Козачка• 06 января 2024
Відчуваю присутність померлої тварини
Колись у мене було два гризуни. Жили в моїй кімнаті (будинок батьків). Гризуни крутились в колесі багато, любили таку розвагу. І постійно було чутно звук цього колеса. Жили гризуни довго. Я переїхала в іншу квартиру, з часом забрала їх до себе. Там вони прожили не довго, бо були вже старенькі. Померли декілька років тому. І останній час, коли відвідую батьків, я чую звук колеса, наче хтось там жваво крутиться. Звук зникає, коли я заходжу до кімнати. Коли виходжу і знаходжусь в інших кімнатах, одразу чую скрип колеса.
Інколи мені так моторошно стає. Ніхто більше не чує цей скрип. Інколи накатує сум..здається, що зараз я зайду в кімнату свою і там мої тваринки чекають мене, щоб гратися. Гризуни - чилійські білки, живуть вони довго (відносно інших гризунів). Тож, я до них дуже звикла, як до кота/собаки
Інколи мені так моторошно стає. Ніхто більше не чує цей скрип. Інколи накатує сум..здається, що зараз я зайду в кімнату свою і там мої тваринки чекають мене, щоб гратися. Гризуни - чилійські білки, живуть вони довго (відносно інших гризунів). Тож, я до них дуже звикла, як до кота/собаки
1
5
29
0
У мене теж є схоже відчуття. Нещодавно помер улюблений вуличний пес. Щоразу як приїздила в його місце, прибігав і стукав хвостом по машині. Зараз коли там буваю, теж звук як ніби стук, перші рази навіть відразу виходила шукати причину…
4
Да, когда животное уходит его еще можно несколько лет слышать в доме.. мои знакомые приходили и тоже слышали так, будто животное живое и ходит по квартире.. .(те люди которые НЕ проживали.. а слышали шаги)
1
4
Співчуваю( дуже боляче втрачати тварин. Мої померли під час ковіду (не від нього 😂). Я до сих пір думаю про них і болить душа
1
1
Співчуваю втраті. Я також хотіла взяти нових. Але мої вмирали дуже болісно, я не відійшла (дегу помирають довго)
1
Нет. Мой пёсик умер два года назад, тоскую за ним очень сильно, часто плачу, вспоминаю. Первое время читала форумы хозяев умерших животных, там попадались всякие мистические теории и истории, я даже хотела бы почувствовать хоть как-то его присутствие, но нет, ничего, даже снится редко.
7
Душа... она иногда возвращается к хозяину, напоминает о себе.. иногда снится и утешает если хозяину плохо..
3
Знаєте, я думаю, шо все ж є щось за межами наших знать. Того дня як він загинув, його збила машина, ходила шукала свідків (так це виглядало божевільно ), писала заяви, спілкувалась з поліцією … І от весь той час за мною ходив інший пес , взагалі його не бачила раніше, заглядав в очі. Я ще тоді жартувала, що це той вуличний так спостерігає, контролює чи доб‘юсь справедливості
3
1
Співчуваю втраті…до речі, мали двох собак у батьків, також померли вже. Всіх любила, плакала і до сих пір згадую (15р назад померли). Але їх не відчуваю
1
Такие мистически явления еще надо выдержать, может Вам будет еще хуже.. потому их нет. Сочувствую! Уход собак - это ужас полный... (котов я не заводила, да простят меня кошатники!)... У меня прошло уже много лет, А я до сих пор на фото смотреть не могу, чувствую дикую физическую боль... собаку долго спасали, я тогда выгорела до ужаса, с ветеринаром случилась тяжелейшая истерика и припадок... дома от меня отвернулись не хотели уже помогать (у всех сдали нервы!).. был полный абзац... такова жизнь. Это лучшие создания в нашей жизни!
4
1
Не розумію тих, хто ставить смайл «рука-обличчя». Так, наче все описане мною це якась безпонтова фігня, обезцінюючи відчуття
2
Так, знайшли запис камер, це було прикра випадковість, біг за іншим псом і сам вскочив під колеса. Хоч всі твердили і сама була переконана, що на нього наїхали спеціально, бо це було на зебрі, а він дорогу переходив тільки по ній
1
Пуша тоже сложно уходила. рак мж. вывалился резко и по всем железам. а до этого вирус был сильный, лечила, через год - инстульт - подняла на лапы. а опухоль вылезла уже ей 16,5 лет было. отказались оперировать - большая площадь, кошка уже слабовата была. побоялись, что не переживет. год еще прожила. поддерживали. а когда начала мучаться и ослабела сильно, укололи и она уснула. до сих пор больно. но ее грустные глаза полные слез... и все равно взяла второго кота. вот чувствовала, что надо взять котеныша. он сентябрьский. в зиму не выжил бы. а так ему сегодня 4 месяца... бандиту
3
У нас тоже очень тяжело болел, год мы колотились на качелях от надежды до отчаяния, я даже здесь писала, делилась. Тоже нашего знали уже все сотрудники ветклиники. Моя дочка в какой-то момент на ногах не держалась от нервов. Но фотографии и видео смотрю часто, даже улыбаюсь им, почему-то мне от этого не больно, а наоборот - вроде как ещё немножко побыть рядом с ним. И да, так, как меня любил мой собачёнок, меня никто не любил. Наверное, только собаки могут любить такой абсолютной любовью.
4
Мою собаку пришлось усыпить.. я стояла с ней до последнего... потому. Верность должна быть не только у собак, но и у людей тоже (а как нам далеко до уровня собак! ого!) где-то так...
4
Смерть тварини це трошки смерть частинки хазяїна. Моїх гризунів також не хотіли лікувати, бо вони були старі. В Україні нема навіть точних доз ліків, які можна давати таким екзотичним тваринам. Мої померли майже один за одним. Коли помирав другий, то перестав повністю ходити. Просто лежав. Я відчувала, що смерть буде вже от от. Перед сном покормила його, лягла спати і чула його дихання. Заснула в прокинулась серед ночі. Відкрила очі, почула видих тварини і все, тиша. Він помер. Прокинулась перед останнім подихом, ще мене тригерить постійно, як згадую
4
Я была в нескольких ветклиниках (ну, искала выход и пр) так вот однажды при мне был шорох в клинике спасали ’хомяка в тяжелом состоянии’.. и мы стояли в очереди, долго и ждали пока его реанимируют.. Я правда была в суматохе не отследила как там все порешалось тогда (в основной клинике знала всех клиентов кто лечил животных в тот период и причины, диагнозы, ход лечения и чем завершилось, когда животное выздоравливало радовалась вместе с хозяином что хоть у кого-то все хорошо... ) Может уже научились лечить? хоть немного...
І мило, і сумно..звісно, більше сумно. Я зареклась брати нових поки, хоча дуже хочу. Боюсь, що візьму і це буде моя тварина, моя біль. І знов перші роки все добре, все весело і прекрасно. А потім бац, тварина старішає і починається стрес. Може я не правильно зараз мислю..просто нема готовності
У меня пуделешка была. Уходила тяжело, долго: возраст, слепота, рак… Усыпили. Было больно. Больше никого заводить не могу. Так вот после ухода нашей собачки делали ремонт, новая мебель, новый текстиль. И спустя какое-то время после ремонта нахожу на обеденном столе прядку ее волос, как после стрижки. Если бы не ремонт, допустила бы, что сквозняком откуда-то выдуло.
2
У нас умерла кошечка, прожила с нами 13 лет. Иногда ощущаю ее присутствие. Просто оочень ее не хватает….🥺
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу