Коли в старших людей помирають всі знайомі сусіди?

По разному.
Знаю одну женщину она прекрасно выглядит в свои 80+ лет, стильная, худенькая старушка , ходит по всем похоронам подруг, друзей ,кушает и говорит красивые тосты.
Молодец она, сама рассказывает

Друзей кушает?

Исправила

На мого дідуся впливало,видно було що засмучує, особливо ще коли рідні брати,сестри теж помирали

Ну конечно когда твои ровестники все на кладбище лежат, то наверное мысли о том, что ты следующий, и твой черёд скоро настанет (((
А поддерживать надо всегда, как без этого.

Какая страшная таки жизнь...

,

Да, мой отец лет в 50 начал хоронить окружающих, его очень угнетает это.

Я вообще стараюсь не ходить на похороны, не могу.

На мою маму почали сильно впливати смерті не дуже близьких, але звичних у житті людей - сусідки, імені якої навіть не знала, але вони віталися кожного дня, та розповідали одне одній про акції у форі, прочитана у фейсбуці звістка про смерть колишньої колеги, з якою не спілкувалися з моменту виходу на пенсію, після того, як вона втратила усіх близьких людей, залишилася одна я. Чоловік та найкраща подруга померли у один рік, та це дуже її підкосило. Після того у нас з нею стали гірші стосунки - бо мати наче хоче від мене того, що вони давали їй, але коли я намагаюся це дати - не приймає, адже я - то не вони. Мудра порада як від подруги та душевна підтримка - та які від тебе, шмарклі, поради можуть бути. Допомога фізична та матеріальна, компліменти та слова ’ти найкраща у світі’ як від чоловіка - замало, не так, нещиро. Ну звісно, я ж не вони, так і має бути. Але мене вона наче зовсім не бачить та не цінує, сприймає як живу функцію, живе минулим. Я намагаюся не ображатися та продовжувати підтримувати, але не знаю що я ще можу зробити. Гадаю якби вона побачила і оцінила, що я в неї є, то нам обом було б краще.

Тато в 60 почав казати, що у нього вже більше друзів і знайомих на цвинтарі, ніж у житті. І це страшно, як мало у нас живуть чоловіки. А дідусеві за 90, пережив усіх однолітків, але, дякувати Богу, здоровий, у світлій пам´яті, багато читає, чудовий співрозмовник, працював до 75 років

Це класно , здоров´я дідусю

Мій дідусь дожив до 92 років.В останні роки часто говорив,що всі його близкі і рідні чекають його там.

В мене дідусеві і бабусі по 90,дуже страшно що цей час прийде,хоч і вік,сусідів і навіть на околиці їхніх ровесників немає вже,отак якось перебрала в голові і зрозуміла,немає,всі померли і навіть молодші,літом померла бабина подружка родичка ще й на 10 років молодша,до якої часто ходила в гості.Звісно з їх слів всім померти треба,та й скільки можна жити,але за цими словами страх,я коли бачу ці очі,повні запалу і життя,душа не стара лише тіло не слухає вже і підводить,тому страшно їм це 100%,а ще незнаю як це коли отак разом прожили 65 років,а комусь треба піти першому,а комусь другому,живуть зараз лише спогадами