Шукаю хороші історії про повернення додому. Дуже потрібно надихнутись ...стою на роздоріжжі.
Про жахи , і що все погано там...корупція, війна , після війни буде ще гірше...ми всі помрем....це все я знаю, і сама себе накручую так що люба пропаганда відпочиває. Скрізь з мережі негатив.
Про жахи , і що все погано там...корупція, війна , після війни буде ще гірше...ми всі помрем....це все я знаю, і сама себе накручую так що люба пропаганда відпочиває. Скрізь з мережі негатив.
показать весь текст
2
25
Ответ дляLady luck21
Я вообще в Херсон хочу вернуться. Но переживаю за ребёнка, поэтому сижу в Киеве. На сьеме и без работы
Ой... я звісно не вправі давати поради, бо знаю як це коли розум і серце хочуть різного, але...в Херсон дійсно ще небезпечно їхати, бережіть дитину.
L-i-s-a-92af• 16 октября 2023
Ответ дляLana_35
Ну щось типу такого і хочу почути. Чому люди повертаються, до кого, зо їх тримає там....як почуваються по поверненню.
Хороші історії тих,хто повертається до чоловіка,до власного будинку,до улюбленої роботи,до свого кола друзів і в відносно безпечний регіон.
Вас все це чекає?
Вас все це чекає?
6
Ответ дляКизилове варення
вы тут вряд ли найдете много откликов, или понимание, тут не любят проблемы беженцев)
Не знайду то так і буде) спробувати ж можна. Але я не мала на меті обговорювати проблеми біженців. Проблеми та сумніви є в усіх, і в тих що в Україні і в тих що за кордоном, вони просто різні от і все.
3
L-i-s-a-92af• 16 октября 2023
Ответ дляLana_35
А ее не можу... Розум каже лишайся, а серцем і душею хочу додому. Щодня прокидаюсь з думкою ’що я тут роблю’...життя на паузі...і треба вже визначатись , бо заганяю в депресію і апатію сама себе
Як мінімум,варто поїхати у відпустку і визначитись.
L-i-s-a-92af• 16 октября 2023
Ответ дляVlada.da
У мене з знайомих ніхто не повернувся, всі якось прилаштувалися за кордоном
А серед моїх багато повернулися,а більшість і не їхали нікуди.
4
Ответ дляLana_35
Якраз в тому й річ, що шукати негатив не приходиться....він просто скрізь, в кожній новині з дому. А позитивних менше, тому і шукаю зачіпку, що типу ну так, складно, війна все таки, але ж люди живуть, життя йде, ну має ж бути щось і хороше ..треба тільки знайти якусь опору.
От на це я Вам відповім.100% за кордоном новини з України сприймаються по іншому, негативно все. Так, я спілкуюсь з двома подругами, одна з них живе в Австрії, то в неї такі панічні меседжі, як все погано/страшно/важко/небезпечно і т.д. в Україні.
Просто звідти все сприймається інакше. Люди, які залишились в Україні, вже прийняли той факт, що у нас війна і призвичаїлись жити життя так як воно є.
Тут і діти народжуються і весілля святкують.
Ви ж не будете повертатисьна лінію фронту.
Просто звідти все сприймається інакше. Люди, які залишились в Україні, вже прийняли той факт, що у нас війна і призвичаїлись жити життя так як воно є.
Тут і діти народжуються і весілля святкують.
Ви ж не будете повертатисьна лінію фронту.
5
Ответ дляdellaika
Милые женщины, вот объясните мне глупой. Ну реально не понимаю этих фраз о том, что ’выезжаем, возвращаться не планируем, надо дальше развиваться’ и т.п. Рано или поздно, скорее рано, т.к. ресурсов на затяжные войны ни у кого не хватит, война закончится, пройдёт полгода и... большинство ведь попросят на выход. Легально остаться сможет небольшой процент самых способных и востребованных. На каком основании остальные собираются осесть в Европе? Они помыкаются и вынуждены будут вернутся. И что их будет ждать на родине? Уже сейчас рушатся многие семьи, теряются друзья, связи, люди отвыкают друг от друга. Не получится ли так, что те, кто уедет воспользовавшись подвернувшейся возможностью, в итоге окажутся у разбитого корыта?
