Спільне життя із чоловіком, порадьте варіанти.

При чем здесь переодеваться? Есть ещё масса всего что при родном человеке делать комфортно, а при чужом...даже домой приходить не хочется

Да, и вероятность этих конфликтов большая.

Мне тоже неясно. У меня дочка с 5-6 лет не переодевается перед старшим братом!
А здесь дочь 16 лет и чужой мужик в одной комнате 🤦

А вы замужем?

Дочка живет в вашей квартире, а вы переезжайте к нему. с дочкой проводите выходные. Она уже не маленькая. многие в общежитиях живут в таком возрасте. Это будет идеальный вариант для начала отношений. Или по неделям живите - неделя у него, неделя с дочкой.

На этом коммента, в принципе, можно было закрывать тему исчерпывающий ответ

Автор, для чего вам совместное проживание? Почему вы не хотите просто красивых ухаживаний, романтики, желанных встреч? Почему раздумываете не начать ли мне вести чье-то хозяйство, убирать , готовить,наблюдать всю смену его настроений и недовольств. Зачем вам- взрослой женщина, это нужно?

Дочка остаётся у себя, Вы к мужчине.

Саме так. Нічого там такого немає, щоб жити разом, обслуговувати якогось мужика. Автор же не написала, що він хоче одружитись з нею, брати якусь відповідальність, чи хоч матеріално забезпечувати. Заради чого їм жити разом?

До чого тут батько? Вона зараз з мамою живе. А буде жити з чужим мужиком...

ну не в одной же комнате живут

А нащо вам утрьох жити? Вибачте, але на який то вашій доці поряд ваш мужик? Він ваш, не її, для неї то буде просто чужа людина у хаті, стрес та незручності. Ну і я не уявляю життя утрьох в однушці, суто технічно. Там і двом людям затісно.
Можна переїхати до нього, дочку залишити у своїй квартирі. Можна здати обидві квартири та зняти велику для усіх. А можна, просто все продовжувати як є - 20 хвилин, хіба то проблема? У нас було - я у Києві, він у Ірпені, то довелося з´їхатися, бо дороги та спаленого бензину було більше, ніж самих стосунків)
А гостьовий шлюб - це класна штука, для дорослих людей, що мають сталі побутові звички та свій ритм життя. Наші стосунки сумісне проживання ледь не вбило, вистачило любові та терпіння у обох, щоб не гризтися та побудувати щось нове, зручне для усіх, але то була й радість від того, що кохана людина тепер завжди поряд, і жахливий стрес від змін, нехай і позитивних, адже я прожила одна дуже багато років. Все-таки у побуті людина відкривається новою стороною, яку інколи краще не бачити. Ну і, додам, то добре що в мене трикімнатна, інколи тусуємось у Ірпені в його однушці - то я розумію, що якби ми там жили постійно, дістали б один одного, бо обидва сильно потребуємо особистого простору, життєво необхідна ця річ.

Должна ждать конечно, если она действительно мать и думает про своих детей и их будущем.
Почему это какой-то мужик , который оставил своего собственного ребенка на б.жену, который не берет на себя ответственность и от которого больше рожать не планируешь, должен быть дороже собственных детей? Он же свалит к новой удобной при первой непонятной ситуации, также как от первой жены ушел.