Чи вважаєте Ви це абсурдом?

Я всю вагітність взагалі не задумувалась над іменем дитини. Мені всі імена були нормальні, для мене головне було, щоб дитинка родилась здоровенькою. За тиждень до пологів я запропонувала чоловіку ім´я Вікторія, він сказав: ну так собі. Але мені це ім´я на той час найбільше подобалось. Пологи були важкі і чоловік мені сказав називати доньку так як я захочу. Та через 2 тижні почав говорити, що це ім´я йому не подобається, в нього погані асоціації. Він би хотів щось сучасніше. Сказав, що це ім´ я не лише йому не подобається, а ще моїй мамі і свекрусі((( Я дуже засмутилася. Видно гормони вплинули на мою голову І я вирішила дати дитинці інше ім´я (зараз би цього точно не зробила). Сама його вибрала. Всі були задоволені. Але після отримання свідоцтва мені стало так не по собі, соромно в першу чергу перед дитиною, перед знайомими теж (що ми змінили ім´я). Така довгожданна дитиночка і такі батьки. Я так ретельно готувалась до її появи, продумовувала все до дрібниць, ніколи не могла подумати, що з іменем може таке бути. Мені соромно було сказати знайомим, що дитинка має інше ім´я. Для мене це була просто трагедія, от чесне слово. Коли змінювала ім´я зовсім про це не задумувалась, а потім як накрило(( Дитині вже 5 років, а я до сих пір не можу полюбити її ім´я. Як чую ім´я Вікторія (а їх зараз дуууже багато) мене аж тіпає і серце стискається. Я просто спаскудила своє материнство цим. Не було і дня, щоб я не думала про ім´я дитини. Не лежить воно мені до душі і все. Як же це тяжко((( Мами, у кого було таке? Як Ви справлялись. Зараз понаписують тут мені, шо я ненормальна, он війна а я над іменем парюсь. Але повірте, це висить як камінь на моїх плечах і псує моє життя(((