Якщо психолог, що просто допомагає розібратися в собі, а не вчить як жити, то

Так я не против того, что у каждого свой выбор и счастливым человек может себя ощущать в любой комфортной для себя среде. Я лишь однажды имела дело с психологом , мне не понравилось) Тема была отношения , на что я слушала , как неправ мой партнер и какой цветочек я. Когда я говорила «но ведь и я могла поступать не правильно ? Допускать ошибки ? Обижать?», я слышала вопрос «а ты всегда себя критикуешь? Себя нужно любить» . И при этом пыталась навязать мне свои ценности , что мол у тебя есть деньги и радуйся им , у многих их нет и они не думают про любовь. Может немного утрировано написала , но через два месяца сессий я отказалась от нее

Вопрос у меня однополых отношений , не с мужчиной. Пока в процессе решения
Сейчас снова рука лицо получу )

а я к молодому парнише гею попала.
это вообще за какой то гранью,ему самому нужен психолог.

мені здається, вона просто не дуже до теми таких стосунків толерантна, і це в неї вилилося в намагання показатися показушно приймаючою всі Ваші прояви..а фактично вона так у маску натягла, бо для неї одностатеві стосунки щось неприйнятне.

жесть... а це якась інстаграмна психологиня?
гештальтистка?
експертка по диханню маточкою?

Ну вот да, у меня есть пару знакомых, которые сейчас продают свои услуги в роли психолога.
Одна 40-летняя без детей и семьи, сменила 3 професси уже, периодически то бреется налысо то постит женственные фотки в платках
Вторая 3 раза замужем была и тоже из крайности в крайность в поисках себя.
Явно нестабильны. Как они могут что-то советовать.
Возможно, я ошибаюсь конечно, но это моё мнение.

Потому что я узнала её еще задолго как обратилась за консультацией . Инстаграм, сторис

до речі, так, зараз багато психологів попали в пастку загальних рекомендацій по веденню блогу, де треба всю підноготну начебто показувати. і тим самим порушують вагому складрву психотерапевт.процесу - коли не треба клієнту усі подробиці життя психотерапевта знати..
і от дійсно заходиш на таку ’правильно упаковану’ (згідно смм) сторінку психолога - і по сторісам актуального вже в курсі сеільки та розлучалися, скільки там чого в її особистому житті було..
Ну таке..цим вони архетип ’славного малого’ вмикають.. а це різко зменшить глибину пропрацьовки в ході терапіі..

Я изначально спросила как она относится к такому, потому что понимаю , что у людей может быть разное восприятие. Она сказала , что вполне спокойно и у нее есть замечательные друзья геи , в общем я мол могу доверять ей)

Ну как оказалось она эксперт по денежному потоку )

до речі, так, зараз багато психологів попали в пастку загальних рекомендацій по веденню блогу, де треба всю підноготну начебто показувати. і тим самим порушують вагому складрву психотерапевт.процесу - коли не треба клієнту усі подробиці життя психотерапевта знати..
і от дійсно заходиш на таку ’правильно упаковану’ (згідно смм) сторінку психолога - і по сторісам актуального вже в курсі сеільки та розлучалися, скільки там чого в її особистому житті було..
Ну таке..цим вони архетип ’славного малого’ вмикають.. а це різко зменшить глибину пропрацьовки в ході терапіі..

то ви не в курсі сучасних трендів)
То для блогера важливе саморозкриття, тому що чим більше драми, хейту - тим краще.
Для експертних блогів працюють інші рекомендації: не давати користь корисну, а обрати свою конкретну нішу і в ній працювати.

Ваша тема мене наштовхнула на роздуми)) Я психолог, заміжня вже не один десяток років, маю дітей і в цілому все ок у мене зі стосунками. З доходом також все ок, проживаю в центрі Києва в новому ЖК, маю стабільну практику.
Проте на моїй сторінці про це ніде не вказано)
Навіть фото чоловіка немає, може там діти іноді в сторіс проскакували)
Я не працюю зі стосунками, і не розкручую тему доходів і фінансів.
Тому на моїй сторінци це була б зайва інфо.