Ваші питання дуже слушні. Та багато людей що виїхали, які мають за ціль залишитись....повірте, будуть гризти землю щоб знайти любі можливості залишитись..і знайдуть. Тому є різні категорії хто виїхав і що в них за план.
Парова Машина• 16 октября 2023
У мене подруга минулим літом повернулась з Німеччини, там була нещасна, тут спочатку боялась (у неї двоє дітей) а потім звикла, повернулась не додому (ми з Харкова) а в спокійний регіон. Але знову ж таки, це повʼязано з сімʼєю, вона була там сама з двома дітьми не знаючи мови і живучи в чужій сімʼї, а тут вона живе з чоловіком, який її підтримує і допомагає і все своє рідне. Плюс вони патріоти.
Я думаю щасливі з повернувшихся ті, хто воззєдналися з сімʼєю. Ви ж самі розумієте що корупція тут надовго, війна триває, небезпека триває, зима попереду, можливі відключення, а ще ви писали що боїтеся. Будете боятися і далі, це ті хто не виїхав звикли до всього…
Я думаю щасливі з повернувшихся ті, хто воззєдналися з сімʼєю. Ви ж самі розумієте що корупція тут надовго, війна триває, небезпека триває, зима попереду, можливі відключення, а ще ви писали що боїтеся. Будете боятися і далі, це ті хто не виїхав звикли до всього…
4
L-i-s-a-92af• 16 октября 2023
Ответ дляLady luck21
Я вообще в Херсон хочу вернуться. Но переживаю за ребёнка, поэтому сижу в Киеве. На сьеме и без работы
Ні,в Херсон точно не треба зараз.
1
L-i-s-a-92af• 16 октября 2023
Ответ дляdellaika
Милые женщины, вот объясните мне глупой. Ну реально не понимаю этих фраз о том, что ’выезжаем, возвращаться не планируем, надо дальше развиваться’ и т.п. Рано или поздно, скорее рано, т.к. ресурсов на затяжные войны ни у кого не хватит, война закончится, пройдёт полгода и... большинство ведь попросят на выход. Легально остаться сможет небольшой процент самых способных и востребованных. На каком основании остальные собираются осесть в Европе? Они помыкаются и вынуждены будут вернутся. И что их будет ждать на родине? Уже сейчас рушатся многие семьи, теряются друзья, связи, люди отвыкают друг от друга. Не получится ли так, что те, кто уедет воспользовавшись подвернувшейся возможностью, в итоге окажутся у разбитого корыта?
Не все уезжают от семьи.Не все уезжают без семьи.Кто захочет работать,тот сможет остаться.Многие рассматривают жизнь в другой стране,как возможность заработать денег,получить новые знания или квалификацию.
Ответ дляSlavnaja
От на це я Вам відповім.100% за кордоном новини з України сприймаються по іншому, негативно все. Так, я спілкуюсь з двома подругами, одна з них живе в Австрії, то в неї такі панічні меседжі, як все погано/страшно/важко/небезпечно і т.д. в Україні.
Просто звідти все сприймається інакше. Люди, які залишились в Україні, вже прийняли той факт, що у нас війна і призвичаїлись жити життя так як воно є.
Тут і діти народжуються і весілля святкують.
Ви ж не будете повертатисьна лінію фронту.
Просто звідти все сприймається інакше. Люди, які залишились в Україні, вже прийняли той факт, що у нас війна і призвичаїлись жити життя так як воно є.
Тут і діти народжуються і весілля святкують.
Ви ж не будете повертатисьна лінію фронту.
З цим погоджуюсь, з закордону усе читаєш і множин на десять...чомусь так все сприймається
1
Ответ дляL-i-s-a-92af
Як мінімум,варто поїхати у відпустку і визначитись.
Була місяць. Мені страшно і пригнічує багато що. Хоча і відчувала радість бути в свому домі, мати можливість купити книгу рідною мовою, смакувати наші продукти, літом огірки мені були найсмачніші за все життя. Щойно наставала ніч, брали панічні атаки, не могла себе заспокоїти.
4
Ответ дляSlavnaja
От на це я Вам відповім.100% за кордоном новини з України сприймаються по іншому, негативно все. Так, я спілкуюсь з двома подругами, одна з них живе в Австрії, то в неї такі панічні меседжі, як все погано/страшно/важко/небезпечно і т.д. в Україні.
