такой работы в свое время уволилась (предварительно найдя новую), пусть сами варятся в этом

ні. вони мене ненавидять, а я їх. але гроші треба заробляти і тут мені зручно по умовах, тому вже пофіг, просто працюю і все. тим паче я віддалено, хоч не бачу їхні фізіономії..а то зовсім каторжно було, до тих пір поки бачились щодня в офісі

нет , сейчас на работе дружбу не завожу. Просто привела к себе работать подругу-куму, мы с ней 30 лет жружим

а вас ще і кличуть на ці тімбілдінги? дивно. скоро перестануть) мене з такого колективу вижили загальними зусиллями благополучно за місяць. ну і добре, бо атмосфера жахлива

я работаю в мужском коллективе - я и 13 лучших мужчин в мире)) куда я с ними только не ходила, сколько кофе выпито и сплетен выслушано, сколько слез моим коллегам вытерто, сколько обмыто машин, квартир, сколько свадеб и разводов пережито, мы дружим!! !! спасибо, мой муж адекватный человек, у меня отличный коллектив, переживаю за каждого, сейчас многие на войне.

Не хочется не ходите. Хотя поход может изменить общение в лучшую сторону. А может и в худшую, если не найдете общий язык. Просто нейтральной надо побыть. Картинка неожиданно может изменится, кто уйдет, придет, все наладится

У меня лучшая подруга с отдела ,хотя атмосфера в отделе 🐍с остальными просто общаюсь ,могу кофе попить и не только,но ничего о себе не рассказываю

нет. никаких дружб на работе.никогда. кроме того,о себе ничего и никогда не рассказываю- где была,что купила,с кем живу...Ничего. спросили- общими фразами ответила. Чем меньше коллеги будут о вас знать-тем лучше для вас
19 лет на госслужбе,на хорошей должности и с хор.зп. Кто водил дружбы,пил,гулял- давно уволились.тому помогли,того слили. а ко мне прицепиться не за что.нет козырей.

Мой совет- просто попробуйте узнать людей ближе. Иногда это помогает понять людей и выстроить с ними отношения. Попробуйте найти общие темы, точки соприкосновения. Это вы новенькая и ваш комфорт зависит от ощущения себя частью команды. Пойдите раз на тим билдинг, посмотрите хотя бы раз как себя ведут. Может, вам это будет полезно.
Говорю как человек, который единственный с ребенком в коллективе, все меня минимум на 10 лет младше. Ну и я из другой страны и другой ментальности. Ну и язык, у всех он родной, кроме меня. Я вначале думала что никогда в жизни не буду себя с ними чувствовать комфортно в неформальной обстановке. Недавно ходили на дринк- я реально наслаждалась этим временем. Работаю год.

так и говорите - оставить ребенка не на кого, я бы может с вами и пошла,но не могу.
будьте хитрее. Даже если есть мама/бабушка- помалкивайте. я 10 лет жила с родителями и никто не знал. Знали что живу одна и точка.Чуть что- мне не на кого оставить ребенка. Никаких внеурочных выходов,ненависных попоек. МЕНЬШЕ О СЕБЕ ГОВОРИТЕ

не могу сказать, что дружим. скорее просто обычные рабочие отношения. кофе вместе в обед пьем. вне работы никаких отношений нет

Таке враження, ніби писала моя колега, так сказати, погляд з іншої сторони.
В нашому відділі дружня обстановка, за роки роботи, одна під одну підлаштувались, можем і фиркнути, але то робочі моменти. Їздили з деякими разом відпочивати, можем вийти на каву, коротше, приятельські стосунки. По роботі, як щось не зрозуміло, то разом думаємо, як зробити краще.
І от прийшла от така баришня, яка типу все знає, а по факту нічого не знає, але їй корона не дозволяє питати, вона хоче, щоб до неї самі бігали і питали, що їй допомогти. Через це в її роботі жосткі протупи і її роботу намагаються перекинути на інших. Її допомагали на початку роботи, але з таким незрозумілим ворожим ставленням вже ні. Робота в деяких моментах взаємозв´язана, але вона ніколи не каже про ті питання, що їй казали з вищестоячої організації, а потім, інші їх взнають, коли горять всі терміни. Ту робочу інформацію, яка вона має давати іншій працівниці (що займає вищу посаду) спеціально не дає, типу, щоб то до неї ходили і просили. З нами спілкується через зуби, а от з керівництвом сюсі - пусі, і докладає їм хто що з нас говорив.
Ну таке, не хоче спілкуватись, її діло, але ж вона і по роботі як му-му, все засекречено.
Ну і запізнення - це класика. Зранку, в обід - на пів години приходить пізніше, і протягом дня вмудряється загубитись на пару годин, типу по ’справам’.