то ви не в курсі сучасних трендів)
То для блогера важливе саморозкриття, тому що чим більше драми, хейту - тим краще.
Для експертних блогів працюють інші рекомендації: не давати користь корисну, а обрати свою конкретну нішу і в ній працювати.

Ваша тема мене наштовхнула на роздуми)) Я психолог, заміжня вже не один десяток років, маю дітей і в цілому все ок у мене зі стосунками. З доходом також все ок, проживаю в центрі Києва в новому ЖК, маю стабільну практику.
Проте на моїй сторінці про це ніде не вказано)
Навіть фото чоловіка немає, може там діти іноді в сторіс проскакували)
Я не працюю зі стосунками, і не розкручую тему доходів і фінансів.
Тому на моїй сторінци це була б зайва інфо.

ну...зараз з усіх прасок вєщають ’хоч ти і експерт - перш за все ти блогер’.. занавєс, як говориться) деякі психологи от і ведуться на таке.

а у Вас значить достатня зрілість аби не вестися на отой тренд)

і якщо не секрет з якими темами працюєте?

А можна спитаю: а от Ваш шлях до всіх цих соц.складових щастя - був через долання перешкод, ну, наприклад в злиднях жили і от з дніща піднялися? або все ж таки доволі безпечна атмосфера в батьківській сімʼї була, було достатньо грошей, в тому числі на освіту як в дитинстві так і потім?

і що таке ’не давати користь корисну’ в контексті психолога? щось не сильно зрозуміла. цікаво узнати

злиднів не було, але в дитинстві жили дуже скромно. В дитинстві не мала багато тих речей, які були у моїх подруг. Вони були з дуже забезпечених сімей. Але дружили і дружимо і зараз) Тільки зараз вже мій дохід трохи вищий)
В універ вступила на бюджет, але батьки все рівно багато коштів витрачали на мою освіту. Потім вже сама почала нормально заробляти, а потім познайомилась з чоловіком.
Не одразу було достатньо грошей) це вже зараз в моїй сфері можна заробляти достатньо.

це може бути такий розважальний корисний контент. Щось типу психологічної енциклопедії. Коли про все на світі психолог пише і виходить щось типу спеціаліста широкого профілю) Але клієнту не зрозуміло, в чому він конкретно експерт. На яких запитах він спеціалізується в першу чергу.
А це дуже важливо.

Тобто якщо звертається клієнт з запитом ’стосунки з чоловіком’ або аб´юзивні стосунки, то я відправляю до колег, які в цьому профі. Але до мене ’не мої’ клієнти приходять хіба що по рекомендації.

от до речі одразу так і відчулося по попередній відповіді.
але ж от є психологи, в яких ну не були зрілі батьки, в тому числі ну не могли дати освіту і не те що у порівнянні із забезпечиних батьків подружками, а навіть із незабезпеченними - мало що мали.
Отут в темі деякі знецінюють психологів, що не все прям класно в житті мають. Але за умов їхнього бекраунду мати навіть те, що тут деякими все одно обзивається як ’невдахи’, - то величезне надбання, колосальний труд про взрощуванні в собі родителя до себе.. і цей шлях навіть до змоги отримати довгоочікувану професію мін і 10-15-20 років тривати.. і я вважаю, що за ті роки людина іноді більше можи навчитися ніж людина благополучним бекгрундом за роки в ВНЗ..
Тому от спеціально і створила цю тему,щоб перевірити ’градус по больніце’..
Водночас дійсно лише психолог, хто мав щасливе дтинство, змогу мати репетиторів, отримувати освіту і т д., лише такий може глибоко і чесно про всякі ізобілія вещать..
мені тут Алуніка добровольска згадалася. І як вона чесно сказала ’ну я нічо вам про депресію не розповім, бо в мене такого не було’, ну і вона також розповідала, що ще з дитинства відчула магію бажань , а саме що бажане доступне! і доступне легко, це крутезний досвід, аби повертаючись подумки до нього, отримувати бажане в дорослому віці.. відчути і згадати той стан..
а от коли ти мінімальне бажане не міг і в дитинстві отримати... - тут важче перетнути отой кордон, що бажане можна отримати лише через купу перешкод, долань...

