Дружная семейка• 05 октября 2023
Caмооцінка
Привіт всім, живу багато років з низькою самооцінкою. Не хочу звинувачувати нікого та це дуже заважає нормально жити. Питання до тих , хто пройшов через це, хто зміг пізнати свою ціну та не залежати від оцінки їх, полюбити себе. Дійсно зробити це. Хто або що вам допомогло? Психолог, курс особистого розвитку або ? Буду дуже вдячна.
аромат Жука• 05 октября 2023
Мені 53 і тільки років 5, як я почала усвідомлювати, що це моя проблема. Думаю, що уже нічого не зміниться кардинально у відносинах в сім´ї - я повинна залишатися зручною. Робота...от я її втратила через повномасштабну війну, зараз на іншій роботі, куди в моєму віці не всі погоджуються, але тішуся, що не всі і зможуть, типу це моя перемога і плюси собі ставлю. Відношення до себе - я стала дозволяти собі більш дорогий догляд, практикувати побалувати себе, наприклад, попити каву в кафе без приводу, купити щось собі. Це працює, треба себе поставити в центр уваги, можливо, це у мене співпало з періодом, коли підросли діти і стало менше домашніх клопотів і дитячих хвороб, стало більше вільного часу і трошки більше фінансів, ніж все життя. І якось мені попадалися, то прямі ефіри на тему любові до себе, то підписки на цікавих людей, не випадково і ця тема зараз. Наприклад, на сторінці інстаграм жіночки, що веде тему про порядок в домі, я зрозуміла причину, чому мені важко і часто ліньки дотримуватися порядку - якщо згадати знов про себе, але таким чином: мені потрібна ця річ, мені зручно нею користуватись, мені подобається, коли вона лежить тут і так, це мій простір, тобто переводиться акцент з ’я зобов´язана’ на ’я хочу’. Я просто в шоці, як все кругом нас зав´язано на самооцінці, на самоповазі і, як наслідок, впевненості в собі
3
А шо сталося?• 05 октября 2023
Мені допомогло тільки праця з психологом, сама не могла вибратись
1
автор
Дружная семейка
• 05 октября 2023
Ответ дляаромат Жука
Мені 53 і тільки років 5, як я почала усвідомлювати, що це моя проблема. Думаю, що уже нічого не зміниться кардинально у відносинах в сім´ї - я повинна залишатися зручною. Робота...от я її втратила через повномасштабну війну, зараз на іншій роботі, куди в моєму віці не всі погоджуються, але тішуся, що не всі і зможуть, типу це моя перемога і плюси собі ставлю. Відношення до себе - я стала дозволяти собі більш дорогий догляд, практикувати побалувати себе, наприклад, попити каву в кафе без приводу, купити щось собі. Це працює, треба себе поставити в центр уваги, можливо, це у мене співпало з періодом, коли підросли діти і стало менше домашніх клопотів і дитячих хвороб, стало більше вільного часу і трошки більше фінансів, ніж все життя. І якось мені попадалися, то прямі ефіри на тему любові до себе, то підписки на цікавих людей, не випадково і ця тема зараз. Наприклад, на сторінці інстаграм жіночки, що веде тему про порядок в домі, я зрозуміла причину, чому мені важко і часто ліньки дотримуватися порядку - якщо згадати знов про себе, але таким чином: мені потрібна ця річ, мені зручно нею користуватись, мені подобається, коли вона лежить тут і так, це мій простір, тобто переводиться акцент з ’я зобов´язана’ на ’я хочу’. Я просто в шоці, як все кругом нас зав´язано на самооцінці, на самоповазі і, як наслідок, впевненості в собі
Я з вами абсолютно згодна. Це усвідомлюєш з часом. Такі речі як «побалувати» себе завжди практикую, нажаль, вони мають лише тимчасовий результат. Через деякий час знов забуваю про себе , намагаюсь допомагати іншим, бути хорошою жінкою, мамою, колегою начеб то через це собі доказую яка я класна… але це ж не є правильним
Видящие_помогите• 05 октября 2023
Я теж всі юні і молоді роки прожила з низькою самооцінкою, комплексом меншовартості, не було ні друзів, ні хлопців ніколи. Я мало спілкувалася, уникала цього, не могла знайти своїх людей ні в гуртожитку, ні на роботах.
Дивом вийшла заміж, народила дітей.
Зараз мені 43 і моя самооцінка мене абсолютно влаштовує. Як вдалося?
Спочатку допоміг чоловік її трохи підвищити, він активний і пробивний і жив завжди так, ніби весь світ крутиться для нього, все можливо досягти.
Дивлячись на це, я поступово переймала, дуже повільно, десятиліттями, але зараз я така ж, вірю, що все краще для мене.
Але основне - моя професія. Я зі школи жила іноземними мовами, на іняз не вступила, бо була з забитого села, без грошей і зв*язків. Проте все одно правдами і неправдами вчилась двічі на другій вищій в провінції і в Києві, щоденна самоосвіта, і на зараз високий рівень і високий цінник моїх послуг. Це дає дуже міцний фундамент в усіх сферах, що мені важливі. І це дає спокій і ту саму високу самооцінку.
А починала я забитим жалюгідним створінням.
Своїх дітей теж налаштовую на професійне самовираження, але вибирати їм.
Дивом вийшла заміж, народила дітей.
Зараз мені 43 і моя самооцінка мене абсолютно влаштовує. Як вдалося?
Спочатку допоміг чоловік її трохи підвищити, він активний і пробивний і жив завжди так, ніби весь світ крутиться для нього, все можливо досягти.
Дивлячись на це, я поступово переймала, дуже повільно, десятиліттями, але зараз я така ж, вірю, що все краще для мене.
Але основне - моя професія. Я зі школи жила іноземними мовами, на іняз не вступила, бо була з забитого села, без грошей і зв*язків. Проте все одно правдами і неправдами вчилась двічі на другій вищій в провінції і в Києві, щоденна самоосвіта, і на зараз високий рівень і високий цінник моїх послуг. Це дає дуже міцний фундамент в усіх сферах, що мені важливі. І це дає спокій і ту саму високу самооцінку.
А починала я забитим жалюгідним створінням.
Своїх дітей теж налаштовую на професійне самовираження, але вибирати їм.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
