Відносини з мамою і про мою життя

Із-за війни виїхала за кордон з двома дітьми в іншу країни , з батьками не бачились майже 2 роки . Дуже важка дорога, але батьки приїхали , я думала хочаб на місяць , Діти дуже сумують за ними . Я хотіла їх повезти в подорож, зробити їм подарок , бо вони ніколи ніде не були , також зробити свої справи , тому що я з дітьми завжди і ні на кого залишити . але мама сказала , що нікуди не хоче .., щоб я сама їхала ….і вона вже хоче додому…. Я сиджу і ридаю ,, що я так чекала цю зустріч і мої відносини виходить з рідною людиною 💩💩і вона каже , що я в цьому винна . При цьому все життя я завжди не така … інші завжди кращі , умніші , а я погана . З батьком у нас кращі стосунки , я завжди ділюся , для мене він рідніша людина , але мама ревнує
І завжди каже , що до батька ти нормально відносишся, а до мене ні . Я завжди кажу , що батько мене ніколи не ображає і носом не тиче , що я погана. Так мені хочеться побути з рідними людьми , але мама сказала , що хоче додому у неї собака , кіт і я не можу нормально себе вести 🤷🏻‍♀️звісно батько хоче залишитись , але мама не хоче і звісно він її послухає . А я сиджу і ридаю, не можу заспокоїтись, невже проблема в мені ??? І знову я буду сама з дітьми 😢😢😢