я зазвичай автоматично зчиту бекграунд психологів) особливо коли ті якісь екскурси проводять ’ну от, так же легко як в дитинстві це вам було’... угу)))) прям всім легко було..

так психолог - це часто друга вища освіта, і часто в неї приходять вже у зрілому віці, коли можуть самі собі оплачувати навчання.
Мої батьки не змогли б мені оплачувати контракт, і репетиторів у мене не було. Були тільки курси англійської мови і вже потім мама спонсорувала мої тренінги і різні професійні курси.

Власний досвід може допомогти, але не це визначальне. Я б сказала, що визначальне те, які теми самому психологу цікаві, що його включає, що йому самому цікаво вивчати.
А це не може бути геть все.
У мене є колега, яка працює з залежностями, і це її топові запити. Я такі навіть на першу консультацію не беру)

о так! згодна от реально за все братися - то себе не поважати.
ну реально людина-психолог без досвіду рхп ну не зможе допомогти клієнту з рхп.. або якщо особистість психолога ну просто в принципі не ведеться на абьюзерів - ну не зможе вона глибоко пропрацьовуват тему абьюзивних стосунків.. теж саме і з безгрошівʼям, відсутностю стосунків.
ну, от прийде до жіночки в якої все легко було з чоловіками і одразу все класно з ним, ще й одним-єдиним, прийде клієнт який прагне серйозних стосунків, але самотній - ну не зможе коннект плодотворний вийти таки з тою психологинею. так, буде корисно, буде може купа інсайтів, але...
це як один говорить польською, а інший чеською.. ніби щось схоже і начебто розуміються - але нема глибокого розуміння, не лише вербального а і інтонації, подача мови - навіть для носіїїв одної мови все глає роль...

так, і це також)
а ще просто людині потрібна людина) а ми всі різні. І тому навіть якщо запит мій, я як спеціаліст можу не підійти клієнту. І клієнт може не підійти мені. Це все нормальні речі.
І якщо клієнт не бачить результату, неможливо його ’розвести на гроші’, ’підсадити на консультації’ і тд) ну не працює це так. Якщо немає результату, клієнт просто йде шукати іншого спеціаліста.
А на разових консультаціях неможливо побудувати стабільну практику.

аа часто в вас було що як до психолога людина йшла просто щоб поспілкуватися з вами як з заківавившою її людиною))) а не рішати проблеми?

не хочуть рішати проблеми багато клієнтів)) але ж просто за спілкування гроші не платять)

чому? на разові консультаціі хіба не хочуть як в музей прийти до вас?)
а Ви лище онлайн, чи і офлайн приймаєте? особливо ж офлайн таке по ідеї часто)?

цей музей коштує від 1500 грн/год) так собі екскурсія))
таке часто буває в соціальних проєктах з безкоштовними консультаціями.
Де клієнти дійсно чи не вперше звертаються до психолога і хочуть зрозуміти, що воно таке.
Платні послуги люди все ж оплачують з якоюсь конкретною метою.

ну так норм екскурсія) холоденко 400євро загибає за білєтік, і ще лише за умови купівлі одразу абоніменту на 5 візитів у музей, тобто за 2тис євро)))

нє, ну до Холоденко може і я б сходила, якщо б у мене були дуже зайві 400 євро))

так вхід лише за 2тис) авансом на 5 раз)) тобто зайвих 400 не відкриють ’ларець’))

откуда вы знаете подробности личной жизни психолога? Консультация же у вас, а не у психолога)

можно я отвечу? лично я всегда спрашиваю психолога (я в этой теме давно,и про психологов,и психотерапевтов и психитаров) ВСЕГДА спрашиваю а что вы заканчивали?
для меня важно пониматьчто учеловека с образованием.
И они все с гордостью ребенка начинают расскзаывать ’я окончила Горловский педагогич....’ или ’я окончил Богомольца в 93’.
ЕЩе ни один не обижался.
Потом всегда спрашиваю ’мне 38, а вам соклько?...а так вы на пару лет старше моего мужа’,
всегда спрашвию семейный ли , если явно молодой,справшию про планы на кандидатскую или докторскую,они это любят,начнают звездеть не только про докторскую,

а про то что бубшак была коммунисткой и про то как они с другом опарышей копаютвоттам возле церкви на кручах киева