В розпачі. Допоможіть порадою

Вибачте за простинь, але дуже потрібний погляд зі сторони на ситуацію.
Живу з чоловіком, в якого це третій шлюб. Має двох дітей від попередніх шлюбів і нещодавно в нас також народилася дитина.
Ми живемо втрьох в однокімнатній квартирі, яка дісталася мені від бабусі. Власне, все в нас добре було, але, з народженням дитини, фінансово стало важкувато. Чоловік працює і ми не голодуємо, але, все ж, хочеться іноді себе порадувати.
Доволі багато грошей йде на аліменти. Ще в чоловіка була його трикімнатна квартира, але чоловік, як казав, її продав і розділив між старшими дітьми. Друга його дружина з дитиною поїхала закордон, а перша - в Україні бо, як я зрозуміла, не хоче свого чоловіка (другого) залишати.
Це, так би мовити, основні дані. Тепер сама ситуаця, яка ввела мене в розпач.
Старша дитина чоловіка дуже приязно ставиться до нашої дитини. Ми іноді гуляємо всі разом: я, чоловік, його дитина і наша спільна. Вчора ми приїхали поближче до будинку старшої дитини і вийшли погуляти. І, так сталося, я підслизнулася і впала. Вся куртка була в бруді і старша дитина, спитавши свою маму, запросила мене до них, аби я трішки почистилася.
Я зайшла до них і мене така образа вхопила! В них квартира в новобудові, величезна (одна кухня - як наша кімната) і вся така красива, з сучасним ремонтом, техніка вся нова, вази з рослинами напольні. Я як згадала, як мій чоловік просив колишню, аби вона написала у виконавчу службу, що претензій по аліментам на дитину не має (чоловік перераховує зараз по 3000 грн їй), а вона відмовилася, про ту квартиру трикімнатну, яка в чоловіка була, про нашу квартиру зараз... Так обурилася, дивлячись на ту їхню квартиру, що не втрималася, і висказала все тій колишній (вона з дому працює і сиділа поряд)!
Вискочила з квартири, а дитина старша вийшла за мною. Поки їхали в ліфті, дитина мені трішки і розповіла: що з тієї трикімнатної квартири нічого батько їй не дав, а саму квартиру в нього за якісь борги забрали, що аліменти він довгий час взагалі не платив, і зараз платить такі суми, бо борг величезний, і що квартиру, в якій вона зараз з мамою і її чоловіком живе, куплено від продажу нерухомості мами і її чоловіка...
Я вже більше доби в такому розпачі!!! З одного боку: ну звідки дитина може так детально про все знати? Дитині там 17 років. Не маленька, але коли борг, ніби, мій чоловік накопичував за аліменти, їй скільки було? 6 років? 8? Точно ж знає з розповідей мами. Про квартиру батькову також що вона може знати?
Але, з іншого боку, я коли чоловіка спитала, він щось почав так невпевнено розповідати. Потім, взагалі на мене накричав, що я слухаю всяких дур (він думає, що це його колишня мені розповіла, бо я не сказала, що то дитина мені розповіла).
Я не знаю що думати. Хочу вірити чоловіку. Але і викинути з думок слова дитини не можу.