Просто звідти все сприймається інакше. Люди, які залишились в Україні, вже прийняли той факт, що у нас війна і призвичаїлись жити життя так як воно є.
Тут і діти народжуються і весілля святкують.
Ви ж не будете повертатисьна лінію фронту.
Просто звідти все сприймається інакше. Люди, які залишились в Україні, вже прийняли той факт, що у нас війна і призвичаїлись жити життя так як воно є.
Тут і діти народжуються і весілля святкують.
Ви ж не будете повертатисьна лінію фронту.
По відчуттям, хочу вже їхати ...і пофіг на зиму і що може бути...відчуваю наче якщо буду тягнути до весни, то затягне і все....А з іншого боку, я кажу що пофіг, але насправді можу виявитись не готовою до того як це жити без світла і тепла по кілька днів..бо не було такого досвіду.
3
Lady luck21• 16 октября 2023
Ответ дляL-i-s-a-92af
Ні,в Херсон точно не треба зараз.
Знаю,дівчата, знаю..
Автор, я с ребёнком подростком выезжали 2 раза. Я из Киева. Первый в марте 2022, в августе перед школой вернулись. Ребёнок все мозги вынес, что хочет домой. Второй раз выехали в начале декабря, уже в другую страну, пережить зиму. Через 4 месяца вернулись. Да, мы очень благодарны за помощь тем кто нас принял, все было супер. Но эмигрировать в планах никогда не было. Здесь моя семья, родные, дом и вся жизнь. Сразу же нашла хорошую работу. Не жалеем, что вернулись. Верю, что зимой все будет нормально.
2
1
Ответ дляLana_35
По відчуттям, хочу вже їхати ...і пофіг на зиму і що може бути...відчуваю наче якщо буду тягнути до весни, то затягне і все....А з іншого боку, я кажу що пофіг, але насправді можу виявитись не готовою до того як це жити без світла і тепла по кілька днів..бо не було такого досвіду.
Гарантій взагалі зараз ніде немає. Убезпечити себе від усього неможливо.
Я б точно їхала додому, якби так мене колбасило психологічно. Найбільш вимотує ота невизначеність.
Я б точно їхала додому, якби так мене колбасило психологічно. Найбільш вимотує ота невизначеність.
Ответ дляdellaika
Автор, я с ребёнком подростком выезжали 2 раза. Я из Киева. Первый в марте 2022, в августе перед школой вернулись. Ребёнок все мозги вынес, что хочет домой. Второй раз выехали в начале декабря, уже в другую страну, пережить зиму. Через 4 месяца вернулись. Да, мы очень благодарны за помощь тем кто нас принял, все было супер. Но эмигрировать в планах никогда не было. Здесь моя семья, родные, дом и вся жизнь. Сразу же нашла хорошую работу. Не жалеем, что вернулись. Верю, что зимой все будет нормально.
Дякую. Налаштовуюсь до всіх можливих варіантів зимою, бо хочу вже їхати. Безпека це чудове відчуття, тільки щастя від життя немає всерівно
1
Ответ дляSlavnaja
Гарантій взагалі зараз ніде немає. Убезпечити себе від усього неможливо.
Я б точно їхала додому, якби так мене колбасило психологічно. Найбільш вимотує ота невизначеність.
Я б точно їхала додому, якби так мене колбасило психологічно. Найбільш вимотує ота невизначеність.
Так і є. Вже нічого не радує, не приносить ніякого задоволення, невизначеність вимотує.
1
Ответ дляLana_35
Скажіть а не повернулися зі знайомих, ті хто повною сім´єю виїхав? Маю на увазі жінка, чоловік, діти..
Є різні приклади в мене і повні сім´ї, і лише з дітьми, а чоловіки тут залишились. Але поки реально ніхто не повернувся і, якщо ця війна ще продовжиться, то ніхто й не повернеться.
1
У меня две знакомых из Европы домой вернулись, с детьми. Обе истории не позитивные. Обе пожалели. Одна уехала быстро в другую страну, вторая сидит дома рядом с мужем и жалуется, что вернулась. Но он против , чтобы она снова выезжала. А она и на работу выйти не может , потому что сады закрыты, а ребёнок садиковского возраста.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу