Самый жестокий жизненный урок, который вы усвоили?

По п. 1 щиро дивуюсь рівню інфантильності. Ви реально жили до 24.02.22 з упевненістю, що про вас хтось турбуватеметься?

Я була молодша і наївна, війна відкрила очі на багато речей. Щиро вірила, що коли буде небезпека, то влада скаже прямо, бо ми не в срср живемо. При цьому із 2021 року купувала речі для тривожної валізи, бо ще тоді танки їздили на кордоні.

1. Справжніх друзів, коли один за всіх... - не існує. Є просто ті, з ким іноді приємно провести час, не більше
2. Не працюй на вихідних, зовсім, навіть не читай робочі чати - вигориш.
3. Не жалій часу і грошей на подорожі, бо може статися війна і все.

Описывая других люди описывают и себя. Интересную картину вырисовали.

Нікому, взагалі нікому не розповідати якісь свої таємниці! Ляпнуть вже одно комусь теж по секрету і як на зло тому хто рознесе це далі .

Розкажіть що сталося, будь ласка

нічого незвичайного . надзвичайно мерзотний характер ,почав пити ,піднімати руку ,вважав ,що я йому винна геть все - бо він мене у декреті годує .та так годував ,що відправляв мене клянчити крупи і обрізки м´яса у свекрові ,бо геть все пропив. .навіть чай собі не хотів залити вже готовим окропом ,коли в мене кричала мала грудна дитина .влаштував мені скандал,не розмовляв кілька днів ..ніяких памперсів ,вручну прати брудні пелюшки , причому без ванни навіть , в тазику ...а потім виносити той тазик надвір ..а коли казала ,що хочу розлучитися -будь ласка ,але дитину не вивезеш ,звалюй сама. не хочеш робити мінет під столом ,поки він за компом сидить -я не продовжу тобі перебування ,і ти більше не побачиш сина. а розповідав ,звісно ,такі казки...

фу урод, так вы смогли ребенка вывезти?

да .нашлись добрые люди ,помогли с билетом .везла и тряслась, денег на обратную дорогу не было ,если не выпустят ..выпустили .потом подал в полицию в розыск на меня ..в общем ,сейчас разведены уже 5 лет как , но место жительства ребенка не определено ,прописать не могу даже

В Украине не можете прописать?

нічого незвичайного . надзвичайно мерзотний характер ,почав пити ,піднімати руку ,вважав ,що я йому винна геть все - бо він мене у декреті годує .та так годував ,що відправляв мене клянчити крупи і обрізки м´яса у свекрові ,бо геть все пропив. .навіть чай собі не хотів залити вже готовим окропом ,коли в мене кричала мала грудна дитина .влаштував мені скандал,не розмовляв кілька днів ..ніяких памперсів ,вручну прати брудні пелюшки , причому без ванни навіть , в тазику ...а потім виносити той тазик надвір ..а коли казала ,що хочу розлучитися -будь ласка ,але дитину не вивезеш ,звалюй сама. не хочеш робити мінет під столом ,поки він за компом сидить -я не продовжу тобі перебування ,і ти більше не побачиш сина. а розповідав ,звісно ,такі казки...

Интересно, откуда этот идиотский вывод. Люди описывают свою боль и разочарование.

Да нет уроков , может и выгляжу как дурочка , но мудрая по жизни и чувствую людей .

Перед тим, як щось смажити на сковорідці - добре її розігріти.

Смотря какой смысл вкладывать в понятие ’доверие’. Многие ведь почему-то думают, что это подставиться, оголить мягкое брюшко, выдать в управление все рычаги воздействия на себя, а потом искренне и со всей душой верить, что эти рычаги дергать никто не будет.
Но ведь очевидно что мы не можем на сто процентов предсказать чужое поведение. Почему же некоторым необходимо верить в то, что другой человек при любых обстоятельствах будет действовать в ваших интересах и в соответствии с вашими желаниями? Если копнуть глубже, то это вообще похоже на желание получить человека буквально в собственность. Или желание слепиться с ним в единое целое, мои интересы - это твои интересы, что в принципе равносильно. У меня по молодости было такое биполярное отношение к вопросу доверия - потребность в человеке, который стопроцентно на моей стороне и перед кем можно чуть ли не наизнанку вывернуться и ничего плохого не сделают - я потом поняла. что это всего лишь то, что не дали мне в свое время родители. И в тоже время, страх - что укусят же за это мягкое брюшко, жизнь уже показала что укусят непременно.
Потребность эту пришлось осознать, переосмыслить и закрыть самостоятельно - а заодно переосмыслить и само понятие доверия, которое было у меня детским и незрелым.
А доверять можно и нужно. Видеть в людях хорошее, решаться на сближение и взаимодействие. И доверие тут это скорее осознание собственной силы и защищенности в этом сближении.

не надо тушить горящую сковородку с олией водой

Описывая других люди описывают и себя. Интересную картину вырисовали.

Щеплення - абсолютне зло.
А відмова від щеплень - найкраще, що ви можете зробити для своєї дитини.

нічого незвичайного . надзвичайно мерзотний характер ,почав пити ,піднімати руку ,вважав ,що я йому винна геть все - бо він мене у декреті годує .та так годував ,що відправляв мене клянчити крупи і обрізки м´яса у свекрові ,бо геть все пропив. .навіть чай собі не хотів залити вже готовим окропом ,коли в мене кричала мала грудна дитина .влаштував мені скандал,не розмовляв кілька днів ..ніяких памперсів ,вручну прати брудні пелюшки , причому без ванни навіть , в тазику ...а потім виносити той тазик надвір ..а коли казала ,що хочу розлучитися -будь ласка ,але дитину не вивезеш ,звалюй сама. не хочеш робити мінет під столом ,поки він за компом сидить -я не продовжу тобі перебування ,і ти більше не побачиш сина. а розповідав ,звісно ,такі казки...